Позначка: Нафта

  • ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.

    Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.

    Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.

    Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.

    За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.

    Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
    ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року

  • Угорщина запевнила, що вибух на Дружбі “не вплинув” на поставки нафти

    Угорщина запевнила, що вибух на Дружбі “не вплинув” на поставки нафти

    Угорщина продовжує отримувати російську нафту попри вибух на нафтопроводі Дружба. Про це повідомив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своєму Facebook. Він сказав, що розмовляв з керівником компанії MOL, яка є найбільшою нафтогазовою компанією в Угорщині, і підтвердив, що постачання нафти в Угорщину не порушене після вибуху на нафтопроводі. Незважаючи на цей інцидент, нафтопровід працює без перебоїв, і поставки нафти в Угорщину продовжуються.

  • РФ і В’єтнам придумали схему для обходу цінової стелі на нафту – розвідка

    РФ і В’єтнам придумали схему для обходу цінової стелі на нафту – розвідка

    Росія продовжує розширювати мережу своїх міжнародних партнерств з метою уникнення санкцій та забезпечення фінансування своїх дій, зокрема в Україні. Вони уклали угоди з В’єтнамом, які дозволяють обходити цінову стелю на російську нафту. Угоди передбачають спільний видобуток нафти та газу на території Росії та В’єтнаму, а також можливість створення дочірніх підприємств у третіх країнах для експорту нафти під іншими торговими марками. Також зазначається, що Росія посилює свою присутність у В’єтнамі, включаючи створення Центру російської мови та контроль за використанням військової техніки, що може бути використано для втручання у міжнародні енергетичні ланцюги.

  • Вибухнув третій танкер, що возив російську нафту

    Вибухнув третій танкер, що возив російську нафту

    На нафтовому танкері Mersin, що перевозив російську нафту, сталися чотири вибухи. Інцидент трапився біля столиці Сенегалу на західному узбережжі Африки. Це вже третій подібний випадок з танкерами, які перевозять російські нафтопродукти, за останній тиждень. Внаслідок вибухів і пробоїн у корпусі танкера потрапила вода, але судно лишилося стабільним і забруднення довкілля не сталося. Владі Сенегалу вдалося стабілізувати судно після напливу води, тепер його беруть на буксир для технічного контролю. Експерти спочатку виправлять пробоїну у корпусі, а потім вивантажать вантаж, щоб уникнути дестабілізації під час відкачування води.

  • Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ

    Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ

    Індійські державні нафтопереробні компанії Indian Oil та Bharat Petroleum закупили російську нафту для постачань у січні, використовуючи знижки та доступні обсяги від постачальників, які не потрапили під санкції. За даними Bloomberg, вантажі були зафрахтовані зі знижкою приблизно 5 доларів за барель, що є вище, ніж місяць тому. Індійські компанії показали обережне повернення до російської нафти, хоча загальні спотові закупівлі залишаються обмеженими через невизначеність санкційного середовища. Індія планує закупити не більше третини обсягів нафти від Росії цього року, що складає близько 600 тис. барелів на день. Ціна на нафту для Індії складатиме приблизно 40-45 доларів за барель, оплата буде проводитися у дирхамах ОАЕ та доларах США. Деякі індійські нафтопереробники, зокрема Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd. та HPCL-Mittal Energy Ltd., відмовляються від закупівлі російської нафти. Reliance Industries також припинив переробку російської нафти на частині свого заводу. Нафтові закупівлі з Росії скоротилися, що призвело до великих знижок.

  • В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

    В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

    Представники восьми країн альянсу ОПЕК+ під час зустрічі в неділю підтвердили паузу в нарощуванні цільових показників нафтовидобутку в першому кварталі 2026 року. Про це повідомила пресслужба ОПЕК 30 листопада.
    Так, Саудівська Аравія, Росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман підтвердили прихильність до підтримки стабільності ринку на тлі стійких перспектив світової економіки та сприятливих фундаментальних показників, що відображається у низьких запасах нафти.
    Наступна зустріч міністрів ОПЕК+, як і засідання моніторингового комітету альянсу, відбудуться 7 червня 2026 року, а представники восьми країн ОПЕК+ зберуться 4 січня.
    У повідомленні йдеться, що країни продовжать уважно стежити за ринковою кон’юнктурою та оцінювати її. Вони наголосили на важливості обережного підходу та збереження гнучкості для продовження припинення або скасування додаткових добровільних коригувань видобутку, включаючи раніше здійснені добровільні коригування в обсязі 2,2 млн барелів на добу.
    Вісім країн-учасниць підтвердили, що другий обсяг скорочення видобутку в 1,65 мільйона барелів на добу може бути частково або повністю, але поступово повернутися на ринок залежно від ринкових умов.
    Як відомо, група ОПЕК+ скорочувала постачання нафти протягом кількох років. Скорочення досягли піку у березні, склавши загалом 5,85 млн барелів на добу, що становить майже 6% від світового видобутку.
    Але в квітні поточного року вісім учасників ОПЕК+ почали нарощувати видобуток, щоб повернути свої частки на ринку. В результаті обсяги зросли на 2,9 млн з квітня по грудень і на своїй передостанній зустрічі домовилися про припинення зростання видобутку у першому кварталі 2026 року.

  • Казахстан відреагував на удар ЗСУ по Новоросійську

    Казахстан відреагував на удар ЗСУ по Новоросійську

    Казахстан закликав Україну припинити атаки на Чорноморський нафтовий термінал у Новоросійську після того, як серія дронових атак зупинила експорт і серйозно пошкодила інфраструктуру завантаження. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Казахстану в неділю, 30 листопада.

    Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), до складу якого входять акціонери з Росії, Казахстану та США, заявив, що призупинив свою діяльність після того, як одне з причалів на його російському терміналі на Чорному морі було значно пошкоджене атакою морського дрона.

    МЗС Казахстану стверджує, що ці дронові атаки стали вже третіми на об’єкт, який є “виключно цивільним об’єктом, робота якого охороняється нормами міжнародного права”.

    У відомстві заявили, що Казахстан “висловлює свій протест щодо чергового навмисного нападу на критично важливу інфраструктуру міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму в акваторії порту Новоросійськ”.

    “Ми розглядаємо те, що сталося, як дію, що завдає шкоди двостороннім відносинам Республіки Казахстан та України, і очікуємо, що українська сторона вживе ефективних заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому”, – зазначили у міністерстві.

    Нагадаємо, вранці 29 листопада морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму.

  • Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти

    Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти

    Після чергового удару Сил оборони України по російському місту Новоросійську Казахстан почав екстрено шукати шляхи переспрямування експорту нафти, повідомляє пресслужба міністерства енергетики Казахстану.
    У повідомленні йдеться про те, що вночі 29 листопада об’єкти морської інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму в районі порту Новоросійськ зазнали атаки безекіпажними плавзасобами, внаслідок чого швартовий пристрій ВПУ-2 був значно пошкоджений і виведений з ладу.
    “З метою мінімізації негативних наслідків та збереження темпів видобутку на великих родовищах, міністерством в екстреному порядку активізовано план перенаправлення експортних обсягів нафти на альтернативні маршрути”, – повідомляють у міністерстві енергетики Казахстану.

  • Термінал Каспійського трубопровідного консорціуму атакували морські дрони

    Термінал Каспійського трубопровідного консорціуму атакували морські дрони

    Безпілотні катери вранці 29 листопада повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську, унаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Про це повідомив телеграм-канал Astra із посиланням на пресслужбу КТК.
    У консорціумі заявили, що через атаку безекіпажних катерів було значно пошкоджено виносний швартовий пристрій КТК, констатувавши, що він не підлягає відновленню.
    Зазначається, що капітан морського порту Новоросійськ наказав припинити здійснення вантажних та інших операцій, а танкери були виведені за межі акваторії КТК. Постраждалих унаслідок атаки серед персоналу консорціуму немає.
    Також у пресслужбі КТК заявили, що, попередньо, нафта в акваторію Чорного моря після атаки не потрапила, бо в момент вибуху швартового пристрою системи аварійного захисту забезпечили перекриття відповідних трубопроводів.
    Подальша експлуатація ураженого пристрою Морського терміналу неможлива, тоді як відвантаження на терміналі здійснюватимуться згідно із встановленими правилами після скасування загрози безпілотників та безекіпажних катерів, додали в КТК.
    Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко також повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму в районі Новоросійська.

  • Британія зробила для Lukoil International виняток із санкцій

    Британія зробила для Lukoil International виняток із санкцій

    Велика Британія тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями. Про це йдеться у відповідній заяві британського уряду.
    Згідно з генеральною ліцензією британського Міністерства фінансів, до 26 лютого будь-які особи (крім підсанкційних) можуть здійснювати трансакції з Lukoil International та її “дочками”, а також проводити платежі між будь-якими іншими контрагентами в межах таких операцій.
    Гроші потраплять на заморожений рахунок або можуть бути сплачені після того, як Lukoil International вийде з-під контролю Лукойлу.
    Лукойл має три нафтопереробні заводи в Європі, частки в нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку та Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотні роздрібних автозаправних станцій у всьому світі, зокрема й у США.
    Лукойл потрапив під санкції Великої Британії у середині жовтня, потім компанія опинилася й в американському SDN List.
    Як ми вже писали, Мінфін США зробив виняток із санкційного режиму для угорської MOL, щоб та могла продовжити закупівлі нафти Лукойлу до 21 листопада 2026 року.