Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос у вівторок, 26 серпня, зустрілась із керівництвом НАБУ й САП і висловила підтримку їхньої діяльності. Про це вона написала у соцмережі Х за підсумками зустрічі.
“Зустрілася з керівництвом НАБУ та САП: їхня боротьба з корупцією має вирішальне значення для вступу України до ЄС та її відновлення”, – написала Кос.
Марта Кос також висловила підтримку директору НАБУ Семену Кривоносу та очільнику САП Олександру Клименку.
“Я ще раз заявляю про свою повну підтримку їхньої роботи: незалежні антикорупційні органи є основою верховенства права та здорового бізнес-клімату”, – наголосила єврокомісар.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414, який обмежував незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. А вже невдовзі за ноього одноголосно проголосував парламент.
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП
Позначка: НАБУ
-

НАБУ й САП має вирішальне значення для вступу України в ЄС – єврокомісар
-

Торгівля з РФ: у справі посадовця НАБУ зʼявилися нові докази
СБУ опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з РФ.
Йдеться про продаж технічної коноплі, яку вирощували в Житомирській області і планували продавати в Росію (республіка Дагестан).
Раніше СБУ публікувала аудіозапис розмови посадовця НАБУ, під час якої він обговорює умови продажу та навіть обіцяє надіслати потенційному покупцю комерційну пропозицію. Висновки державної судової семантико-текстуальної експертизи підтверджують, що на записі співрозмовники говорять саме про торгівлю з республікою РФ Дагестан.
У межах досудового розслідування слідчі СБУ також зафіксували листування батька посадовця НАБУ з представником однієї з агрокомпаній Дагестану щодо продажу технічної коноплі. Відповідну інформацію знайдено у телефоні підозрюваного.
Зокрема, у цій комунікації представник російської компанії повідомляє, що отримав комерційну пропозицію та просить якнайшвидше надіслати актуальні сертифікати якості на продукцію. Він пояснює, що документи потрібні терміново, оскільки добігає кінця дія державної програми РФ з відшкодування витрат на вирощування технічних конопель. Також він називає ім’я особи, яка надсилала йому комерційну пропозицію, – воно збігається з іменем високопосадовця НАБУ.
Як повідомляється, у процесі аналізу вмісту телефонів також отримано докази того, що організацією незаконного бізнесу займався саме співробітник НАБУ, а його батько здебільшого виконував його вказівки та здійснював функції контролю за сільськогосподарськими процесами на місці. Серед іншого, за матеріалами справи, співробітник антикорупційного Бюро не тільки знаходив контакти для торгівлі з РФ, а й підшуковував інвесторів для бізнесу. Відповідне телефонне листування знайдене у самого високопосадовця НАБУ.
Також слідство встановило, що батько правоохоронця перебував на постійному зв’язку з громадянами РФ, мешканцями Дагестану, а у 2023 році, незважаючи на повномасштабну агресію Росії проти України, особисто відвідав РФ.
Батько високопосадовця НАБУ вів листування з народним депутатом-втікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, який за даними слідства пов’язаний зі спецслужбами РФ та має значний вплив на діяльність НАБУ. Серед іншого, в одному з епізодів переписки вони домовлялися про зустріч на території ЄС. Про контакти співробітника антикорупційного Бюро з Христенком свідчить і листування біглого нардепа з батьком посадовця Бюро. Зокрема, Христенко писав про те, що не може додзвонитися до його сина (для конспірації він вказав лише першу букву імені) і просив посприяти налагодженню контакту.
СБУ задокументувала факти, які підтверджують, що батько посадовця НАБУ підтримував зв’язки з представниками окупаційних адміністрацій на тимчасово захопленій території України. Зокрема, із російським окупаційним чиновником у Горлівці він обговорював питання оновлення реєстрації своєї зброї за законами так званої ДНР.
СБУ повідомила високопосадовцю НАБУ та його батьку про підозру – пособництво державі-агресору. Вони перебувають під вартою. -

В ОГП зареєстрували провадження щодо можливого побиття детективів НАБУ
Офіс генерального прокурора зареєстрував п’ять кримінальних проваджень у зв’язку з можливим застосуванням сили з боку СБУ до працівників Національного антикорупційного бюро під час обшуків, які відбулися 21 липня. Цю інформацію підтвердила керівниця управління інформаційної політики Офісу генпрокурора Мар’яна Гайовська-Ковбасюк. Справи передано на розслідування Державному бюро розслідувань. Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що троє співробітників НАБУ, яких обшукили, отримали тілесні ушкодження. ДБР заявило, що розслідування проводиться об’єктивно та неупереджено, а правоохоронців чекає вичерпна правова оцінка їх дій.
-

Кривонос: НАБУ пройшло перший незалежний аудит
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) вперше пройшло незалежний аудит, який дав конкретні рекомендації щодо підвищення ефективності роботи. Директор НАБУ Семен Кривоноспід оголосив про створення спільної робочої групи з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) за участю представників медіа, експертів та громадських діячів. Мета – підвищення довіри громадськості до антикорупційних органів шляхом проведення чесного діалогу та визначення конкретних дій для покращення роботи НАБУ та САП. Вони також планують затвердити план заходів щодо більшої відкритості та ефективності антикорупційних органів.
-

Суд відправив під варту нардепа Кузнєцова
На засіданні Вищого антикорупційного суду у понеділок був обраний запобіжний захід народному депутату, який є фігурантом у справі про корупцію при закупівлі дронів та засобів РЕБ. Цю інформацію повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Хоча ім’я депутата не було названо, з матеріалів справи відомо, що це нардеп від партії Слуга народу Олексій Кузнєцов. Суд вирішив тримати його під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 8 мільйонів гривень. Спецпрокуратура просила встановити заставу у 30 мільйонів гривень, але це рішення наразі оскаржується.
-

НАБУ і САП повідомили підозри топ-корупціонерам
Спеціальна антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України оголосили про підозру шести особам у справі про корупційну схему з закупівлі дронів та РЕБ. Серед підозрюваних є колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай і народний депутат Олексій Кузнєцов. Їм і ще чотирьом особам пред’явлені звинувачення за різними статтями Кримінального кодексу України, зокрема за привласнення майна, зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди. Генпрокурор вже подав клопотання до суду про обрання запобіжних заходів для народного депутата у вигляді тримання під вартою або внесення застави на суму 30 млн гривень. Також клопотання про запобіжні заходи направлені іншим учасникам схеми.
-

Голова НАБУ озвучив “план Б” у разі нових посягань
Голова Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос розповів про “план Б” у разі спроб ліквідувати незалежність НАБУ. Він заявив, що бюро буде продовжувати захищати свою автономію, щоб зберегти здатність розкривати корупцію. У разі спроб втручання з боку генпрокурора або інших органів, НАБУ публічно інформуватиме суспільство. Кривонос наголосив, що планом Б є підвищення ефективності та розкриття більше корупційних схем. Також він зазначив, що бюро співпрацює з громадськістю та міжнародними партнерами. Нагадаю, що у липні Верховна Рада прийняла закон, який обмежував незалежність НАБУ, але пізніше це рішення було скасовано за ініціативи президента Зеленського та підтримки парламенту.
-

Після поштовху. Рада повернула незалежність НАБУ
Верховна рада України ухвалила закон, який відновлює незалежність антикорупційних органів. Минулого тижня було прийнято інший закон, який підпорядковував антикорупційні органи Генпрокуратурі. Прийняття закону стало причиною наймасштабніших з початку війни протестів в Україні, а також викликало різку критику Києва з боку західних партнерів. Реагуючи на суспільний спротив і занепокоєння партнерів, Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який, за його словами, забезпечить “силу системі правопорядку” і збереже “всі норми для незалежності антикорупційних інститутів”. У Національному антикорупційному бюро заявили, що законопроєкт Зеленського відновить усі повноваження та гарантії незалежності для НАБУ і САП.
Положення закону
“За” прийняття президентського закону в цілому проголосували 331 парламентарій. Засідання парламенту навіть уперше з початку повномасштабного вторгнення транслювали в прямому ефірі. Документ повертає скасовані раніше гарантії незалежності НАБУ і САП. Таким чином, Спеціалізована антикорупційна прокуратура буде самостійно здійснювати процесуальне керівництво розслідуванням справ Національного антикорупційного бюро, а не під контролем генерального прокурора.
Водночас протягом шести місяців після набрання законом чинності Служба безпеки України має перевірити співробітників НАБУ, САП та інших органів, які мають допуск до державної таємниці, на предмет співпраці з державою-агресором.
Кожні два роки співробітники цих органів проходитимуть внутрішню перевірку на поліграфі за методологією, погодженою з СБУ.
Реакція на рішення Ради
У Німеччині очікують, що Україна продовжить зусилля у боротьбі з корупцією після затвердження закону №13533, покликаного виправити ситуацію з незалежністю НАБУ і САП.
У німецькому МЗС назвали голосування за закон “позитивним і необхідним кроком на шляху до відновлення втраченого довіри”.
“Тепер необхідно продовжити реформи у сфері боротьби з корупцією”, – зазначається у заяві.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта привітали ухвалення в Україні закону, який має відновити незалежність НАБУ і САП.
Кошта і фон дер Ляєн назвали “позитивним кроком” появу підпису президента України Володимира Зеленського під законом №13533.
“Реформи у сфері верховенства права і боротьби з корупцією в Україні мають продовжуватися. Вони залишаються надзвичайно важливими для просування України європейським шляхом”, – йдеться у заяві.
ЄС продовжуватиме підтримувати ці зусилля, запевнили Кошта і фон дер Ляєн.
Питання залишилися
В Єврокомісії нагадали, що очікують від України прогресу у боротьбі з корупцією шляхом впровадження реформ, зокрема призначення керівника Бюро економічної безпеки.
Спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє зазначив, що в короткостроковій перспективі Єврокомісія очікує від України прогресу у сфері верховенства права за різними питаннями.
“По-перше, Україна має розпочати якнайшвидше призначення голови Бюро економічної безпеки”, – зазначив він.
Як наступні кроки спікер ЄК вказав відновлення роботи міжнародних експертів у складі Вищої кваліфікаційної комісії з відбору суддів, призначення чотирьох суддів Конституційного суду, які пройшли міжнародну перевірку, відмову від “проблемних проєктів поправок до Кримінального кодексу”, а також ухвалення закону про адміністративне судочинство.
“Таким чином, прогрес на всіх цих фронтах у різних сферах верховенства права є для нас справді важливим кроком”, – підсумував спікер.
“Щодо сьогоднішнього голосування, яке щойно відбулося у Верховній Раді, то Рада відновила ключові заходи обережності, що забезпечують незалежність антикорупційних органів. На нашу думку, новий закон вирішує основні проблеми, пов’язані з незалежністю НАБУ і САП”, – заявив Мерсьє.
“Однак хочу підкреслити: це – ще не завершення процесу. Процес вступу України до ЄС вимагатиме постійних зусиль, спрямованих на забезпечення ефективної спроможності боротися з корупцією і дотримання принципу верховенства права”, – наголосив спікер Єврокомісії.
Він підкреслив, що в ЄС сподіваються, що Україна “швидко виконає ці зобов’язання і вживе рішучих заходів у сфері верховенства права”.
“Ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією і залишаємося готовими підтримувати Україну в цьому процесі”, – повідомив Гійом Мерсьє. -

Закон щодо НАБУ та САП набув чинності
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП
