Посол Європейського Союзу в Україні Катарина Матернова підкреслила, що миру в Україні неможливо досягнути шляхом односторонніх поступок, а справді справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора.
Матернова окреслила червоні лінії Євросоюзу, вкорінені в міжнародному праві.
“Повна повага до міжнародного права, включаючи незалежність, суверенітет та недоторканність кордонів України. Повне та безумовне припинення вогню – за суворого міжнародного моніторингу. Україна за столом переговорів – її голос має бути центральним у всіх обговореннях. Міцні гарантії безпеки – без обмежень щодо збройних сил України та без російського вето щодо її шляху до ЄС чи НАТО. Ніякої зміни кордонів силою – лише Україна вирішує питання власної території”, – йдеться в дописі Матернової на ФБ-сторінці.
Матернова наголосила, що справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора, і разом зі Сполученими Штатами Євросоюз має посилити санкції та загальний економічний тиск.
“ЄС твердо стоїть на боці України та підтримує її у політичному, військовому, фінансовому та гуманітарному плані. І залишатиметься поруч з Україною, доки не буде досягнуто справедливого миру. І після цього також”, – додає дипломатка.
Позначка: Мир
-
Досягнення миру: посол ЄС окреслила червоні лінії
-
Азербайджан та Вірменія відмовилися від територіальних претензій
Лідери Азербайджану та Вірменії підписали мирну угоду у Вашингтоні за підтримки президента США Дональда Трампа. Угода передбачає вирішення десятилітнього конфлікту між країнами і включає в себе взаємне визнання суверенітету, недоторканності кордонів та відмову від територіальних претензій. Зокрема, угода передбачає встановлення дипломатичних стосунків, створення комісій для визначення кордону, боротьбу з тероризмом та екстремізмом, а також співпрацю в економічних та культурних сферах. Згідно з угодою, держави зобов’язалися відкликати всі попередні претензії і уникати ворожих дій. Угода набуде чинності після ратифікації в обох країнах і буде зареєстрована в ООН. Крім того, лідери обох країн закликали закрити Мінський процес та співпрацювати з ОБСЄ для досягнення сталого миру в регіоні.
-
Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду
Таїланд і Камбоджа уклали угоду щодо зменшення напруженості на своєму кордоні. Угода на 13 пунктів була підписана під час переговорів у Куала-Лумпурі. Після зустрічі міжурядового комітету обидві сторони погодились дотримуватися режиму припинення вогню для вирішення конфлікту та повернення миру на кордоні. Конфлікт, що почався 24 липня, призвів до жертв і більше 150 000 цивільних стали біженцями. Основна причина конфлікту полягає у розбіжностях у картографії, яку склали у 20-му столітті. Трамп також заявив, що його дипломатія допомогла досягнути угоди між Таїландом і Камбоджею.
-
Руанда і Конго погодилися на мирну угоду
Представники африканських Руанди та Демократичної Республіки Конго підписали через свої технічні делегації текст мирної угоди між обома країнами. Про це у середу, 18 червня, повідомив Державний департамент США, який виступив посередником у переговорах.
Зазначається, що міністерське підписання очікується 27 червня.
У Держдепі зазначили, що нинішнє підписання є підготовчим етапом до офіційної церемонії за участі міністрів, свідком якої стане держсекретар США Марко Рубіо.
Згідно з повідомленням, угода ґрунтується на “Декларації принципів” від 25 квітня та була результатом триденних “конструктивних діалогів щодо політичних, безпекових і економічних інтересів”.
Документ містить положення про:- повагу до територіальної цілісності та заборону воєнних дій;
- роз’єднання, роззброєння й умовну інтеграцію незаконних збройних формувань;
- створення Спільного механізму координації в сфері безпеки;
- гарантування гуманітарного доступу та сприяння поверненню біженців і внутрішньо переміщених осіб;
- рамки для регіональної економічної інтеграції.
У повідомленні, поширеному спільно урядами США, Руанди та ДР Конго з нагоди мирних переговорів, що відбулися цього тижня у Вашингтоні, зазначається, що Катар також узяв участь у дискусіях, аби забезпечити узгодженість ініціатив двох країн, спрямованих на діалог і стабільність у регіоні.
Війна між двома країнами загострилася наприкінці січня, коли повстанське угруповання M23, що діє на сході ДР Конго за підтримки Руанди, захопило стратегічне місто Гома – столицю провінції Північне Ківу. У лютому бойовики також зайняли Букаву – столицю сусіднього Південного Ківу. Обидві провінції відомі своїми багатими покладами корисних копалин. -
Путінський меморандум. Що Кремль хоче від України
У Москві пообіцяли надіслати до Києва проєкт “мирного меморандуму” з ключовими принципами для потенційного врегулювання конфлікту. За інформацією Reuters, Кремль вимагає від Заходу значних поступок, включаючи зупинення розширення НАТО на схід та скасування санкцій. Як повідомляють анонімні джерела, умови також включають український нейтралітет, скасування санкцій та захист російськомовних громадян в Україні. Путін, за словами джерела, готовий до миру, але за своїми умовами. У разі відмови він може вдатися до військової ескалації. Україна відкидає право вето Москви щодо її прагнень вступити до НАТО і прагне юридичних гарантій безпеки. Путін також відмовляється відступати від жодної з чотирьох українських областей, які він вважає частиною Росії. Москва бажає отримати письмові гарантії щодо невтручання до НАТО та територіальних поступок. Наразі не встановлено терміни для підготовки меморандуму, але обговорення перебуває на ранніх стадіях.
-
Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні
Інвестори, які ставили на повернення Дональда Трампа до Білого дому для укладання мирної угоди, зазнали значних збитків через згасання сподівань. Це призвело до понад 10% втрат від доларових облігацій України у 2025 році, що є найгіршим результатом серед країн, що розвиваються. Раніше очікування мирного врегулювання конфлікту зробили українські боргові папери лідерами за прибутковістю, але тепер інвестори знижують оптимізм через невизначеність у вирішенні ситуації. Ситуація на українському ринку облігацій стала протилежною до ринків Східної Європи, де очікують стабільності та інвестицій через обіцянки урядів на оборону. Угорщина та інші країни регіону підтримують активи, але геополітичні ризики все ще створюють напруженість на ринках.
-
Китай закликав до “справедливої угоди” щодо України
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї провів переговори з міністрами закордонних справ Німеччини та Польщі – Йоганном Вадефулем і Радославом Сікорським. Він заявив, що Китай підтримує політичне врегулювання конфлікту між Росією та Україною. Китай завжди підтримував мирні переговори та групу “Друзі миру” з країнами Півдня. Ван Ї висловив сподівання, що прямі переговори між Росією та Україною є першим кроком до миру, незважаючи на існуючі розбіжності. Він закликав всі сторони продовжувати діалог і шукати мирне врегулювання конфлікту. Міністр також наголосив на важливості підтримки стабільності в Європі. Однак деякі українські та міжнародні партнери вважають, що позиція Китаю щодо миру не враховує ключові вимоги, такі як повернення до кордонів 1991 року та виведення російських військ з України.
-
Папа Лев XIV закликав до справедливого миру в Україні
Після інтронізаційної меси у Ватикані, Папа Римський Лев XIV висловив своє занепокоєння щодо російсько-української війни і закликав до миру в Україні. Він підкреслив, що війна призвела до багатьох жертв серед молодих людей. Понтифік заявив, що всі очікують на перемир’я і наступу мирного періоду в Україні. Ця промова відбулася під час урочистостей по інтронізації Папи Лева XIV, який прийняв посаду глави Католицької церкви. У церемонії присутній був також президент України Володимир Зеленський.
-
Джонсон розкритикував “мирний план” Трампа
Екс-прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон різко критикує мирні пропозиції США у відношенні до Росії після атаки на Київ. Він стверджує, що пропозиції Трампа дозволяють Путіну отримати вигоду за вбивство українців, не допомагаючи Україні в боротьбі з агресором. Джонсон вбачає в цих пропозиціях загрозу для безпеки України та можливість повторної агресії з боку Росії.