Під час найбільшої ракетно-дронової атаки Росії на Україну один із безпілотників залетів на територію Польщі, де згодом зник. Про це повідомляє Мілітарний із посиланням на українські моніторингові групи та дані Оперативного командування Збройних сил Польщі.
Близько 1:13 ночі дрон увійшов у повітряний простір Польщі з боку Волині та рухався курсом на Замосць у Люблінському воєводстві. О 1:41 у цьому районі зафіксували активність польської авіації, після чого дані про маршрут безпілотника зникли. Ймовірно, він або залишив зону роботи українського ППО, або впав на території Польщі. Умовна карта маршрутів російських дронів та ракет під час атаки на Україну в ніч з 6 на 7 вересня 2025 року. Інфографіка t.me/mon1tor_ua О 2:06 польське командування заявило про приведення авіації, наземних систем ППО та радіолокаційної розвідки у “найвищий рівень готовності”, наголосивши, що сили залишаються готовими до негайного реагування.
Близько 5-ї години ранку польські та союзні літаки завершили операцію у повітряному просторі країни через припинення російських авіаударів по Україні. Повідомлень про нейтралізацію дрона не надходило, попри те, що він перебував у небі Польщі щонайменше пів години та залетів на десятки кілометрів углиб країни. Ймовірний маршрут польоту дрону Shahed, що впав у Польщі 20 серпня 2025 року Це вже не перший випадок проникнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі. Наприкінці серпня Шахед перебував там понад дві години, перш ніж впав. На початку вересня у полі біля Майдан-Сельці в Люблінському воєводстві знайшли уламки дрона-приманки Гербера, який, за оцінкою польських відомств, використовувався для контрабанди тютюнових виробів. Уламки Гербери з серійним номером ЫЫ 31334 знайдені в Польші. Фото tvn24
Позначка: Моніторинг
-
Російський дрон залетів у Польщу під час атаки на Україну
-
США можуть взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ
Сполучені Штати Америки могли б взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони в Україні, за умови, що мирна угода між Росією і Україною колись буде укладена. Про це повідомляє NBC News, посилаючись на чотири джерела, що знайомі з планом, який обговорювали військові посадовці партнерів України, включаючи США.
“Буферна зона” була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
Завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники і супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координували б свої дії з іншими країнами, які також здійснювали б моніторинг.
Буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
Будь-який план є тільки попереднім, поки голова Кремля Владімір Путін і президент України Володимир Зеленський не погодяться на нього, а також на це мають погодитися лідери країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включно з президентом Дональдом Трампом.
Цей план був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня.
Серед викликів, пов’язаних з плануванням, – рішення про те, які саме російські дії викличуть реакцію з боку України або моніторингових сил, і яка саме реакція буде дозволена, повідомило одне з джерел.
Правила ведення вогню все потребують доопрацювання і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди і створення буферної зони.
За словами американського посадовця, через тиждень після зустрічі з Путіним Трампу запропонували чотири варіанти гарантій безпеки і рекомендував найбільш прогресивний підхід.
Раніше Зеленський прибув у Париж на саміті Коаліції охочих, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України. -
США планують взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ
Сполучені Штати Америки могли б взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони в Україні, за умови, що мирна угода між Росією і Україною колись буде укладена. Про це повідомляє NBC News, посилаючись на чотири джерела, що знайомі з планом, який обговорювали військові посадовці партнерів України, включаючи США.
“Буферна зона” була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
Завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники і супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координували б свої дії з іншими країнами, які також здійснювали б моніторинг.
Буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
Будь-який план є тільки попереднім, поки голова Кремля Владімір Путін і президент України Володимир Зеленський не погодяться на нього, а також на це мають погодитися лідери країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включно з президентом Дональдом Трампом.
Цей план був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня.
Серед викликів, пов’язаних з плануванням, – рішення про те, які саме російські дії викличуть реакцію з боку України або моніторингових сил, і яка саме реакція буде дозволена, повідомило одне з джерел.
Правила ведення вогню все потребують доопрацювання і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди і створення буферної зони.
За словами американського посадовця, через тиждень після зустрічі з Путіним Трампу запропонували чотири варіанти гарантій безпеки і рекомендував найбільш прогресивний підхід.
Раніше Зеленський прибув у Париж на саміті Коаліції охочих, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України. -
Перекази з картки на картку обмежать: чого чекати з 1 червня
З жовтня 2024 року Національний банк України ввів обмеження на P2P-перекази “з картки на картку” для фізичних осіб на суму до 150 тисяч гривень. Однак з 1 квітня 2025 року це обмеження було скасовано. Українські банки підписали Меморандум про забезпечення прозорості ринку банківських послуг та встановили добровільні ліміти за грошовими операціями для українців. Меморандум передбачає перевірки клієнтів на етапі відкриття рахунків та поділ на категорії ризику. Для клієнтів з високим ризиком посилять перевірки щодо походження коштів та рівня доходів. Також встановлені ліміти на планові операції за рахунками. Експерти вважають, що нові правила не стосуватимуться більшості користувачів, але можуть створити деякі незручності для окремих категорій громадян. Банки можуть заблокувати картку у разі підозр на махінації. Клієнти можуть відновити доступ до рахунку, надавши необхідні документи щодо доходів та активності. Для уникнення фінмоніторингу варто регулярно оновлювати дані у банку та зберігати документи, що підтверджують фіноперації.
-
В небі, на морі та на землі: хто і як може моніторити припинення вогню
Під час пресконференції у Києві президент Франції Еммануель Макрон заявив, що у моніторингу запропонованого 30-денного припинення вогню між Росією та Україною ключову роль будуть відігравати американці за участю інших партнерів. Якщо перемир’я буде порушено, Захід запровадить санкції проти Росії. Прем’єр-міністр Британії закликав президента Путіна продемонструвати серйозність наміру до миру. Туреччина також підтримала ідею встановлення перемир’я та висловила готовність моніторити його дотримання. Турецький міністр закордонних справ підкреслив підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і висловив готовність своєї країни взяти на себе місію моніторингу припинення вогню, якщо воно буде узгоджено.
-
САП вимагає конфіскувати активи ексначальника Запорізького ТЦК на 5,5 млн
У вищому антикорупційному суді розглядатиметься справа про стягнення активів родини колишнього керівника Запорізького обласного ТЦК та СП. За попередніми даними, родина незаконно отримала майно на понад 5,5 мільйонів гривень, включаючи нерухомість, автомобілі і готівку. Державне бюро розслідувань та Національне агентство з питань запобігання корупції встановили факти можливого незаконного збагачення родини колишнього керівника. Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави, включаючи житловий будинок, автомобілі, квартиру та готівку. Родина придбала це майно виключно за готівку, хоча їхні законні доходи використовувалися безготівково. Суд наразі наложив арешт на нерухомі об’єкти, які перебувають у власності родичів колишнього посадовця. Також раніше було розкрито випадок корупції у Приморському РТЦК та СП Одеси, де посадовець організував схему незаконного заробітку.
-
Пальне в Україні подешевшало майже на гривню
У квітні в Україні ціни на бензин, дизельне пальне та автогаз знизилися на приблизно одну гривню за літр. Це сталося через зменшення світових цін на нафту, що є основним джерелом імпорту палива. Наприкінці квітня ціни на бензин А-95 склали 54,81 грн/л (менше на 0,85 грн), на дизельне пальне – 53,54 грн/л (менше на 0,82 грн), на автогаз – 35,32 грн/л (менше на 0,81 грн). Нацбанк внаслідок цього знизив прогнози зростання цін на пальне до 1,2% наприкінці 2025 року. Але з 1 травня ціни можуть знову зрости через введення обов’язкової домішки біоетанолу в бензин, що призведе до додаткової націнки від виробників.
-
Уряд впровадив моніторинг способу життя митників
Учора Кабінет Міністрів прийняв нову постанову про проведення перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя працівників митних органів. Ця ініціатива спрямована на зменшення корупції в митниці. Згідно з постановою, митники будуть проходити перевірку на доброчесність кожні три роки або при отриманні скарги на корупційні дії. Якщо виявляться порушення, матеріали будуть передані до органів протидії корупції. Крім того, митники повинні подавати декларацію доброчесності щорічно до 1 квітня. В Міністерстві фінансів вважають, що ці заходи допоможуть покращити роботу митниці та зроблять систему більш прозорою.