Євросоюз вважає неприйнятними чергові санкції, запроваджені проти посадовців Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це на брифінгу у четвер заявила офіційна представниця глави дипломатії ЄС Каї Каллас Анітта Хіппер, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Європейський Союз глибоко шкодує про це рішення запровадити санкції проти чотирьох суддів МКС. Суд є дуже важливим елементом боротьби проти безкарності, і ці санкції абсолютно неприйнятні”, – зазначила Хіппер.
Вона додала, що МКС повинен мати можливість працювати найбільш неупереджено.
Сполучені Штати запровадили санкції проти ще двох суддів і двох заступників прокурора Міжнародного кримінального суду, звинувативши у переслідуванні.
Мова про Кімберлі Прост (Канада), Ніколя Гійю (Франція), Нажат Шамім Хан (Фіджі) і Маме Мандіайє Ніанг (Сенегал).
“Ці особи є іноземцями, які безпосередньо брали участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з розслідування, арешту, затримання або судового переслідування громадян США або Ізраїлю без згоди цих держав”, – мовиться у заяві Держдепу. Ізраїль, як і США, не є членом МКС і не визнає його юрисдикції у питаннях, пов’язаних зі своїми діями в конфліктах. МКС, заснований у 2002 році для переслідування за злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, не має власного механізму виконання своїх рішень і залежить від співпраці держав.
Позначка: Міжнародний суд
-
В ЄС зреагували на санкції США проти суддів МКС
-
США ввели санкції проти чотирьох посадовців МКС
Сполучені Штати запровадили санкції проти ще двох суддів і двох заступників прокурора Міжнародного кримінального суду, звинувативши у переслідуванні. Про це повідомляє пресслужба Державного департаменту США.
Мова про Кімберлі Прост (Канада), Ніколя Гійю (Франція), Нажат Шамім Хан (Фіджі) і Маме Мандіайє Ніанг (Сенегал).
“Ці особи є іноземцями, які безпосередньо брали участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з розслідування, арешту, затримання або судового переслідування громадян США або Ізраїлю без згоди цих держав”, – мовиться у заяві Держдепу.
Також зазначається, що Вашингтон розглядає діяльність МКС як “політизовану, й таку, що зловживає повноваженнями та загрожує національній безпеці США та Ізраїлю”.
Санкції запровадили на підставі указу президента Дональда Трампа. Ізраїль, як і США, не є членом МКС і не визнає його юрисдикції у питаннях, пов’язаних зі своїми діями в конфліктах. МКС, заснований у 2002 році для переслідування за злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, не має власного механізму виконання своїх рішень і залежить від співпраці держав. -
Українські прокурори працюватимуть в офісі прокурора МКС в Україні
Українські прокурори працюватимуть в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду в Україні. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в п’ятницю, 15 серпня. Кабінет міністрів ухвалив розпорядження про підписання проєкту угоди між урядом України та Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду щодо направлення персоналу до Офісу МКС в Україні.
Документ передбачає направлення українських прокурорів, які безпосередньо здійснюватимуть збір доказів і процесуальний супровід розслідувань міжнародних злочинів, скоєних країною-агресором під час збройної агресії проти України. Вони працюватимуть разом із прокурорами МКС, забезпечуючи ефективний обмін інформацією, координацію дій та застосування найкращих практик міжнародного кримінального правосуддя.
Укладення угоди забезпечить постійну присутність українських прокурорів в офісі міжнародної юстиції на території нашої держави. Це дозволить значно посилити доказову базу у справах щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених РФ, сприятиме захисту прав потерпілих та утвердженню принципу невідворотності покарання.
Нагадаємо, у червні Україна та Рада Європи підписали угоду про створення спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України. Цей трибунал проти Росії матиме статус міжнародного органу. Москва назвала спецтрибунал проти Росії Ф “нікчемним”, а його підтримку – “ворожим демаршем”.
-
МКС видав ордери на арешт лідерів талібів за утиски жінок в Афганістані
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт духовного керівника “Талібану” Хайбатулли Ахундзада та головного судді Абдула Хакіма Хаккані. Їх обвинувачують у злочинах проти людяності через систематичні утиски прав жінок і дівчат з моменту захоплення влади в Афганістані у 2021 році. Про це у понеділок, 8 липня, пише ВВС.
МКС вважає, що таліби після повернення до влади впровадили дискримінаційні правила: відмовив дівчатам у можливості навчання після 12 років, заблокував роботу жінок у багатьох сферах та заборонив їм пересуватися без супроводу чоловіків. Більш того, вони забороняли жінкам говорити голосно в громадських місцях, займатися спортом та гуляти у парках.
“Талібан” відкинув юрисдикцію МКС, назвавши рішення “ворожим” та “образою мусульманських цінностей”.
Ахундзада очолив рух ще в 2016 році, а Хаккані відігравав ключову роль у переговорах з американцями у 2020 році. Перші сигнали щодо ордерів на їхній арешт надійшли на початку 2025 року, коли головний прокурор МКС Карім Хан назвав їх відповідальними за переслідування за ознакою статі.
Нагадаємо, таліби наказали закрити в Афганістані усі салони краси. А з позаминулої весни виходити з дому афганські жінки можуть тільки якщо у них є “важливі справи”, і лише у бурці, інакше вони повинні перебувати в приміщенні.
-
Парламент Угорщини затвердив вихід з МКС
Угорський парламент вдруге проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС). Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що діяльність МКС викликала суперечки, оскільки судді робили політично мотивовані рішення, наприклад, видавали ордери на арешт померлих лідерів ХАМАС та ізраїльського прем’єра. Уряд вважає, що такий підхід робить МКС політичною організацією, і вирішив вийти з неї. Рішення про вихід ще не набуло чинності і має вступити в силу через рік після офіційного повідомлення генеральному секретарю ООН.
-
Прокурор МКС тимчасово пішов у відставку
Головний прокурор Міжнародного кримінального суду, Карім Хан, оголосив про те, що він тимчасово піде у відставку до завершення розслідування у справі про звинувачення у сексуальних домаганнях. Він заперечує звинувачення, що протягом року намагався змусити свою помічницю до статевих стосунків. Поки він у відпустці, його заступники відповідатимуть за управління прокуратурою. Слідство триває за звинуваченнями у примушенні до статевих контактів у різних країнах, зокрема у Нью-Йорку, Колумбії та Парижі.