Україна підписала ряд двосторонніх угод про співробітництво у галузі безпеки з рядом міжнародних партнерів, що мають набути чинності з 2024 року. Згідно з повідомленням пресслужби Міноборони, на листопад 2025 року було укладено 28 таких угод, які передбачають співпрацю в галузі оборони та довгострокову підтримку. Президент України Володимир Зеленський особисто підписав ці документи. Угоди спрямовані на зміцнення співпраці України з країнами-партнерами та створення підґрунтя для спільних дій в рамках багатосторонніх механізмів. Вони є логічним продовженням Декларації G7 про гарантії безпеки, ухваленої на Вільнюському саміті НАТО 2023 року, і утворюють основу нової архітектури безпеки для України. Угоди закріплюють довгострокові зобов’язання партнерів підтримувати обороноздатність України, відновлення її військово-промислового комплексу та спільні оборонні проєкти. Крім того, угоди визначають напрями співпраці у сферах військової, політичної, фінансової та гуманітарної безпеки. Вони розраховані на десять років і мають на меті зміцнення безпеки України та координацію дій у разі агресії з боку Росії. Угоди також передбачають підтримку України на шляху до вступу в Європейський Союз та НАТО, а також допомогу відновленню оборонно-промислового потенціалу. Угода з Європейським Союзом встановлює стратегічну мету – допомогу в реформуванні сектору безпеки та інтеграцію України до європейського оборонного простору. Найважливіші домовленості за цими угодами залишаються конфіденційними, спрямовані на підвищення обороноздатності України та спільні оборонні проєкти, що мають на меті запобігти агресії та забезпечити стабільність на десятиліття вперед.
Позначка: Міністерство оборони
-
Нові контракти на 1–5 років, збільшені виплати, відстрочка на рік — головні новини тижня
Міноборони готує нові контракти з чіткими термінами служби: 1, 2, 3, 4, 5 років. Базове грошове забезпечення військових зросте до 50-60 тисяч гривень + бойові виплати, надбавки і бонуси за підписання.
Також у тижневому дайджесті: Україна отримає винищувачі Gripen, Латвія передала БТРи ССО, закупівлі через DOT-Chain Defence зростуть до 70% у наступному році.
00:21 — нові контракти в ЗСУ: перші деталі
01:15 — коли шведські винищувачі Gripen будуть в Україні?
01:47 — Латвія передала 21 БТР Patriа
02:15 — 70% закупівель БпЛА через DOT Chain Defence
02:50 — дрони на оптоволокні: новий курс в Армія+
03:27 — Сухопутні війська переходять на “Імпульс”
04:02 — важливі зустрічі з міжнародними партнерами🔗 КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:
► Сайт Міноборони: https://mod.gov.ua
► Цілодобова гаряча лінія: 1512
► Соціальні мережі:
https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
https://www.instagram.com/ministry_of_defense_ua/@ministry_of_defense_ua
https://x.com/DefenceU
https://www.t.me/ministry_of_defense_ua
-
Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони
Міністерство оборони україни випустило заяву, що більша частина фінансування, яке виділяється на озброєння та військову техніку, спрямовується на безпілотні літальні апарати (БПЛА). Проте лише деякі моделі цих дронів демонструють належну ефективність. Перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк пояснив, що більше 500 виробників працює у цій галузі. Однак результати показують, що лише деякі з них відповідають вимогам ефективності на полі бою. Також він зазначив, що є проблеми з тривалим часом виконання замовлень, але вже впроваджено систему DOT-Chain Defence, яка дозволяє швидше забезпечувати війська потрібною технікою. У майбутньому планується здійснювати 70% закупівель безпілотних систем через цю систему. Недавно було оголошено, що Міноборони виділило ще 1,9 млрд грн на закупівлю безпілотників через DOT-Chain Defence. Також було названо обсяг постачань FPV-дронів для Збройних сил України.
-
Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria
Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria 6×6 для Сил спеціальних операцій. У передачі машин взяли участь міністри оборони обох країн. Україна також отримала 12 бойових розвідувальних машин CVR(T) в рамках пакета військової допомоги від Латвії. Міністр оборони України висловив подяку Латвії за підтримку, а також за фінансову допомогу у різних ініціативах. Україна також оцінила участь Латвії у проєкті відновлення військових реабілітаційних центрів в Україні.
-
На Сумщині розікрали 16 млн на дронах для ЗСУ
На Сумщині виявили восьмеро осіб, які підозрюються у тому, що вони привласнили понад 15,6 мільйонів гривень, призначених на закупівлю квадрокоптерів для Збройних Сил України. За даними Офісу генерального прокурора, у червні 2023 року вони створили схему, підробляючи документи від імені військової частини, які здавали за офіційні. Гроші було перераховано з рахунків громад, але фактично квадрокоптерів не було закуплено. Підозрюваним оголошено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України, і прокурори звернулися до суду з проханням встановити запобіжний захід. Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років та конфіскація майна.
-
Постачали на фронт несправну зброю: судитимуть посадовців
Завершено досудове розслідування щодо колишнього директора одного з департаментів Міністерства оборони та керівника державного підприємства, які поставили у військові частини низькоякісні великокаліберні кулемети. За даними слідства, зброя з поганим якістю була закуплена через посередника за завищеними цінами, що призвело до збитків у державному бюджеті на понад 193 млн гривень. Крім того, ці кулемети не мали відповідної документації та не були придатні для використання. Обвинуваченим накладено арешт на майно для відшкодування збитків, а їм оголошено підозру. Один із керівників держпідприємства перебуває в міжнародному розшуку. Справу направлено до суду, де зловмисникам загрожує до 15 років ув’язнення.
-
Затверджено критерії для підприємств, які можуть бронювати 100% персоналу
У Міноборони України затвердили критерії, за якими здійснюється визначення критично важливих підприємств у сфері ОПК, що надає їм право бронювати до 100% персоналу. Про це 4 листопада повідомляє Міноборони України.
Зазначається, що для суб’єктів господарювання, які вже отримали статус підприємства, що має важливе значення для національної економіки та строк дії цього статусу не сплив, не потрібно здійснювати жодних додаткових дій або вносити зміни до документів.
Критерії, яким мають відповідати критично важливі підприємства у сфері ОПК та які, відповідно, можуть отримати право на бронювання до 100% військовозобов’язаних працівників наступні:- Виконання державного контракту (договору) у сфері оборони або участь у його виконанні на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних. Обсяг виробництва продукції оборонного призначення має становити понад 50% загального обсягу підприємства за останній звітний період.
- Отримання державної фінансової підтримки у вигляді грантів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2024 року №262 “Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони”.
- Виконання функцій уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності, який здійснює регулювання, контроль і координацію діяльності підприємств ОПК.
Підприємства ОПК, які не відповідають зазначеним критеріям, можуть отримати статус важливих для національної економіки у разі відповідності не менш ніж трьом із наступних вимог:
- Виконання державних контрактів у сфері оборони.
- Залучення до виконання оборонних замовлень за договорами, у тому числі зовнішньоекономічними.
- Включення до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів.
- Участь у реалізації державних цільових програм у сферах авіабудування чи космічної діяльності.
- Участь у реалізації програм розвитку оборонно-промислового комплексу, впровадженні нових технологій, розширенні виробничих потужностей.
- Здійснення виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, що використовуються підприємствами ОПК для виготовлення продукції оборонного призначення.
У разі відповідності щонайменше двом обов’язковим критеріям постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76, такі підприємства, установи, організації можуть бути визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що дасть змогу бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників.
-
Названо найгарячіший день на фронті у жовтні
У жовтні на фронті тривали інтенсивні бойові дії, зокрема зафіксували 5 480 боєзіткнень та майже 140 тисяч артилерійських обстрілів від ворожої сторони. Ці цифри перевищили показники вересня. Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що найбільше бойових зіткнень було 9 жовтня – 245. Також зафіксували зростання активності ворожої авіації та інтенсивність артилерійських обстрілів. Російські війська здійснили майже 140 тисяч обстрілів, включаючи 3 353 із реактивних систем залпового вогню.
-
Оголошені закупівлі харчування для ЗСУ на 2026 рік
Державний оператор тилу Міністерства оборони України планує закупити харчові продукти для Збройних Сил на весь 2026 рік. Це новий підхід, оскільки раніше закупівлі здійснювалися окремо для кожного півріччя. Очікувана вартість закупівель становить близько 37 мільярдів гривень. Такий крок дозволить забезпечити стабільне постачання харчування військовим одиницям і сприятиме плануванню виробництва. У нових договорах буде збережений контроль якості, особливо у постачанні молочних продуктів, щоб уникнути фальсифікації. Також буде продовжено регіональну стратегію, де постачальник закріплюється за певним регіоном для зручності в управлінні логістикою та оперативністю поставок. Наразі вже відвантажено значну кількість харчових продуктів та питної води, а також оброблено тисячі заявок від військових частин.
-
Цифрова армія: як “Імпульс” спрощує облік в ЗСУ
Як тепер ведеться облік особового складу — без паперів і дублювання? Як формуються накази, фіксуються відпустки, відрядження чи призначення на посади? І з якими труднощами стикаються служби персоналу, коли переходять на цифрову систему?
Про перші результати та виклики впровадження “Імпульсу” — у розмові з представником однієї з військових частин ТрО