Позначка: Мінеральні ресурси

  • Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%

    Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%

    Експорт рідкісноземельних металів з Китаю в червні досяг найвищого рівня з 2009 року, що свідчить про зростаючий попит на ці матеріали для виробництва потужних магнітів. Кількість експортованих металів збільшилася на 60% порівняно з минулим роком, досягнувши 7 742 тонн. Китай контролює експорт рідкісноземельних металів, включаючи магніти, що містять ці матеріали, щоб вплинути на світовий ринок. Цей крок може вплинути на виробництво магнітів за межами Китаю, особливо в автомобільній галузі. Китай виробляє близько 90% світових постійних магнітів, тому цей контроль може вплинути на світове постачання цих матеріалів.

  • Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету

    Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про виплати з державного бюджету в рамках угоди зі США про видобуток природних ресурсів на території України. Зміни до Бюджетного кодексу передбачають наповнення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Україна має забезпечити півтори частки коштів, що надходитимуть від ренти на корисні копалини, видачі спецдозволів та реалізації продукції. Ці кошти будуть спрямовані до спеціального фонду і потраплятимуть до Фонду відбудови.

  • Збитки у 190 млн: на Черкащині незаконно видобували каоліни

    Збитки у 190 млн: на Черкащині незаконно видобували каоліни

    У Звенигородському районі Черкаської області директор структурного підрозділу одного з місцевих підприємств організував незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.Державі заподіяно 190 мільйонів гривень збитків. Про це 30 червня повідомляє Офіс генерального прокурора.
    Зазначається, що з листопада 2020 року до березня 2023 року посадовець налагодив масштабний видобуток вторинних каолінів з порушенням правил користування надрами. Загалом за цей період у протиправний спосіб видобуто майже 14 тисяч тонн корисних копалин.
    Площа видобутку копалин перевищувала межі спецдозволу на надрокористування й контур підрахунку запасів.
    Посадовцю повідомили про підозру. Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.

  • Руанда і Конго підписали мирну угоду, Трамп заявив про вигоду для США

    Руанда і Конго підписали мирну угоду, Трамп заявив про вигоду для США

    Руанда та Демократична Республіка Конго в Овальному кабінеті Білого дому у п’ятницю, 27 червня, підписали мирну угоду. Її було укладено за посередництва США, повідомляє Reuters.
    Зазначається, що міністри закордонних справ двох африканських країн у присутності президента США Дональда Трампа підписали угоду, якою зобов’язалися реалізувати домовленості 2024 року. Згідно з ними, війська Руанди мають вийти зі сходу Конго протягом 90 днів.
    “Вони воювали багато років, і з мачете – це одна з найгірших, найжахливіших воєн, які хтось будь-коли бачив. І мені просто пощастило мати людину, якій вдалося все владнати”, – заявив Трамп, маючи на увазі держсекретаря США Марко Рубіо, який також був на церемонії.
    “Ми отримаємо, для Сполучених Штатів, значну частину прав на видобуток корисних копалин у Конго в межах цієї угоди. Для них велика честь бути тут. Вони ніколи не думали, що приїдуть”, – додав Трамп.
    Міністр закордонних справ Руанди Олів’є Ндухунґірехе назвав угоду “переломним моментом”. Міністр закордонних справ Конго Терез Кайквамба Вагнер зазначила, що після підписання угоди має відбутися процес розведення сил.
    Раніше представники Руанди та Демократичної Республіки Конго підписали через свої технічні делегації текст мирної угоди між обома країнами, укладеної за посередництва США. Тоді Трамп заявив, що “не отримає Нобелівську премію за це”, як, на його думку, і за будь-яке інше “припинення війни”.

  • Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%

    Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%

    У травні експорт рідкісноземельних продуктів з Китаю, зокрема магнітів, значно зменшився, особливо до США через торгову напругу між країнами. Китай ввів обмеження на експорт у відповідь на митні тарифи з боку США, незважаючи на заяви Трампа про вирішення проблеми. У травні Китай експортував рідкісноземельних товарів лише на $60 млн, що є найнижчим показником з 2015 року. Експорт до США суттєво скоротився. Німеччина та Вʼєтнам стали основними напрямками китайського експорту. Китай також скасував мита для найбідніших країн.

  • Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
    За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
    Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
    Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
    Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
    Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
    “Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
    Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
    Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
    У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
    Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
    Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
    “Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
    Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
    “Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
    Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи.

  • Автовиробники в паніці через дефіцит рідкоземельних магнітів

    Автовиробники в паніці через дефіцит рідкоземельних магнітів

    Автовиробники по всьому світу стикаються з кризою через дефіцит рідкоземельних магнітів, які є важливими компонентами для виробництва електромобілів та сучасних автомобілів. Китай контролює більшість виробництва магнітів у світі, що призводить до серйозних проблем для автовиробників у Європі та інших країнах. Європейські заводи вже призупинили роботу, і ця проблема може поширитися ще більше. Деякі компанії шукають альтернативні рішення, щоб виробляти автомобілі без рідкоземельних магнітів, але цей процес ще не дуже ефективний. Крім того, Китай контролює не лише постачання магнітів, а й інших важливих матеріалів, що створює додаткові ризики для світових автовиробників.

  • Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС

    Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС

    Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
    Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
    “Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
    Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
    Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
    З 13 нових ініціатив:

  • 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
  • 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
  • 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
  • Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
    В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
    Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
    Євроінвестиції та стратегічна програма
    Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
    Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60.

  • Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США

    Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США

    Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
    За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
    “Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
    Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:

  • ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
  • видачі нових спецдозволів на користування надрами;
  • реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
  • Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
    Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
    Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
    Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
    А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни.

  • Половина стратегічних мінералів України – під окупацією – Міндовкілля

    Половина стратегічних мінералів України – під окупацією – Міндовкілля

    Міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук розповіла у інтерв’ю Reuters, що понад половина стратегічно важливих матеріальних ресурсів країни зараз знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Це стосується родовищ вугілля, літію, марганцю та інших корисних копалин. У результаті війни та бойових дій в галузі природних ресурсів зазнали збитків на суму близько 70 трильйонів гривень. Україна та США уклали угоду про створення фонду відновлення рівною часткою участі. Цей фонд спрямований на відновлення критично важливих матеріалів, нафти й газу. Угода ратифікована Верховною Радою, що дозволить розкрити потенціал гірничодобувної галузі та зробить іноземні інвестиції прозорішими й привабливішими.