Позначка: Литва

  • Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва

    Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва

    Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс прибув до Києва для зустрічей з українськими чиновниками. Під час свого візиту він планує зустрітися з міністром закордонних справ України, віцепрем’єр-міністром та іншими високопосадовцями. Головними темами обговорення будуть гарантії безпеки України, підтримка країни у процесі інтеграції до Євросоюзу та протидія діям Росії. Це вже третій візит Будріса до України з моменту призначення його на посаду міністра закордонних справ Литви.

  • Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС

    Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС

    Парламентські комітети з закордонних справ країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – виступили зі спільним зверненням, в якому закликали підтримати Україну у боротьбі з російською агресією. Вони висловили підтримку членства України в Європейському Союзі та НАТО, яке, на їхню думку, зміцнить мир і безпеку в Європі. Крім того, комітети закликали до звільнення окупованих територій, притягнення відповідальних осіб до судової відповідальності та підтримали шлях України до вступу в НАТО. Вони також обіцяють продовжувати дипломатичні та політичні заходи проти Росії та її союзників.

  • Зеленський прибув на cаміт у Вільнюсі

    Зеленський прибув на cаміт у Вільнюсі

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Вільнюса, столиці Литви, для участі у Саміті країн Бухарестської дев’ятки та Нордичних країн. На саміті також плануються зустрічі з іншими учасниками. Президент Литви Гітанас Науседа проведе саміт, на який він запросив глав держав східного та північного флангу НАТО. На зустрічі обговорюватимуться питання зміцнення безпеки та оборони східного флангу Альянсу, а також підготовка до майбутнього саміту НАТО у Гаазі. Також планується обговорення подальшої підтримки України з президентом Зеленським.

  • У Литві запевнили, що Балтійські країни ніколи не визнають анексію Криму

    У Литві запевнили, що Балтійські країни ніколи не визнають анексію Криму

    У п’ятницю, 30 травня, литовський депутат Емануеліс Зінгеріс на міжнародному безпековому форумі в Одесі заявив, що країни Балтії ніколи не визнають захоплення Росією Криму. Він наголосив, що навіть якщо США вимагатимуть визнання окупації, країни Балтії не погодяться, оскільки це стосується їх власної безпеки. Зінгеріс також зазначив, що країни Балтії були під російською окупацією протягом 50 років, і Захід ніколи не визнавав цю окупацію. Він закликав європейські країни відкривати пам’ятні місця, як символ боротьби за свободу, наприклад, площу Київської битви. Зінгеріс також наголосив на тому, що Крим є невід’ємною частиною України, незважаючи на окупацію росіянами.

  • Литва готує інструкторів громадянського спротиву

    Литва готує інструкторів громадянського спротиву

    У Литві понад 30 досвідчених освітян пройшли навчання з громадянського спротиву, першої допомоги та дій у надзвичайних ситуаціях. Вони будуть навчати ці навички громадян під час спеціальних тренінгів. Інструкторські сили, які створюються, є важливим елементом для посилення стійкості суспільства. Ці освітяни зможуть допомогти об’єднати громадян для дій у екстремальних ситуаціях. Планується проведення додаткових курсів для вчителів та іншого шкільного персоналу, щоб підвищити готовність суспільства до реагування на різноманітні загрози.

  • Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, яку спричинив режим Олександра Лукашенка. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за витрати на будівництво бар’єру на кордоні та інші заходи, які довелося вжити через дії білоруського уряду. Польща може також приєднатися до цього позову. Білорусь збільшила кількість авіарейсів, що перевозили мігрантів з країн Близького Сходу, та організовувала їхнє в’їзд. Литва відповіла на цю кризу, повертаючи нелегальних мігрантів назад до Білорусі. Дев’ять країн ЄС закликали переосмислити тлумачення прав людини в контексті міграції, щоб дати можливість ефективно реагувати на такі ситуації.

  • Мерц прибув до Литви на інавгурацію німецької бригади

    Мерц прибув до Литви на інавгурацію німецької бригади

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 22 травня прибув до Президентського палацу у Вільнюсі, де його прийняв президент країни Гітанас Науседа напередодні офіційної інавгурації німецької 45-ї бронетанкової бригади Lietuva. Про це повідомляє Delfi.
    “Сьогодні я відвідую солдатів нашої бригади Бундесверу в Литві. Безпека наших балтійських союзників – це також і наша безпека. Саме тому ми і інші члени Альянсу вирішили посилити східний фланг НАТО”, – зазначив бундесканцлер в соцмережі Х.
    Як відомо, 45-та бронетанкова бригада Lietuva – одна з дев’яти бригад Бундесвера, але єдина, що буде постійно дислокуватися за кордонами ФРН. Бригада буде мати на озброєнні танки Leopard 2 A8, особовий склад має становити 4 800 військовослужбовців та 200 цивільних службовців.

  • “Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві

    “Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві

    Німеччина нарощує чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Німеччина має намір завершити формування бригади до кінця 2027 року, в якій буде служити до 5000 військовослужбовців. Нині на місці перебуває близько 400 німецьких солдатів. Про це повідомляє агентство новин Bloomberg.
    Канцлер Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус візьмуть участь у першій церемонії шикування 45 танкової бригади в центрі литовської столиці Вільнюса в четвер, 22 травня.
    Рішення про розгортання цілої бригади в Литві ухвалили в межах оновлення оборонної структури НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його ухвалили після місяців тиску з боку Литви, що затиснута між російським ексклавом Калінінградом і союзником Кремля Білоруссю.
    США за президента Дональда Трампа США планують скоротити свої зобов’язання щодо безпеки в Європі, тому Німеччина пообіцяла відігравати більшу роль в обороні континенту.
    Проте чи зможе Берлін розгорнути повноцінну бригаду до кінця 2027 року, частково залежить від того, як швидко литовська влада зможе розширити інфраструктуру і житло для 3000 солдатів.
    Іще однією перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей до військової служби. Недавно Берлін ухвалив закон про поліпшення оплати і умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном, зокрема в Литві.
    Розширення військової присутності Німеччини в країнах Балтії також відкрило інвестиційні можливості для оборонного гіганта Rheinmetall. Торік концерн підписав угоду з литовським урядом про будівництво в країні заводу з виробництва боєприпасів.
    Як ми вже писали, шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит про виняток із фіскальних правил ЄС, який дозволить їм проводити оборонні інвестиції понад ліміти бюджетних витрат.
    Німеччина збільшує кількість військових у Литві – Пісторіус

  • Литва вимагає компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва вимагає компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі. Країна звинувачує режим Олександра Лукашенка у спеціальному створенні міграційної кризи, яка порушує міжнародне право. Литва стверджує, що з 2021 року вона стала свідком надзвичайного зростання нелегальних мігрантів з Білорусі, яке, за доказами, було організовано білоруським режимом. Міністерство закордонних справ Литви вимагає відшкодування збитків та гарантій, що подібні порушення не повторяться. Від початку кризи до Литви не впустили 23,6 тисяч нелегальних мігрантів. Міністр юстиції Литви назвав позов історичним кроком та показником лідерства країни в захисті інтересів ЄС.

  • Сейм Литви не визнає захоплені РФ території України російськими

    Сейм Литви не визнає захоплені РФ території України російськими

    Сейм Литви проголосував за резолюцію, в якій висловив свою несхвалення територій України, які були захоплені Росією. У резолюції зазначено, що Україна є суверенною державою і має право на власну безпеку та територіальну цілісність. Сейм закликав інші країни прийняти аналогічні рішення для підтримки України та запобігання визнанню анексії її територій Росією.