Українські військові завдали ударів по логістиці російских окупантів в Криму. Про це повідомили Сили спеціальних операцій ЗСУ у вівторок, 26 серпня.
“Сили спеціальних операцій ЗС України провели спеціальні дії на ТОТ АР Крим в результаті чого, були виведені з ладу об’єкти логістики, що забезпечують функціонування та бойове постачання військових частин армії РФ”, – йдеться у повідомленні.
Раніше у вівторок в соцмережах повідомили, що дрони завдали ударів по залізничній інфраструктурі в Криму – під удари потрапили Джанкой і Красногвардійське.
А минулого тижня бійці ССО уразили російський поїзд з пально-мастильними матеріалами поблизу станції Джанкой в Криму. Внаслідок атаки було ускладнено забезпечення південного угруповання російських військ.
Позначка: Логістика
-
ССО уразили об’єкти логістики в Криму
-
В Росії уражено порт, НПЗ і логістику – Генштаб
У ніч на неділю українські військові уразили морський термінал Усть-Луга в Ленінградській області РФ, Сизранський нафтопереробний завод, а також логістичні об’єкти в інших російських регіонах. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 24 серпня.
Вказано, що удари по терміналу здійснили підрозділи Сил спеціальних операцій та СБУ “в рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора”.
“За попередніми даними, уражено установку з фракціонування та перевалки газового конденсату. Потужність об’єкта становить до 6,9 млн тонн сировини на рік… Підтверджено успішне ураження цілі з подальшим займанням”, – йдеться у повідомленні.
У Генштабі зазначили, що морський термінал Усть-Луга є одним із ключових логістичних хабів РФ у Балтійському морі, який активно використовується для експорту енергоресурсів із залученням так званого “тіньового флоту” в обхід міжнародних санкцій.
Крім того, підрозділи ССО у взаємодії з іншими складовими Сил оборони уразили низку логістичних об’єктів на території Бєлгородської та Воронезької областей РФ, які забезпечують функціонування та бойове постачання військових частин російської окупаційної армії. Результати уточнюються.
Також підрозділи Головного управління розвідки Міноборони і Сил безпілотних систем завдали вогневого ураження по Сизранському нафтопереробному заводу в Самарській області. У районі розташування НПЗ зафіксовано влучання та детонації.
Сизранський НПЗ має проєктну потужність до 8,5 млн тонн нафти на рік, що становить близько 3,08 % загального обсягу нафтопереробки в РФ.
Підприємство спеціалізується на виробництві бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших нафтопродуктів, які постачаються окупаційним військам РФ. -
Швеція стане логістичним хабом для сил НАТО
Місто Енчепінг у Швеції стане логістичним вузлом НАТО, звідки керуватимуть переміщенням військ Альянсу в Північній Європі. Про це повідомляє SVT 21 серпня.
Питання узгодили ще під час переговорів із НАТО, тоді як рішення уряд ухвалив у четвер. Контроль за пересуванням військ НАТО в Північній Європі здійснюватиметься зі Швеції, у Командуванні матеріально-технічного забезпечення НАТО працюватиме близько 70 осіб.
Логістичний центр у Швеції відповідатиме за можливі передислокації військ чисельністю до дивізії – понад 20 000 солдатів і всього, що з цим пов’язано.
“Мова про можливість перевозити велику кількість особового складу та таких матеріалів, як пальне, боєприпаси й запасні частини”, – зазначив міністр оборони країни Пол Йонсон.
Як повідомляє SVT, логістична база в Енчепінгу відповідатиме за зону операцій, котра включає Північну Америку, Велику Британію та країни Північної Європи.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Классон наголосив, що тепер країна матиме важливі зони відповідальності як у логістичних місіях, так і зі стримування поблизу російського кордону – зокрема у фронтових базах у Латвії та Фінляндії. -
Атаки на російські НПЗ: економічний та політичний тиск
Горіла Унеча, палала Хвилю атак “невідомих і добрих” дронів на цивільні аеродроми великих російських міст, що постійно викликали у РФ справжній колапс як внутрішніх, так і зовнішніх авіаперевезень, замінила інша мода – підрив найбільших підприємств ворожої нафтової промисловості.
Зокрема, як підтвердив Генштаб ЗСУ 14 серпня, у ніч проти четверга, 13 серпня українські військові завдали удару по нафтопереробному заводу ТОВ Лукойл-Волгограднєфтєпєрєработка у російському місті Волгоград. -
Якщо війна з РФ: НАТО не перекине швидко війська – аналітики
У Європейському Союзі вже визнають, що наявна залізнична інфраструктура неспроможна забезпечити швидке перевезення великої кількості бронетехніки у разі російської агресії. Про це 30 липня повідомляє військово-аналітичний портал Defense Express.
Аналітики зазначають, що ситуація є справді критичною. Хоча цивільна транспортна інфраструктура в Європі загалом добре розвинена, її ефективність для військових потреб обмежують проблемні зони, зокрема мости й тунелі, які не пристосовані для транспортування важкої або великогабаритної техніки. До того ж, стратегічні маршрути можуть бути легко заблоковані ударами далекобійних систем ураження.
Автомобільне сполучення також не вирішує цю проблему. Теоретично техніку можна перевозити вантажівками з тралами, однак цей спосіб є надто повільним і дорогим, потребуючи величезної кількості ресурсів.
Повітряний транспорт не менш складний варіант. У Європі бракує важких військово-транспортних літаків, спроможних перевозити танки. До таких належать британські C-17 Globemaster III (в наявності лише 8 одиниць) і українські Ан-124 Руслан, яких ще менше. Американські ресурси могли б допомогти, але очікується, що США будуть використовувати їх для власного розгортання військ.
Морські перевезення вантажними суднами або десантними кораблями пропонують відносно кращу альтернативу, але і цей спосіб є доволі повільним, вказують фахівці.
Загальна низька швидкість розгортання сил НАТО на східному фланзі ставить країни Альянсу, особливо Балтійські держави, під значну загрозу у випадку агресії з боку Росії. Це може дати РФ стратегічну перевагу, дозволяючи їй скористатися часом для швидкого просування територіями НАТО. Тому наразі Європа має не тільки нарощувати військовий потенціал, як це робить Німеччина, а й суттєво модернізувати транспортну інфраструктуру.
Щодо можливих сценаріїв війни між Росією і НАТО з’являється все більше тривожних прогнозів. У липні головнокомандувач військ США і НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич заявив, що Китай і Росія можуть одночасно здійснити удари по Тайваню і Європі вже у 2027 році.
Нагадаємо, російська влада мілітаризує суспільство РФ для виправдання вторгнення в Україну та ймовірно налаштовуючи його до можливого майбутнього затяжного конфлікту з НАТО.
-
У РФ дрони влучили у великий залізничний вузол
У селищі Каменоломні Ростовської області РФ дрони вдарили по великому логістичному вузлу. Про це повідомляють Telegram-канали, публікуючи кадри з наслідками удару.
Зазначається, що внаслідок удару на залізничній станції сталася пожежа. Також на кадрах видно значні пошкодження будівні.
У соцмережах пишуть, що станція обслуговувала великі вантажопотоки: навантаження, розвантаження, прийом/видача відправок. Формування поїздів здійснюється на під’їзних коліях та відкритих майданчиках. -
Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ
Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
“Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт. -
Ексофіцера ЗСУ підозрюють у незаконному збагаченні на 12 млн
У колишнього керівника управління сил логістики ЗСУ є підозра у незаконному збагаченні на суму понад 12 мільйонів гривень. Він не може пояснити, звідки у нього взялась велика кількість майна, зокрема 14 земельних ділянок, квартира, три автомобілі та облігації. Цю інформацію опублікувала пресслужба ДБР. У 2023-2024 роках колишній посадовець незаконно набув ці активи, але не може довести їх законність. Крім того, під час обшуку у його будинку знайшли зброю та боєприпаси без необхідних дозволів. Йому оголошено підозру у незаконному збагаченні та незаконному поводженні зі зброєю, за що може бути покараний ув’язненням до 10 років. Наразі розглядаються питання про запобіжні заходи для підозрюваного.
-
Смарт-логістика ліків: як “БаДМ” гарантує безперебійну доставку 24/7
Щодня десятки тисяч аптек та лікарень отримують життєво важливі медикаменти, але що стоїть за тим, аби кожна упаковка ліків прибула вчасно — навіть під час блекаутів та обстрілів? Про це розкаже компанія «БаДМ», яка понад 30 років забезпечує стабільність медичних поставок по всій країні.
Швидкість — миттєва, надійність — 24/7
«БаДМ» організовує доставку медикаментів по всій країні цілодобово, включно з найвіддаленішими громадами на прифронтових територіях. За цим — синхронна робота логістичних центрів, цифрових систем управління та аналітики. У пікові періоди підключаються додаткові перевізники, щоб не допустити затримок.
Щоб гарантувати безперебійну роботу під час блекаутів, компанія інвестувала в резервні генератори, альтернативні джерела живлення й «зелену» енергію. Температурні умови зберігаються, замовлення формуються — незалежно від ситуації.
Форс-мажори: дії в реальному часі
Власна ERP-система та цифрові сервіси дозволяють «БаДМ» інтегруватися з клієнтами та партнерами в миттєвому режимі. Оперативний логістичний штаб щодня моніторить усе — від погоди й стану доріг до повітряних тривог. Дані надходять із державних джерел та безпосередньо від водіїв на маршрутах. Це дозволяє ухвалювати рішення за хвилини.
«Якщо маршрут потрапляє під обстріл, команда миттєво шукає безпечну альтернативу — і знаходить. Ліки завжди доходять до замовника. Єдине, чого неможливо передбачити — коли замовлення зробили ввечері, а вранці аптеку вже розбомбили», — коментують в операційному департаменті компанії.
Аптечні склади БаДМ: європейський стандарт зберігання і доставки ліків
Розумний склад фармдистриб’ютора у Дніпрі
На складах компанії впроваджено сучасні технології автоматизації, що забезпечують високу ефективність. Завдяки системам WMS, адресному зберіганню та сортувальним лініям замовлення формуються швидко й точно.
«Саме автоматизація складських процесів та IT-рішення забезпечують швидкість відвантаження замовлень. Ми обробляємо понад мільйон рядків замовлень на добу, включно з температурно-чутливими препаратами», — пояснює Ігор Литвиненко, операційний директор компанії.
В арсеналі БаДМ серед важливих технологічних рішень — багаторівневі автоматичні конвеєри, інтегровані системи WMS та ERP для точного обліку й контролю, обладнання для сортування готових вантажів, температурний моніторинг задля збереження якості продукції, гравітаційні стелажі, вертикальні системи зберігання FERRETTO, вагові станції, ліфти та інші інженерні рішення. Усе це впроваджено з урахуванням як бізнес-ефективності, так і турботи про комфорт та безпеку співробітників.
«Автоматизація дозволяє мінімізувати помилки завдяки багаторівневому контролю, — зазначають фахівці операційного департаменту. — Наприклад, WMS-система обирає найкоротший маршрут для збору, оптимізує зберігання й пришвидшує обробку до секунд. Це критично для своєчасної доставки».
Компанія обробляє понад мільйон рядків замовлень на добу
Смарт-логістика = швидкість, стабільність, якість
Цілодобова робота складів, інтегровані ERP-системи, моніторинг температур, прогнозування попиту — усе працює як єдиний живий організм. Щоб кожне замовлення приходило вчасно, без втрати якості та користі для пацієнтів.
«БаДМ формує нову культуру фармдистрибуції в Україні, — зазначає Дмитро Бабенко, в.о. Генерального директора компанії. — У центрі всіх наших рішень — люди. Ми працюємо щодня, аби ліки приходили вчасно по всій країні. І щоб кожен українець відчував: за цією роботою стоїть команда, якій можна довіряти — і яка не зрадить цієї довіри». -
Росія запустила до Криму через окуповані території контейнерний потяг
Росія запустила перший контейнерний потяг до Криму через окуповані території, який пройшов шлях зі Свердловської залізниці до Севастополя менш ніж за п’ять днів. Це сталося після підготовки з лютого місяця. Потяг прослідував через Донецьк, Волноваху, Розівку та Мелітополь, з’єднуючи захоплені території з Кримом. Росія планує регулярні контейнерні перевезення та інтеграцію окупованих територій у логістику РФ. Такі дії спричиняють серйозні обурення та становлять загрозу для української безпеки та економіки.