Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію.
Позначка: Латвія
-
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
-
У Латвії затримали проросійського депутата Рослікова
Служба державної безпеки Латвії затримала обраного депутата Ризької думи Олексія Рослікова через підозру в наданні допомоги державі-агресору РФ та в розпалюванні національної ворожнечі та ненависті. Рослікова видалили з засідання Сейму через грубі висловлювання та виступ російською мовою. Центр державної мови Латвії засудив його за це і розпочав адміністративне провадження проти депутата. Наразі Росліков перебуває у відділенні СДБ разом із своїм адвокатом, а питання обрання йому запобіжного заходу ще не вирішене.
-
У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь
У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
“Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО. -
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Парламентські комітети з закордонних справ країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – виступили зі спільним зверненням, в якому закликали підтримати Україну у боротьбі з російською агресією. Вони висловили підтримку членства України в Європейському Союзі та НАТО, яке, на їхню думку, зміцнить мир і безпеку в Європі. Крім того, комітети закликали до звільнення окупованих територій, притягнення відповідальних осіб до судової відповідальності та підтримали шлях України до вступу в НАТО. Вони також обіцяють продовжувати дипломатичні та політичні заходи проти Росії та її союзників.
-
Латвія посилить армію протитанковими ракетними системами
Міністерство оборони Латвії підписало контракт із німецькою компанією EuroSpike на постачання протитанкових ракетних комплексів Spike, боєприпасів та додаткового обладнання на 81 мільйон євро. Про це інформує LSM у вівторок, 3 червня.
“Протитанкові ракетні комплекси Spike довели свою ефективність і повністю відповідають оперативним вимогам Національних Збройних сил. Для зміцнення боєздатності регулярних частин Національних Збройних сил і Земессардзе ми закупимо додаткові системи, які поповнять існуючі запаси цього озброєння”, – заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Постачання комплексів Spike запланували з 2028 року. Угода також передбачає залучення латвійської промисловості до виконання контракту – на рівні 30%. Це відповідає Стратегії підтримки оборонної промисловості та інновацій, яка передбачає, що в контракти на великі оборонні закупівлі включаються вимоги щодо локалізації виробництва та безпеки постачань.
Spike – це одна з найсучасніших у світі систем протитанкової боротьби, розроблена в Ізраїлі. Комплекси використовують ракети четвертого та п’ятого поколінь із високоточним наведенням і здатні уражати бронетехніку різних типів, зокрема бойові танки.
Однією з ключових переваг Spike є система передачі даних між ракетою та пусковою установкою, яка дозволяє оператору залишатися непоміченим і недосяжним для ворога, зберігаючи повний контроль над боєприпасом після запуску.
Це не перша така закупівля: у 2018 році Міноборони Латвії уклало угоду з EuroSpike, у межах якої налагодили співпрацю з місцевими підприємствами. -
Туреччина та Бельгія доєднаються до коаліції дронів
Бельгія та Туреччина висловили бажання приєднатися до міжнародної “коаліції дронів” для України, яку очолюють Латвія та Британія. Країни-члени цієї коаліції внесли приблизно 180 млн євро до спільного фонду закупівель, керівництво яким здійснює Британія. Латвія планує виділити 20 млн євро на закупівлю безпілотників та 10 млн євро на співпрацю з українською промисловістю. З моменту створення коаліції у 2024 році держави-члени надали Україні значну фінансову підтримку. Наразі у “коаліції дронів” вже є 18 держав-членів, а з приєднанням Бельгії та Туреччини їх кількість зросте до 20.
-
Міноборони Латвії передало ЗСУ 1500 дронів: латвійці незадоволені
Латвія відправила до України чергову партію ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в рамках міжнародної ініціативи “Коаліція дронів”. У понеділок, 26 травня, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив, що було передано 1500 таких дронів. Це вже не перший раз, коли Латвія надсилає техніку до України в рамках цієї ініціативи. Наприкінці квітня була передача іншої партії з 1500 БПЛА. Користувачі соцмереж висловлюють критику до міністра через невеликий обсяг допомоги та швидкість поставок.
-
На війні в Україні загинув доброволець з Латвії
У бою на фронті в Україні загинув доброволець з Латвії Микита Таренов, відомий під псевдонімом “Латвієць”. Цю інформацію підтвердило джерело, близьке до бійця, але посольство Латвії в Україні ще не отримало офіційного підтвердження. Зазначено, що Таренов не мав службового досвіду у Національних збройних силах Латвії. За інформацією української організації Центурія, бійця поранили під час відбиття ворожого наступу, а потім він загинув під час евакуації унаслідок атаки ворожого безпілотника. Це вже третій латвійський доброволець, який загинув у боях на території України з початку війни.
-
На війні в Україні загинув доброволець з Латвії – ЗМІ
Українські ЗМІ повідомили про загибель на фронті в Україні добровольця з Латвії Микити Таренова, відомого під позивним “Латвієць”. Цю інформацію підтвердило джерело, близьке до бійця. Поки що посольство Латвії в Україні не отримало офіційного підтвердження загибелі Таренова. Державні установи Латвії також очікують офіційних даних від української влади щодо цієї події. За інформацією української організації Центурія, 14 травня 2025 року під час боїв на Харківському напрямку “Латвієць” був поранений, а під час евакуації разом із товаришами загинув внаслідок удару безпілотника ворога. Це вже третій латвійський доброволець, який загинув під час бойових дій в Україні з початку війни.
-
Три країни не пускають літаки Фіцо та Вучича в Росію
Литва та Латвія відмовили літаку з президентом Сербії проліт через їхню територію до Москви. Причиною цього стала “технічна та дипломатична чутливість” у Вільнюсі та “політична чутливість мети польоту” у Ризі. Таке рішення схоже на те, яке раніше прийняли Польща та Литва щодо прем’єр-міністра Словаччини.