“Найнапруженішу” ніч протягом листопада Литва пережила через масований наліт повітряних куль із Білорусі. Деякі ааеростати фіксували у сусідній Латвії, повідомляє литовський мовник LRT.
Очільник Національного центру кризового управління (NKVC) Вільмантас Віткаускас заявив, що протягом останніх 24-х годин Вільнюський аеропорт двічі призупиняв роботу через загрозу контрабандних повітряних куль з Білорусі.
“Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 (23 листопада, – ред.) з Білорусі і тривав до 02:00 (24 листопада, – ред.)”, – сказав службовець.
В NKVC зазначили, що було скасовано 13 рейсів, а шість рейсів було перенаправлено до Каунаса.
“Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки. Деякі пасажири, які мали вилетіти з Вільнюса, були перевезені до Каунаса і змогли продовжити свою подорож звідти”, – зазначив він.
За останні 24 години повітряні кулі, яких було зафіксовано понад 40, також були виявлені в повітряному просторі Латвії. Поки що не ясно, як контрабандні повітряні кулі потрапили в повітряний простір Латвії.
“Важливо також зазначити, що, ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – сказав голова NKVC.
За його словами, Білорусь “розширює свою географію”, і тепер це не лише національна проблема, а й регіональна.
Станом на понеділок, 24 листопада, було знайдено шість повітряних куль, пошуки тривають. Рішення щодо реакції регіону мають бути ухвалені сьогодні.
Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.
Згодом уряд Литви 20 жовтня ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю.
Однак вже 19 листопада Вільнюс вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, бо нібито “змінилися обставини”
Позначка: Латвія
-
В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі
-
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -
Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ
У Латвії компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, хоча на них накладені санкції Євросоюзом. Один з танкерів, Zircone, що базується в Латвії, заправляє судна з російського флоту, включаючи ті, що потрапили під санкції. Під час візиту до Ризького порту танкер Zircone було виявлено вісім порушень у сфері безпеки. Компанії, що обслуговують ці судна, діють обережно, припиняючи обслуговування суден, що попали під санкції, але вони не можуть бути притягнуті до відповідальності через винятковий статус операцій з бункерування. Після вторгнення Росії в Україну, компанія-власник суден Fast Bunkering змінила назву та адресу, продовжуючи діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.
-
Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria
Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria 6×6 для Сил спеціальних операцій. У передачі машин взяли участь міністри оборони обох країн. Україна також отримала 12 бойових розвідувальних машин CVR(T) в рамках пакета військової допомоги від Латвії. Міністр оборони України висловив подяку Латвії за підтримку, а також за фінансову допомогу у різних ініціативах. Україна також оцінила участь Латвії у проєкті відновлення військових реабілітаційних центрів в Україні.
-
Латвія передасть Україні понад 20 Patria
У Латвії на військовій базі Адажі відбувається урочиста передача Україні останньої партії бронетранспортерів “Patria” 6×6 від латвійського виробника. Всього передадуть 21 такий бронетранспортер, які оснащені кулеметами та боєприпасами. Це є важливою підтримкою для українських захисників. Також передбачено надання запасних частин, інструментів для ремонту та мобільної ремонтної майстерні. Міністри оборони Латвії та України проводять зустріч для обговорення співпраці в галузі оборони, військової підтримки та розвитку військової промисловості. Також підписано меморандум про взаєморозуміння щодо зміцнення співпраці між країнами у цій сфері.
-
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії
Латвійські правоохоронці затримали підозрюваного у незаконному зборі відомостей про оборонний сектор країни за завданням Головного розвідувального управління (ГРУ) Росії. Про це повідомляє балтійське медіа Delfi.
Затримання проводили Служба державної безпеки (СДБ) Латвії у співпраці з військовою розвідкою країни (MIDD).
Кримінальний процес стосовно цієї особи почали 14 жовтня цього року за першою частиною статті 85 Кримінального закону – за збирання та передачу іноземній розвідці засекречених та інших відомостей за її дорученням.
“Слідство встановило, що громадянин Латвії здобував і передавав російській військовій розвідці інформацію про приватну інфраструктуру на території Латвії, яку можна використовувати в авіаційних цілях, присутність сил союзників НАТО в країні, а також про різні актуальні питання в оборонній сфері”, – мовиться в повідомленні.
Підозрюваний збирав дані про умови придбання передплачених карток мобільного зв’язку в Латвії та іншу інформацію.
СДБ у співпраці з MIDD у ніч з 17 на 18 жовтня провели процесуальні дії у кримінальній справі у двох об’єктах, пов’язаних із цією особою, у Вентспілсі.
Тепер проводиться поглиблене дослідження вмісту носіїв даних, вилучених під час обшуку.
Підозрюваного заарештували; СДБ продовжує розслідування у співпраці з MIDD. -
Латвія відправить Україні партію військової допомоги і 65 авто
Україна отримає ще одну партію військової допомоги з Латвії 3 листопада. AS Latvenergo та AS Sadales tīkls пожертвували 65 транспортних засобів для українських військових. Загалом Latvenergo вже передала 158 уживаних автомобілів, що полегшує переміщення військових та постачання необхідних ресурсів на лінії фронту. Новину оприлюднила організація Ziedot.lv за інформацією від Delfi.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
У Латвії після тривалих дебатів Сейм схвалив законопроєкт про вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок. За це рішення проголосували депутати опозиційних партій, але деякі вважають конвенцію неефективною, а інші вважають її загрозою для традиційних цінностей. Дипломати з Європи висловили занепокоєння через цей крок Латвії. Президент має можливість підписати закон або повернути його на доопрацювання. Є можливість проведення референдуму за умови підтримки третини депутатів або за особистою ініціативою президента. Якщо країна остаточно вийде з конвенції, вона стане другою після Туреччини, яка зробила це раніше.
-
У Латвії відкрили справу за напад на українців у Швейцарії
Служба державної безпеки Латвії розпочала кримінальне розслідування проти громадянина країни, який напав на україномовну родину в Швейцарії. Інцидент стався у потязі, коли родина з України була в дорозі до міста Шпіц у кантоні Берн. Нападника ідентифікували як Олександра Вабікса з Риги, який мешкає в Цюриху. Чоловік раніше нападав на україномовних осіб у Швейцарії та публікував провокативні фотографії. Розслідування ведеться за частиною 3 статті 78 Кримінального закону Латвії, що стосується дій, спрямованих на розпалювання національної та етнічної ворожнечі з використанням насильства та погроз. Цей інцидент не єдиний, коли українці стають жертвами нападів та образ національної приналежності у країнах Європи, таких як Польща та Чехія.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни у законі щодо підтримки громадян України, які включають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку трудової діяльності та самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, залишається стабільною, але зменшилася кількість прибулих. У 2025 році зросла кількість українців, яким скасували статус тимчасового захисту через невчасне подання документів на проживання. Ситуація на ринку праці для українців покращується, і вже було працевлаштовано майже 10 тисяч українців у Латвії. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але в 2026 році ця сума скоротиться. Переглянуті будуть послуги та заходи підтримки для українців. Також змінено умови надання допомоги у сфері охорони здоров’я та інших галузях. Кабінет міністрів Латвії також виділив п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.