Китай офіційно ввів у дію перший у світі комерційний підводний дата-центру рамках стратегії країни з розширення своєї “блакитної економіки” та впровадження інновацій у сфері цифрової інфраструктури, повідомляє Interesting Engineering.
Підводна установка розміщує сервери всередині герметичної капсули вагою близько 1433 тонн. Після завершення першої фази будівництва комплекс вже почав роботу, забезпечуючи цифрові сервіси – від туристичних застосунків до систем рекомендацій ресторанів.
На відміну від звичайних дата-центрів, які споживають величезну кількість енергії для охолодження, новий комплекс використовує природне охолодження морською водою. Кожна капсула занурена на глибину близько 35 метрів і вміщує 24 серверні стійки з можливістю розміщення до 500 серверів.
Проєкт став ключовим елементом розвитку вільної економічної зони Хайнань, де планується створити мережу зі 100 таких підводних дата-центрів, які підтримуватимуть галузі морських досліджень, цифрових сервісів і “розумного” виробництва.
Крім того, Пекін дозволив повну іноземну власність дата-центрів і телеком-компаній у Хайнані, Шанхаї, Шеньчжені та Пекіні. За словами аналітиків, це відкриває шлях до нових міжнародних інвестицій у сфері обробки даних.
Позначка: Китай
-
Китай вперше у світі запустив комерційний підводний дата-центр
-
Кіченок завершила виступи на парному турнірі WTA 1000 в Ухані
У понеділок, 6 жовтня, Людмила Кіченок та Еллен Перес зустрілися у парному розряді з Терезою Міхаліковою зі Словаччини та британкою Олівією Ніколлс. Дует за участю української тенісистки програв з рахунком 5:7, 6:2, 5-10.
Матч тривав 1 годину 47 хвилин. Кіченок та Перес три рази подавали навиліт, здійснили шість подвійних помилок та реалізували чотири з шести брейк-пойнтів.
Окрім Кіченок, у парному турнірі WTA 1000 в Ухані брала участь Марта Костюк.
Вона разом із сербкою Ольгою Данилович програла Го Ханьюй з Китаю та Олександрі Пановій під нейтральним прапором з рахунком 5:7, 3:6.
-
У Путіна виникли проблеми із Сі Цзіньпіном – ЗМІ
Російсько-китайські переговори про будівництво нового трубопроводу Сила Сибіру-2 досі не привели до угоди за ключовими параметрами багатомільярдного проекту. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 7 жовтня.
Зазначається, що російському диктатору Володимиру Путіну під час візиту до Китаю у вересні так і не вдалося домовитися з Сі Цзіньпіном про ціну нових поставок, обсяг яких має становити 50 млрд кубометрів на рік. Залишилися не узгодженими також інвестиційні умови проекту та терміни початку прокачування газу.
Навіть якщо угоду вдасться укласти наступного року, будівництво труби займе не менше п’яти років, і ще стільки ж знадобиться, щоб вивести Силу Сибіру-2 на проектну потужність. За словами одного з джерел, у Газпромі не очікують виходу газопроводу на заплановані обсяги раніше 2034-35 рр., якщо постачання стартують 2031-го.
Зараз Газпром качає до Китаю 38 млрд кубометрів газу щорічно – запущеним у 2019 році трубопроводом Сила Сибіру-1. З 2027 року також почнуться постачання далекосхідного маршруту обсягом 12 млрд кубів щорічно.
У середньому, за даними Мінекономрозвитку, газ Газпрому коштує Китаю 248 доларів за тисячу кубометрів. Це на 38% менше, ніж платять інші клієнти Росії у далекому зарубіжжі. Наступного року, згідно з матеріалами проекту бюджету РФ, ціна газу для КНР знизиться до 240 доларів і буде на 37% нижчою, ніж для інших покупців Газпрому.
Нагадаємо, у вересні росЗМІ заявивили, що Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Подарунок Китаю. Росія запустить новий газопровід
-
Китайський привіт: навіщо КНР слідкує через супутники за Україною
5 жовтня під час ракетно-дронового удару Росії над заходом України було зафіксовано проліт китайських розвідувальних супутників серії Yaogan. Згідно з моніторингом сервісу Heavens Above, ці супутники виконували оптичну, радіолокаційну та радіоелектронну розвідку над різними регіонами України. Служба зовнішньої розвідки України повідомила про надання Китаєм даних супутникової розвідки для ракетних ударів по Україні, але Міністерство закордонних справ КНР це заперечило. Експерти вважають, що Китай діє заради власних інтересів, а не як військовий партнер Росії. Також вказують на можливі мотиви Китаю у відношенні до сировинних товарів та золота.
-
Китай розширює стратегічні запаси нафти
Китай планує відкрити 11 нових родовищ нафти упродовж цього та наступного року, щоб збільшити потужності зі зберігання нафти на 170 мільйонів барелів. Три з цих родовищ будуть розташовані в глибині Китаю, а інші на східному та південному узбережжях країни. Національні нафтові компанії збудують резервуари для зберігання нафти, які будуть використовуватися урядом у випадку надзвичайних ситуацій. Потужності зі зберігання нафти в Китаї збільшаться на 170 мільйонів барелів завдяки цим заходам.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували інвестувати в американську економіку величезні суми за умови зняття обмежень на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у Мадриді у вересні, де було досягнуто домовленості про продовження роботи соцмережі TikTok у США, сторони обговорювали “інвестиційний клімат у США для китайських компаній”. Голова Китаю Сі Цзіньпін підкреслив у телефонній розмові з Дональдом Трампом необхідність створення відповідних умов, щоб “китайські компанії інвестували” в Америку. Китай також наполягає на зниженні мит на імпорт продукції для китайських заводів, що будуть збудовані у США для власних потреб. США вже кілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю у різних галузях, використовуючи для цього інструменти національної безпеки, такі як заборона на використання продукції компанії Huawei та обмеження на поглинання активів у США китайськими компаніями. Невідомо, чи піде Трамп на зустріч з Сі, але Білий дім не виключає жодних варіантів. Варто відзначити, що китайські угоди з Америкою в минулому часто викликали сумніви щодо їхньої чесності та справедливості.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Представники Китаю пропонують інвестувати в американську економіку великі суми грошей, але за умови скасування обмежень на діяльність китайських компаній в США, які ввели з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у вересні у Мадриді, де було укладено угоду про продовження роботи соцмережі TikTok в США, китайські і американські представники обговорювали інвестиційний клімат у США для китайських компаній. Президент Китаю Сі Цзіньпін у телефонній розмові з Дональдом Трампом наголошував на необхідності створення умов для інвестицій китайських компаній в Америку. Китай також пропонує зниження мит на імпорт продукції з китайських заводів, які будуть будувати у США. Однак, невідомо, чи згодиться Трамп на такі умови. Республіканець Джон Муленаар попередив про небезпеку пом’якшення обмежень на інвестиції, стверджуючи, що Китай використовує свої компанії проти США, і не можна допустити їм отримати ширший доступ до американської економіки.
-
У розвідці оцінили масштаби допомоги Китаю для РФ
Український співробітник Служби зовнішньої розвідки Олег Александров повідомив, що Китай збільшує допомогу Росії вже протягом двох останніх років. Він зазначив, що військові та подвійного призначення товари доставляються до Росії авіаційним і морським транспортом за допомогою “тіньового флоту”. Зазначається, що китайські компанії постачають до РФ товари подвійного призначення, такі як вуглецеве волокно, акумулятори та інші компоненти. Також вказується, що Китай надає Росії дані супутникової розвідки для ракетних ударів по Україні. Наприкінці статті зазначається, що під час останнього ракетно-дронового удару Росії над Україною пролетіли китайські розвідувальні супутники.
-
КНР будує для Ірану об’єкти інфраструктури в обмін на нафту – ЗМІ
Китай обходить американські санкції проти іранської нафти, закуповуючи її практично за бартером в обмін на будівництво інфраструктури в Ірані китайськими компаніями. Ця схема дозволяє Китаю отримувати іранську нафту, не використовуючи світові платіжні системи, а замість цього спрямовує кошти на будівництво об’єктів в Ірані. Це дозволяє Ірану отримувати необхідні товари з Китаю та підтримує його економіку. Китай залишається найбільшим покупцем іранської нафти, хоча не завжди офіційно звітує про ці закупівлі.
-
Китай припинив постачати РФ високоточні верстати
Останнім часом імпорт високоточного обладнання з Китаю до Росії став складним через обмеження з боку китайської сторони. Власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв заявив про це під час форуму з металообробки та адитивних технологій ТЕМП. Він пояснив, що тепер для отримання високотехнологічного обладнання потрібна спеціальна експортна ліцензія, яку складно отримати. Навіть вивезення вже придбаних верстатів з Китаю відбувається з труднощами. Це обмеження співпало зі скороченням товарообігу між Китаєм і Росією, де експорт Китаю до Росії зменшився на 16,4% у серпні 2025 року. Російський експорт до Китаю також скоротився. Китай також зменшив закупівлі російської сировини, такої як нафта, нафтопродукти, скраплений природний газ, деревина та вугілля.