Китайські військові провели навчання, під час яких відтворювали сценарій спецоперації “обезголовлення” керівництва уявного ворога. Вони використовували безпілотники для розвідки та спецназ для швидкого рейду на будівлю, де перебували умовні терористи. Все це тривало менше двох хвилин. Ці навчання можуть бути спрямовані на демонстрацію військових можливостей Китаю щодо можливого проведення подібних операцій на Тайвані. Аналогічну операцію США провели у Венесуелі, де було захоплено Ніколаса Мадуро. Такі дії можуть бути спрямовані на підтримку талянського уряду на Тайвані.
Позначка: Китай
-
У Китаї втрачено супутник і ракету під час космічних запусків
У Китаї сталися аварії під час двох космічних запусків, внаслідок яких було втрачено супутник та нову ракету-носій. Перша місія мала на меті вивести багатоцільовий супутник Шицзянь-32 на навколоземну орбіту для дослідження космічного простору та експериментів. Ракета-носій Чанчжен-3Б стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань, але через технічні несправності під час польоту супутник та ракету втрачено. Причини інциденту з’ясовуються, і розслідування вже розпочато. Ракета Long March-3B є однією з основних у китайській космічній програмі та може виводити на орбіту до 5,5 тонн корисного навантаження.
-
Китай зупинив закупівлю російської електроенергії
З початку 2026 року Китай припинив повністю імпорт електроенергії з Росії, навіть не купуючи мінімальний обсяг, який був визначений у контракті. Російський експорт електроенергії до Китаю цього року ймовірно не відновиться через високі ціни постачання, що перевищують внутрішні ціни на електроенергію в Китаї. Контракт на постачання електроенергії був підписаний у 2012 році і діє до 2037 року, проте зараз Китай не планує його виконувати. Ціна на електроенергію в Китаї залишається стабільною, в той час як на Далекому Сході вона зросла на 42% в порівнянні з минулим роком. Міністерство енергетики Росії заявило, що експорт може бути відновлений за умови отримання відповідного запиту від Китаю та укладення взаємовигідних умов співпраці. Крім того, в Китаї було встановлено першу у світі морську вітрову турбіну потужністю 20 МВт, реалізовану компанією China Three Gorges Co. Російсько-китайська торгівля почала скорочуватися вперше з початку війни.
-
Канада та Китай домовляються про стратегічне партнерство
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні вперше за вісім років відвідав Китай з офіційним візитом. Під час зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні вони обговорили плани перебудови відносин між країнами. Канада та Китай висловили намір підсилити співпрацю у галузях торгівлі, енергетики, сільського господарства, фінансів, освіти та екології. Візит відбувається в умовах тиску з боку президента США Дональда Трампа на обидві країни. Раніше відносини між Канадою та Китаєм погіршилися через арешт фінансового директора Huawei Мен Ваньчжоу у Канаді. Марк Карні підкреслив важливість відновлення відносин для спільного майбутнього в умовах невпевненості у світі.
-
У Китаї продажі нових авто зросли до рекордного рівня
У Китаї минулого року продажі нових автомобілів, включаючи експорт, встановили новий рекорд – 34,4 мільйона автомобілів було продано, що становить зростання на 9,4%. За даними Китайської асоціації автовиробників (CAAM), продажі автомобілів на новій енергії (NEV) також зросли на 28,2% до 16,49 мільйона одиниць, складаючи майже половину від усіх продажів. Особливо виділяються чисто електричні автомобілі (BEV), продажі яких зросли майже на 38%. Внутрішні продажі зросли на 6,7%, а експорт збільшився на 21% до 7,09 мільйона одиниць. Китайські автовиробники посилили свої позиції на внутрішньому ринку, збільшивши свою частку майже до 70%, в той час як німецькі та японські марки втратили свої позиції через уповільнення електрифікації.
-
Данія відповіла Трампу стосовно Гренландії
Данський міністр закордонних справ Ларс Локке Расмуссен заявив, що Гренландія є членом НАТО з 1949 року і підпадає під дію “п’ятої статті”. Він також висловив підтримку побоюванням США щодо питання безпеки в Арктиці, проте запевнив, що в Гренландії не спостерігається присутності китайських військових кораблів. Расмуссен також наголосив, що Гренландія залишиться частиною Данії й надалі, підкресливши дружні стосунки з США і спільну участь у міжнародних операціях, зокрема в Афганістані.
-
Тайвань видав ордер на арешт гендиректора OnePlus
Тайванська прокуратура видала ордер на арешт генерального директора та співзасновника китайського виробника смартфонів OnePlus Піта Лау. Також були висунуті обвинувачення двом громадянам Тайваню, які співпрацювали з ним. Компанію OnePlus підозрюють у тому, що вона незаконно переманила понад 70 тайванських інженерів. Влада Тайваню вважає, що дії компанії порушують закон про відносини між Тайванем та материковим Китаєм, який забороняє китайським компаніям наймати місцевих спеціалістів без дозволу уряду. Тайванська влада пояснює свою жорстку позицію міркуваннями національної безпеки, оскільки острів привертає китайські технологічні компанії, які хочуть залучити висококваліфікованих спеціалістів у сфері напівпровідникових технологій.
-
Космічні пуски в Росії впали до мінімуму з часів Гагаріна – ЗМІ
Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку. За підсумками 2025 року держкорпорація Роскосмос реалізувала 17 пусків ракет космічного призначення. Про це на зустрічі з хазяїном Кремля Володимиром Путіним заявив віце-прем’єр Денис Мантуров, повідомляє The Moscow Times.
Порівняно з минулим роком кількість пусків Роскосмосу не змінилася, тоді як США збільшили їх число зі 145 до 181, Китай — з 68 до 91. У результаті від Штатів Росія відстала більш ніж у 10 разів, а від КНР — більш ніж у 5 разів.
Якщо виключити період пандемії, кількість пусків у Росії другий рік поспіль тримається на мінімумі з 1961 року, коли Юрій Гагарій здійснив перший політ у космос (тоді їх було 9 за рік). До середини 1960-х СРСР запускав на рік понад 40 ракет, до початку 1970-х довів число пусків до 80-86 на рік, 1982 року встановив рекорд – 99 пусків.
Тоді їх кількість скоротилася майже в 6 разів, і в результаті Росія опинилася на межі того, щоб вилетіти з топ-3 космічних держав.
Нова Зеландія минулого року також здійснила 17 космічних пусків (проти 13 2024 року і 7 — 2023-го) і порівнялася з Росією часткою на космічному ринку.
Чверть століття тому Росія займала лідируючі позиції щодо запусків на орбіту: Роскосмос здійснював більше 30 пусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи та 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік). Але з того часу США наростили кількість пусків у 5,2 рази, а Китай майже в 14 разів.
Кремль у 2025 році затвердив нацпроект з освоєння космосу вартістю 4,4 трлн рублів, в межах якого планує вивести на орбіту майже 900 супутників для проекту Рассвет (аналог Starlink), а також ще більше 100 зон.
За планом до 2030 року кількість космічних пусків у Росії має збільшитися до 68 на рік, а через 12 років побити рекорд СРСР – понад 100 щорічно.
Зауважимо, що аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка -
Китай відреагував на плани США контролювати експорт нафти з Венесуели
Країни Латинської Америки і Карибського басейну є суверенними державами і мають право самостійно вибирати торговельних партнерів. Про це заявила речниця МЗС КНР Мао Нін на брифінгу, коментуючи заяву президента Дональда Трампа про наміри США контролювати експорт венесуельської нафти.
Проте вона не відповіла на запитання стосовно того, чи продовжується експорт сирої нафти з Венесуели в Китай та чи зазнають економічних втрат унаслідок дій американської сторони у Венесуелі китайські компанії.
Речниця закликала США відмовитися від будь-яких форм примусу проти Куби.
“Китай закликає Сполучені Штати негайно припинити блокаду, зняти санкції та відмовитися від будь-яких форм примусу щодо Куби, а також вжити заходів, що сприятимуть регіональному миру та стабільності”, – наголосила вона.
Китай з 2000 року, за різними даними, вклав у Венесуелу більш як 100 мільярдів доларів, зокрема, інвестицій у нафтовидобуток, і кредитів місцевому режиму.
Каракас постачає Пекіну нафту, щоб розрахуватися за борги.
Як ми вже писали, президент США, Дональд Трамп пообіцяв “відшкодування від нас або через доходи” нафтовим компаніям у разі інвестування у Венесуелу.
Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ -
Трамп запропонував РФ і Китаю купувати нафту у США
Президент США Дональд Трамп заявив, що Китай та Росія можуть купувати у США необмежену кількість нафти. Про це він сказав на пресконференції в рамках зустрічі зкерівниками нафтогазових компаній, яка у п’ятницю, 9 січня, відбулася у Білому домі.
“Ми відкриті для бізнесу. Китай може купувати у нас стільки нафти, скільки захоче, чи тут, чи в Сполучених Штатах. Росія може отримувати від нас всю потрібну їй нафту. І їм подобається нафта, навіть незважаючи на те, що вони самі її багато видобувають. Але Китай, Росія та решта можуть приходити, і ми будемо відкриті для бізнесу”, – зауважив Трамп.
Також глава Білого дому заявив, що всі нафтові доходи Венесуели витрачатимуться на продукцію зі США.
“Кожен пенні, все, що вони купують на гроші, які вони заробляють, купуватиметься з Америки”, – сказав Трамп.
Він додав, що йдеться про абсолютно будь-яку продукцію – від обладнання для нафтової промисловості, до продуктів харчування і медицини.
Трамп також зазначив, що США очікують інвестицій у Венесуелу щонайменше на $100 млрд.