Китай успішно провів перше льотне випробування нового надлегкого мініатюрного турбореактивного двигуна, майже повністю виготовленого методом 3D-друку, повідомляє Xinhua.
Новий силовий агрегат – перший у Китаї 3D-друкований надлегкий мініатюрний турбореактивний двигун тягового класу 160 кг, що пройшов повноцінні льотні випробування. Понад три чверті маси двигуна припадає на обертові вузли та деталі, надруковані на 3D-принтері. Такий підхід дав змогу істотно скоротити кількість компонентів, полегшити конструкцію і спростити технічне обслуговування.
Під час випробування двигун встановили на безпілотну цільову платформу. Апарат провів у повітрі 30 хвилин, піднявшись на висоту 6000 метрів і розвиваючи швидкість до 918 км/год. Увесь політ двигун працював стабільно, що підтвердило його надійність у складніших умовах та на великих висотах.
Це вже другий великий етап програми: перший етап відбувся в липні і перевіряв здатність працювати в реальних умовах, тоді як нинішній тест дозволив перевірити сумісність двигуна з літальним апаратом, а також продемонстрував потенційні можливості для подальшого застосування.
Позначка: Китай
-
У Китаї навчилися друкувати двигуни для дронів на 3D-принтері
-
Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів -
Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ
Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти. -
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.
Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.
“Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.
Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.
“Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом. -
Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів. -
У Китаї створюють “тіньовий флот” для перевезення російського газу – ЗМІ
Китай розробляє свій власний «тіньовий флот» суден для транспортування російського газу, який перебуває під санкціями США. За даними Bloomberg, плани наразі на етапі початкового розвитку, але переміщення танкерів та власність у Китаї вказують на те, що ця ініціатива набирає обертів. Експерти вважають, що Китай посилює імпорт російського газу, обхідчи обмеження, і створює власний флот суден для цієї мети. Наприклад, танкер CCH Gas, який перевозить російський газ і перебуває в чорному списку, маскує своє місцезнаходження, наближаючись до китайського порту. Подібні практики вже використовуються і на інших суднах, що дозволяє компаніям обходити санкції і торгувати паливом з країн, таких як Іран чи Росія.
-
Китайський дипломат пригрозив відрізати голову премʼєрці Японії
Нова прем’єрка Японії Санае Такаїчі висловила обурення щодо можливого нападу Китаю на Тайвань, назвавши цю ситуацію загрозою для виживання своєї країни. Китайський дипломат у відповідь загрожував їй, що можуть “відрізати їй голову”. Після цього він видалив це повідомлення. Дипломат також критикував колишнього прем’єра Японії Сіндзо Абе та інших японських політиків за їх втручання у справи Китаю. Такаїчі підтвердила свою позицію, а Токіо висловив протест Пекіну. Китай вважає Тайвань провінцією, що відкололася, і готовий до її возз’єднання силою. Експерти вважають можливим китайське вторгнення на Тайвань в листопаді 2026 року.
-
Білий дім зараз не підходить для прийому лідера Китаю – Трамп
Президент США Дональд Трамп заявив, що будівля Білого дому потребує розширення, оскільки в її нинішньому вигляді не можна проводити великі державні заходи, наприклад, прийом глави Китаю Сі Цзіньпіна. Трамп обгрунтував необхідність будівництва великої бальної зали в Східному крилі Білого дому, яка буде розрахована на проведення важливих прийомів та державних заходів. Він також зазначив, що проєкт будівництва планується здійснити за рахунок приватних пожертвувань, а не за кошти федерального бюджету.
-
КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ
Уряд Китаю працює над новим механізмом для експорту рідкісноземельних металів до США, щоб запобігти їхньому використанню в американській військовій промисловості. Одночасно Китай планує спростити постачання цих металів до США для цивільних потреб своїх компаній. Цей новий регуляційний механізм буде схожий на систему перевірки кінцевого користувача, яка діє у США з 2007 року. Китайські компанії отримають загальний дозвіл на купівлю рідкісних металів, що спростить процес експорту. Але їх можуть позбавити цього дозволу, що викликає незадоволення у Пекіні. Цей крок допоможе Китаю відповідати вимогам США щодо експорту рідкісноземельних ресурсів, але плани китайського уряду можуть змінитись у майбутньому.
-
Китай зупинив на рік портові збори для суден США
Китай вирішив призупинити на один рік спеціальні портові збори для суден з США, одночасно з паузою, яку ввів Вашингтон щодо зборів, спрямованих на китайські судна. Ця новина була оприлюднена у понеділок, 10 листопада, виданням Barron’s. Призупинення портових зборів для американських суден, які відвідували китайські порти, сталося сьогодні. Також Китай повідомив про скасування санкцій проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, одного з найбільших південнокорейських суднобудівників. Ця дія пов’язана зі зняттям США портових зборів, які стягувалися з китайських суден. Недавно США та Китай ухвалили рішення послабити деякі торговельні обмеження після зустрічі лідерів обох країн. Наприклад, американський лідер домовився знизити мита на китайські товари на 10%, підвищивши загальний рівень зборів для США до 47%. У свою чергу Китай призупинить на рік додаткові 24% мита на американські товари, введені у квітні, але залишить 10% мита.