Кілька країн Європейського Союзу, зокрема Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія, висловили своє незадоволення новою торгівельною угодою між ЄС та Україною. Вони вимагають від керівництва ЄС переглянути цю угоду, оскільки вважають, що вона шкодить європейським фермерам. Країни закликають захистити своїх фермерів від надмірного потоку української сільськогосподарської продукції. Вони також вимагають від України відповідати стандартам ЄС у санітарії, екології та ціноутворенні на агропродукцію. Країни вважають, що українські виробники застосовують демпінгові ціни на свою продукцію, що шкодить європейським виробникам.
Позначка: Квоти
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз підвищив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Зокрема, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю, цукор, ячмінь і м’ясо птиці. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до ЄС без сплати мита. Відомо, що в червні 2022 року Євросоюз тимчасово скасував мита та квоти на українську сільськогосподарську продукцію після вторгнення Росії. Також недавно завершилися переговори щодо перегляду угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною, яка охоплює 40 товарів. За оцінками Національного банку України, країна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот на експорт української агропродукції до країн ЄС.
-
Квоти замість “торговельного безвізу”
Європейська Комісія встановила квоти на українську агропродукцію до кінця року. Це рішення призначене для підтримки українських фермерів під час російської агресії. Квоти обмежують обсяги експорту українських продуктів до ЄС, таких як пшениця, кукурудза, ячмінь, м’ясо птиці, яловичина, яйця, молоко та інші продукти. Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі містить формулу, за якою квоти розподіляються пропорційно до періоду з червня по грудень. В Україні сподіваються на швидке укладення нової угоди з ЄС для встановлення квот на імпорт агропродукції. Уряд також планує збільшити переробку сільськогосподарської продукції, щоб компенсувати можливі збитки від обмежень експорту.
-
Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів. -
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”
З 6 червня 2025 року припиниться дія автономних торговельних заходів, які давали українським експортерам певні пільги у торгівлі з Європейським союзом. Це означає, що перехідні заходи, які були введені для заміщення цих пільг, набудуть чинності. Ці заходи дадуть можливість українським експортерам користуватися тарифними квотами у межах зони вільної торгівлі України з ЄС. Також Європейська комісія працює над угодою між Україною та ЄС, яка міститиме умови для українських експортерів у ЄС. Українська продукція, яка раніше підлягала ліцензуванню для експорту до ЄС, тимчасово звільнена від цього обмеження. Квоти на експорт товарів розподілятимуться за принципом першості.
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз вирішив введення тимчасових квот на імпорт сільськогосподарських товарів з України. Це рішення прийнято у зв’язку зі складною ситуацією, спричиненою вторгненням Росії. Квоти будуть діяти до кінця 2025 року, що обмежить експорт з України. Це є тимчасовим заходом, поки триває процес перегляду угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Це рішення не сприйняли всі країни-члени ЄС, але ніхто не проголосував проти нього.
-
ОПЕК+ прийняв рішення, яке звучить як вирок для економіки Росії
Картель ОПЕК+ прийняв рішення про значне збільшення квот на видобуток нафти, що може призвести до стрімкого падіння цін на “чорне золото”. Росія, яка порушувала ліміти видобутку, може почати втрачати доходи. Саудівська Аравія наполягла на збільшенні видобутку, щоб покарати порушників квот. Падіння цін на нафту загрожує економіці РФ, яка залежить від експорту енергоресурсів. Кремль відзначив, що хоча ціни на нафту важливі для бюджету, вони не впливають на національні інтереси. Проте, тривале падіння цін може призвести до фінансових проблем для Росії і вимагатиме змін у її зовнішній політиці, включаючи війну з Україною.