Більшість французів вважають, що президент Емманюель Макрон відповідальний за відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню і за поточну політичну кризу в країні. Опитування показали, що 57% опитаних вважають Макрона повністю винним, а ще 30% – частково винним. Згідно з результатами дослідження, менше людей вважають винними парламентську більшість або самого Лекорню. Є заклики до відставки президента та його імпічменту в парламенті. Прем’єр-міністр Лекорню вже подав у відставку після того, як президент запросив його визначити плани дій на майбутнє. Інвестори вважають, що для вирішення кризи можуть знадобитися нові вибори.
Позначка: Криза
-
Французи назвали винуватого в нинішній політичній кризі
Більшість французів вважають, що президент Емманюель Макрон несе відповідальність за політичну кризу у країні після відставки прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Опитування показало, що 57% респондентів вважають Макрона повністю винним у цій ситуації. Запитання про імпічмент президента постає на порядку денному. Лекорню підав у відставку після того, як Макрон запросив його скласти “платформу дій і стабільності”. Ця ситуація спричинила падіння французьких ринків, а інвестори вважають, що можливі нові вибори для вирішення кризи.
-
Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню несподівано подав у відставку, що спричинило падіння французьких ринків. Інвестори переконані, що для вирішення політичної кризи в країні потрібні нові вибори. На це вказує інформація від Bloomberg. Прибутковість французьких облігацій зросла, а премія за їхнє володіння порівняно з німецькими досягла максимального рівня цього року. Ринок акцій CAC 40 втратив 2%, особливо постраждали банки. Євро ослабло на фоні цих подій. Політична криза в Франції триває вже довгий час і стала причиною відставок декількох прем’єр-міністрів, що негативно вплинуло на економіку країни. Найбільша проблема полягає в ухваленні бюджету через розбіжності у парламенті. Аналітики попереджають, що французька економіка може постраждати від падіння довіри бізнесу, що може вплинути на всю Єврозону. Кредитний рейтинг Франції знижувався, і Moody’s та S&P планують оновити прогнози щодо нього у майбутньому.
-
Шатдаун: компромісу в уряді США знову не знайдено
Сенат США не зміг домовитися про компроміс, щоб припинити урядовий параліч, і шатдаун триватиме до наступного тижня. Представники обох партій провели переговори, але не знайшли спільного рішення. Демократи пропонували тимчасове фінансування до 31 жовтня, щоб продовжити тиск на республіканців у питанні субсидій на медичну допомогу. Республіканці відхилили цю пропозицію, але готові до переговорів за умови припинення шатдауну. Партії не змогли досягти прогресу через глибокі політичні розбіжності, і обидві сторони залишаються на своїй позиції. Урядовий шатдаун розпочався 1 жовтня, і адміністрація президента Трампа може використати цю ситуацію для звільнення держслужбовців.
-
В Росії зафіксували один із найбільших за 10 років стрибків цін на бензин
У вересні середня роздрібна ціна бензину в Росії зросла на 2,48%, що є найбільшим зростанням з початку 2010-х років. Загалом ціни підвищуються з початку року на понад 11%, що є найтривалішим періодом двозначної інфляції пального з 2011 року. Це призвело до збільшення витрат у сільському господарстві, транспорті та логістиці, що може призвести до подорожчання продуктів першої необхідності. Також у Росії стала криза на паливному ринку через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи, які призвели до втрати 38% потужностей. Уряд РФ намагається вирішити ситуацію шляхом імпорту бензину з Азії та зниження екологічних вимог до НПЗ.
-
В Словаччині міністр звинувати президента в спробі “повалити уряд Фіцо”
Міністр інвестицій Словаччини Самуель Мігал на пресконференції звинуватив президента Петера Пеллегріні у спробі повалити уряд прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Мігал стверджує, що Пеллегріні хоче сформувати уряд по своєму. Він також висловив обурення та засудив дії президента. На додаток, Роберт Фіцо не візьме участь у самітах ЄС через проблеми зі здоров’ям, пов’язані зі замахом. Угорський прем’єр Віктор Орбан і Фіцо заявили, що не відмовляться від постачання російської нафти нафтопроводом Дружба, висловивши застереження щодо пакету санкцій ЄС.
-
У Криму обмежили продаж пального “в одні руки”
У Криму і Севастополі вводять обмеження на продаж бензину через гострий дефіцит пального. За результатами наради вирішили, що одній людині можна купити лише 30 літрів бензину на заправках. Ціни на пальне також зафіксували на рівні 70 рублів за літр для бензину марки А-92, 76 рублів за літр для А-95 і 75 рублів за літр для дизельного пального. Ці обмеження пов’язані зі зменшенням виробництва на російських нафтопереробних заводах через атаки дронами ЗСУ. Це привело до зростання цін на бензин у Росії, а також до паливної кризи, яка охопила 20 регіонів країни.
-
Паливна криза в Росії дійшла до Москви – СЗР
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що у Росії почали масово закривати автозаправні станції через зниження обсягів виробництва на нафтопереробних заводах. За останні два місяці кількість АЗС у країні скоротилася на 360 об’єктів, що становить 2,6%. Кожна п’ятдесята заправка вже не продає бензин. Найбільше постраждали незалежні заправки, кількість яких скоротилася на 4,1%. У Південному федеральному окрузі припинили торгівлю паливом більше ніж на 200 заправках. Ситуація з паливом стала гострою не лише у регіонах, але й у Москві, Московській та Ленінградській областях. На деяких заправках вже заборонено продаж бензину у каністрах. У Криму та Севастополі понад половина заправок припинила продаж пального через дефіцит. Глава Криму Сергій Аксьонов пояснив ситуацію з дефіцитом палива “об’єктивними причинами” – зменшенням виробництва нафти в Росії. Прогнозується, що дефіцит пального в країні буде поглиблюватися, оскільки більшість нафтопереробних заводів зосереджені на заході Росії.
-
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості. -
Росія зупинила продаж бензину на Курилах
У Курильському районі, що входить до складу Сахалінської області Росії, повністю зупинили продаж бензину Аі-92. Про це у ніч на 25 серпня написав в Telegram очільник Курильського округу Костянтин Істомін.
За його словами, наявний запас пального залишили виключно для спецтранспорту. Нову партію бензину очікують “після обіду”, після чого продаж мали відновити.
Раніше, з 20 серпня, на Курилах діяв ліміт – не більше 10 літрів бензину на одну особу. Такі обмеження почалися 17 серпня у Приморському краї, тоді як заправки у Забайкальському краї РФ та тимчасово окупованому Криму запровадили продаж пального за талонами.
Як зазначається, дефіцит пального в Росії виник через серію ударів безпілотників по російських НПЗ. Загалом було пошкоджено щонайменше сім великих заводів, п’ять з яких зупинили виробництво повністю або частково, зокрема Новокуйбишевський, Сизранський, Волгоградський, Саратовський та Рязанський НПЗ.
Внаслідок дефіциту оптові ціни на бензин зросли до рекордних 72,6 тисяч рублів за тонну Аі-92 та 82,2 тисячі – за тонну Аі-95, що на 40-50% більше, ніж на початку року.
Для покриття дефіциту уряд Росії з 1 серпня заборонив експорт бензину, втім, додаткових обсягів недостатньо, тож, за даними джерел Reuters, Росії може знадобитися імпорт пального з Білорусі.