У Росії введення чотириденного робочого тижня стало наслідком економічної кризи. Підприємства переводять працівників на скорочений графік, щоб уникнути масових звільнень та замаскувати падіння виробництва. У той час як у Європі коротший робочий тиждень використовується для підвищення продуктивності і покращення якості життя працівників, в Росії ця міра є наслідком економічної скрути. Попит на продукцію падає, ринок праці переживає кризу, і підприємства вибирають скорочення робочих днів як спосіб виживання. Дані розвідки свідчать, що економіка Росії деградує швидше, ніж визнають офіційні дані, і санкції, падіння попиту та війна призводять до виснаження бюджету країни. Уряд також розглядає підвищення ПДВ для фінансування оборони та безпеки.
Позначка: Кремль
-
Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”
Російське уряд підтримує підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22% і надав аргументи для цього кроку главі правлячого режиму РФ. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що аргументація для підвищення ПДВ є переконливою та обґрунтованою, а економіка Росії демонструє стабільність. Мінфін РФ вже вдруге за сім років пропонує підвищити ПДВ, щоб збільшити кошти на фінансування оборони та безпеки. Попереднє підвищення ПДВ відбулося у 2019 році, коли він зріс з 18% до 20%. У 2024 році ПДВ забезпечив майже 37% всіх надходжень до федерального бюджету РФ. Мінфін планував дефіцит бюджету в 1,17 трлн рублів, але за січень-серпень він збільшився до 4,19 трлн рублів.
-
Лукашенко планує постачати електроенергію в окуповані РФ регіони України
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив побудувати ще одну атомну електростанцію в країні та планує продавати електроенергію на окуповану Росією територію України. Він заявив про це під час зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним у Кремлі. Лукашенко також висловив намір будувати енергоблоки на сході Білорусі для забезпечення електроенергією регіонів, які, за його думкою, “звільнені” Росією – Херсонська, Запорізька, Луганська, Донецька. Відзначимо, що Лукашенко використовує термін “звільнені” для окупованих регіонів України. Російський президент Путін підтримав ідею Лукашенка, заявивши, що фінансування для цього проекту не становить проблему, якщо буде споживач, готовий оплатити електроенергію за встановленими тарифами.
-
Кремль відреагував на інцидент з дронами в Данії
У російського речника Кремля Дмитра Пєскова викликала негативну реакцію заява уряду Данії про можливу причетність Росії до інциденту з безпілотниками біля аеропорту Копенгагена. Пєсков назвав звинувачення “голослівними” та вважає, що країна з серйозною позицією не повинна робити такі заяви. Він також стверджує, що російські військові літаки не порушують кордони і дотримуються міжнародних правил, а всі обвинувачення не підтверджені достовірними даними.
-
Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу
Російський правитель Володимир Путін заявив, що Москва нібито готова реагувати на “будь-які стратегічні загрози” з боку Заходу не словами, а “військово-технічними заходами”. Про це він сказав під час засідання ради безпеки у понеділок, 22 вересня.
За його словами, стратегічна стабільність у світі “продовжує деградувати” і в цьому начебто винні “руйнівні кроки” Заходу. При цьому РФ нібито неодноразово висувала ідеї для того, щоб виправити ситуацію, але “виразного відгуку” від західних країн не було.
В результаті, “суттєво підірвано основи конструктивних відносин і практичного взаємодії між країнами, які володіють ядерною зброєю”.
“Підкреслю, і в цьому ні в кого не повинно бути сумніву, Росія в змозі відповісти на будь-які наявні загрози, що існують і знов виникають. Відповісти не на словах, а шляхом застосування військово-технічних заходів. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності”, – заявив Путін.
Він додав, що відмова від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності стала для Росії “вимушеним кроком”.
Водночас Путін вважає, що вихід із Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) був би “помилкою”. Тому Росія готова формально дотримуватися його ще рік після завершення чинності в лютому 2026 року, але додав, що збереження Москвою обмежень можливе лише у разі “аналогічних кроків США”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що його країна повністю готова до ядерної війни з Росією. Перед цим він відправив дві дві атомні субмарини у “відповідні” регіони після погроз з боку Росії. -
Росія розробила план зриву виборів у Молдові – ЗМІ
Російська Федерація розробила план втручання в парламентські вибори в Молдові з метою перешкодити країні просуватися на шляху до об’єднання з Європейським Союзом. Стратегія була узгоджена Кремлем з метою підірвати підтримку партії президента Майї Санду на майбутніх виборах. Росія планує використовувати різні тактики, включаючи вербування молдаван за кордоном для голосування, організацію протестів та дезінформаційну кампанію в соцмережах. Президент Молдови Майя Санду попереджала про ці плани та відзначала тиск з боку Росії. Європейський Союз висловив підтримку Молдові в цій ситуації, наголосивши на важливості європейського курсу країни.
-
РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС
Окупаційні адміністрації, які контролюють певні території, стикаються з новими проблемами у зв’язку з економічними труднощами. У Москві розповіли про обмеження у виділенні коштів на майбутні роки для окупованих регіонів. Російські посадовці на економічному форумі підкреслили, що бюджети окупованих територій будуть скорочені через економічну нестабільність. Кремль висловив незадоволення тим, що місцеві адміністрації не впроваджують ринкову економіку, що робить їх фінансово залежними від федерального бюджету. Зменшення фінансування може негативно позначитися на соціальних програмах та зарплатах місцевих працівників. Крім того, Росія намагається активізувати примусову мобілізацію українців на окупованих територіях, щоб посилити свій контроль над цими регіонами.
-
Путін офіційно звільнив свого близького соратника
Російський президент Володимир Путін звільнив свого близького співробітника Дмитра Козака з посади заступника керівника “адміністрації президента” Росії. Козак був відомий своєю підтримкою перемовин з Україною та укладення мирної угоди. Він також виступав проти вторгнення в Україну та радив припинити бойові дії. Проте, за інформацією різних джерел, Путін вирішив продовжувати війну. Раніше речник Кремля стверджував, що Козак пішов з посади за власним бажанням.
-
Противник війни з Україною. Козак залишає Кремль
Заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак подав заяву про відставку. Він був довгостроковим співробітником Володимира Путіна і займав важливі посади у російському уряді. Козак виступав проти війни в Україні, але це робив непублічно. Його відставка може бути пов’язана із його незгодою з політикою Кремля українському конфлікту. Козак не коментував свою відставку і тримався від публічних виступів.
-
Багаторічний соратник Путіна звільнився – ЗМІ
Заступник керівника адміністрації президента Росії, Дмитро Козак, вирішив піти з посади за власним бажанням. Йому 66 років, і він не має наміру залишатися в уряді, а розглядає можливість переходу до бізнесу. Козак був єдиним, хто виступив проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну на засіданні Ради безпеки у лютому 2022 року. Він пропонував провести різні реформи в Росії, але його ініціативи були відхилені. Нещодавно Козак навіть пропонував припинити бойові дії та розпочати мирні переговори, але його давній соратник, Володимир Путін, розчарувався в ньому і відкликав його з важливих посад. Козак працював з Путіним з початку 1990-х років і відігравав важливу роль у ряді проектів, включаючи підготовку Олімпіади-2012.