Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.
Позначка: Кредити
-
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
-
Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ
Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
“Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
“Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев. -
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів
Уряд Росії планує надати “дружнім” країнам кредити на суму 1,8 трлн рублів протягом наступних трьох років, що на 14% більше, ніж раніше заплановано. Ці кредити будуть спрямовані на інтеграційні проекти та посилення союзних відносин з країнами, які є стратегічними партнерами Росії. Головні напрямки використання цих коштів – будівництво атомних електростанцій та підтримка експорту високотехнологічної продукції. Російська компанія Росатом вже реалізує проекти в Єгипті, Туреччині, Бангладеші та інших країнах. Російська влада також планує виділити кошти на будівництво залізниці в Ірані та надати кредит В’єтнаму для закупівлі російської зброї. Уряд РФ очікує, що до 2028 року країни-боржники повернуть 8 млрд доларів за вже надані кредити.
-
ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування
Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив про розширення гарантій для державного Укрексімбанку, які дозволять надати €200 млн нових кредитів українським позичальникам. Половина цієї суми буде спрямована на бізнес у критичних галузях, а інша половина – на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво та зберігання енергії, а також у проекти з енергоефективності. Це допоможе збільшити кредитний потенціал Укрексімбанку та забезпечити фінансування українцям у важкий період. Також передбачено підтримку мікро-, малих та середніх підприємств у країнах Східного партнерства ЄС, зокрема для інвестицій у “зелену” модернізацію. Українські позичальники також отримають технічну допомогу та інвестиційні стимули від ЄС. ЕБРР забезпечить гарантії з покриттям ризику від Франції та ЄС. З початку війни Росії проти України ЄБРР надав близько €3,2 млрд фінансування для українських позичальників через різні програми. Банк планує збільшити обсяг операцій в Україні до 2,5-3 млрд євро на рік. У зв’язку з цим, Укрексімбанк закриє 12 відділень у 10 містах України.
-
Українка в Польщі завдяки ШІ оформила на українців кредити на ₴4 млн
Поліція виявила злочинну групу, яка використовувала штучний інтелект для оформлення кредитів на українців. Зловмисники відкрили рахунки на ім’я щонайменше 286 людей і взяли кредити на понад чотири мільйони гривень. Групу очолювала 33-річна жінка, яка зараз знаходиться в Польщі. Вона мала доступ до особистих даних користувачів онлайн-банкінгу, таких як номери телефонів, паролі та авторизаційні коди. Зловмисники використовували фальшиві відео з використанням технології DeepFake, щоб пройти фото-верифікацію у банківських системах. Отримані кошти переводили на свої рахунки, конвертували у криптовалюту та виводили з обігу. Трьом учасникам групи пред’явили обвинувачення у кібершахрайстві та втручанні в роботу інформаційних систем під час воєнного стану.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз планує використати близько 200 млрд євро заморожених російських активів для сталого фінансування України, включаючи репараційний кредит на 140 млн євро. Це стало актуальним, оскільки Європа тепер несе основне навантаження з фінансування військових та економічних потреб України, після того як США припинили оплату постачань зброї. Президент України Володимир Зеленський вказав, що деякі союзники затягують з фінансуванням програми закупівель озброєнь. Україна сподівається на закупівлі на мільярд доларів щомісяця, щоб реалізувати свій потенціал. План передбачає, що Україна може отримати нові кредити на 140 млрд євро під заставу російських активів, які будуть повернуті лише у випадку, якщо Росія погодиться виплатити компенсацію за завдану шкоду війною. ЄС також сперечається про мету цих кредитів та розглядає можливість надання гарантій для зниження юридичних ризиків. Країни G7 заморозили приблизно 300 млрд доларів російських активів і обговорюватимуть це питання разом із новими санкціями проти Росії. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використати заморожені російські активи для підтримки України та підкреслили важливість співпраці зі США.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для створення довгострокових запасів та забезпечення стабільних постачань під час зими. У рамках угоди Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму у проекти з відновлювальної енергетики та декарбонізації. Представниця ЄІБ Надя Кальвіньо наголосила, що це фінансування сприятиме підвищенню енергетичної безпеки України взимку та підтримці громад та бізнесу.
-
Україна отримає від Японії понад $240 млн
Україна уклала угоду з Міжнародним банком реконструкції та розвитку на отримання позики на суму 246,5 млн доларів в рамках програми SURGE Підтримка відбудови через розумне фіскальне управління. Ці кошти будуть залучені з Цільового фонду з надання Україні кредитної підтримки ADVANCE Ukraine, підтриманого Японією. Головна мета проєкту – підтримка уряду України у покращенні управління публічними інвестиціями, фіскального управління на місцевому рівні та бюджетування. Частина коштів буде використана на капіталізацію відсотків для зменшення витрат на обслуговування кредитних зобов’язань. Проект SURGE реалізується в Україні з 2024 року, а загалом Світовий банк надав Україні фінансування на суму 760 млн доларів у рамках цього проєкту, включаючи грантові кошти на суму 10 млн доларів.