Німеччина в майбутньому може очолити Об’єднані збройні сили НАТО в Європі. Про це заявив представник президента Дональда Трампа при Альянсі Метью Вітакер під час Берлінської конференції з безпеки, повідомляє The Times.
За його словами, Вашингтон розглядає перспективу передачі командування європейському союзнику. Саме Берлін може стати таким лідером, адже Європа “дедалі активніше бере відповідальність за власну безпеку”.
Посаду головнокомандувача сил НАТО в Європі традиційно обіймає американський чотиризірковий генерал — з липня 2025 року це генерал ПС Алексус Гринкевич.
Вітакера запитали, чи не стане передача командування викликом для США.
“Нетерпляче чекаю моменту, коли Німеччина скаже: “Ми готові очолити Альянс”, – запевнив посадовець.
За його словами, дискусія про таку зміну може початися протягом 15 років або й раніше.
Він таокж похвалив Берлін за лідерство у просуванні нової рамкової мети НАТО — витрачати 3,5% ВВП на оборону та ще 1,5% на ширші безпекові цілі, назвавши Німеччину “яскравим прикладом” для інших союзників.
Позначка: Контингент
-
Німеччина має шанси очолити НАТО в Європі – представник Трампа
-
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -
ФРН долучиться до міжнародного контингенту в Україні – генерал
Генерал-лейтенант у відставці Бундесверу Хайнріх Браус заявив, що Німеччина готова долучитися до міжнародного контингенту в разі його розгортання в Україні. Він висловив підтримку можливому впровадженню режиму припинення вогню за участю міжнародної місії. Браус також висловив думку, що Німеччина приєднається до моніторингової місії у разі досягнення угоди про перемир’я, підписаної Путіним. Він також висловив незгоду з ваганням у передачі Україні ракет Taurus і критикував мляву риторику колишнього канцлера Німеччини Олафа Шольца. Німеччина збільшує свій військовий потенціал, затвердивши закупівлю оборонної техніки на понад €3 млрд, серед якої бойові вертольоти та ракети IRIS-T.
-
США побудують велику військову базу на кордоні з Газою
США планують створити велику військову базу в ізраїльському районі Отеф-Аза на кордоні з сектором Гази. Цей проєкт оцінюється у 500 млн доларів і буде використовуватися Міжнародними стабілізаційними силами (ISF). Це може стати причиною суперечок в самому США, оскільки частина республіканців проти розширення американської військової присутності за кордоном. Створення військової бази вважається знаковим кроком, але може обмежити свободу дій Ізраїлю в Газі. Крім того, цей проєкт є продовженням раніше прийнятих рішень, які також вже обмежили роль Ізраїлю в секторі.
-
США не скорочуватимуть свій контингент в Естонії – глава Міноборони
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що Сполучені Штати не збиратимуться скорочувати свій військовий контингент в Естонії. Він наголосив, що це позитивне рішення, оскільки США підтвердили продовження співпраці з Естонією. Певкур зазначив, що американська присутність у країні є важливою для стримування Росії, і це є хорошим сигналом для Естонії. Міністр висловив готовність зміцнювати співпрацю із США, наголошуючи на важливості їхньої присутності в регіоні.
-
Румунія підтвердила скорочення американських військ у Європі
Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Про це повідомяє Reuters.
Бухарест був поінформований про рішення США “змінити чисельність своїх військ в Європі”.
“Міністерство національної оборони було поінформоване про скорочення частини американських військ, розгорнутих на східному фланзі НАТО, в межах процесу переоцінки глобальної позиції збройних сил США”, – мовиться у заяві.
Відзначено, що серед підрозділів, котрі припинять ротацію, є сили, призначені для Румунії, дислоковані на авіабазі ім. Михаїла Когелнічану.
“Це рішення було очікуваним, оскільки Румунія перебуває в постійному контакті зі своїм американським стратегічним партнером”, – додали в Міноборони.
У відомстві наголосили, що скорочення чисельності військ відображає “нові пріоритети” адміністрації Дональда Трампа, оголошені ще у лютому.
“При ухваленні рішення також був врахований той факт, що НАТО посилив свою присутність і діяльність на східному фланзі, що дозволяє Сполученим Штатам скоригувати свою військову позицію в регіоні”, – акцентували в оборонному відомстві.
США припиняють ротацію бригади, котра мала підрозділи у кількох країнах НАТО, проте близько 1000 американських військовослужбовців залишаться у Румунії.
-
Ізраїль сам визначить склад міжнародних сил в Газі
Ізраїль планує сам визначити склад міжнародних сил, які можуть бути розміщені в секторі Газа для забезпечення припинення вогню за планом президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє інформагентство Reuters.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що уряд країни залишить за собою право вирішувати, які іноземні сили зможуть брати участь у міжнародній місії в Газі.
“Ми контролюємо свою безпеку, і саме Ізраїль визначатиме, які сили для нас неприйнятні. Це погоджено зі США”, – заявив посадовець.
Білий дім виключив можливість відправки американських військових, але переговори про склад місії тривають з Індонезією, ОАЕ, Єгиптом, Катаром, Туреччиною та Азербайджаном.
Головною перешкодою залишається відмова ХАМАС роззброюватися. Після підписання угоди про припинення вогню рух почав репресії проти місцевих кланів, посилюючи внутрішні конфлікти.
Ізраїль стверджує, що у ХАМАС залишаються відомості про місцезнаходження тіл 13 загиблих заручників.
До пошуків останків залучили єгипетську команду, яка співпрацює з Червоним Хрестом.
На засіданні кабінету міністрів Нетаньягу наголосив, що Ізраїль залишається незалежним у питаннях безпеки та не діє під диктовку американської адміністрації.
Однак, за даними дипломатів, саме зусилля Трампа змусили Ізраїль прийняти рамки мирного плану і почати контакт з Катаром після інциденту з бомбардуванням представників ХАМАС.
Раніше західні ЗМІ писали, що США та Ізраїль обговорюють можливий поділ сектора Гази, який має стати перехідним кроком до стабілізації регіону.
Ізраїль завдав удару по центральній частині Гази -
Зеленський зробив заяву про іноземний контингент
В межах гарантій безпеки іноземні країни готові будуть відправити в Україну тисячі своїх військових. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою в Ужгороді в п’ятницю, 5 вересня. “Питання буде йти координацією країн по захисту неба. І це йде вже нам з розумінням в кількості. В кількості літаків, в кількості команд. І також координація на морі, і також ми розуміємо які країни і що готові запровадити”, – заявив він.
Зеленський також розповів, що питання про іноземних військових на території України наразі обговорюється з іншими країнами.
“А також це питання, про яке ви сказали, що є інформація, що розгортання 10 тисяч (іноземного контингенту в Україні). Я не буду говорити про кількість, але важливо, що ми все це обговорюємо. Так, це буде точно не в одиницях, а в тисячах. І це факт, але про це ще трішечки зарано говорити”, – додав президент. -
ЗМІ: Мелоні пропонує Україні формат “легкого НАТО”
Премʼєр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала європейським лідерам план надання гарантій безпеки Україні у форматі колективної допомоги, що не передбачає членства в НАТО. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Європейські лідери обговорюють гарантії безпеки для України, які зобов’яжуть союзників Києва протягом 24 годин вирішити: надавати країні військову підтримку, якщо на неї знову нападе Росія чи ні.
Мелоні просуває пропозицію, рівнозначну колективним гарантіям в НАТО, але без справжнього членства в Альянсі.
Варіант “легкого НАТО” (NATO-light) значно поступається колективним зобов’язанням Альянсу, зазначеним у статті 5 Статуту НАТО, але передбачає, що країни, які уклали двосторонні угоди з Україною, оперативно узгоджуватимуть свої дії в разі нападу.
Союзники зможуть надати Києву швидку та тривалу оборонну підтримку, економічну допомогу, а також запровадити санкції проти Росії.
Проте не зрозуміло, чи мають на увазі такі плани відправку європейськими країнами своїх військових в Україну.
Співрозмовники ЗМІ додали, що нині дискусії ще тривають, і зміст пропозицій може змінитися.
Як ми вже писали, Зеленський назвав головні принципи гарантій безпеки для України. На його думку, ці гарантії будуть оформлені протягом семи-десяти робочих днів.
Японія готова надати Україні гарантії безпеки -
Іноземці в Україні: які країни відправлять солдат
Пакет гарантій безпеки для України може бути остаточно узгоджений вже цього тижня, і європейські лідери швидко над цим працюють. Ініціатива окрім всього іншого передбачає розгортання європейських військ в Україні як частину стримування Росії для повторного вторгнення. Два етапи відправки військ Загалом за інформацією Bloomberg, близько 10 країн готові направити війська до України в рамках гарантій безпеки.
Цього тижня буде розроблено пакет гарантій безпеки для України, що базується на плані введення європейських військ у рамках потенційної мирної угоди”, – йдеться у статті.
Найближчими днями військові лідери європейських країн зустрінуться з американськими військовими чиновниками, щоб підготувати гарантії безпеки та розгорнути миротворчі сили.
За даними джерел видання, знайомих з переговорами, перший етап передбачатиме підтримку української армії, переважно у формі навчання та допомоги. А вже наступний етап плану включає обмін розвідувальними даними, спостереження за кордонами, озброєнням та, можливо, протиповітряну оборону.
“Що стосується безпеки, вони готові відправляти людей на землю”, – сказав Трамп Fox News.
“Ми готові допомогти їм у різних питаннях, особливо… можливо, можна говорити про повітряні перевезення, бо ні в кого немає таких речей, як у нас, насправді у них їх немає. Але я не думаю, що це буде проблемою”, – додав президент США.
Також, за його словами, розгорнути свої війська в Україні безпосередньо хочуть Франція та Німеччина. Умова для британських солдат Як стало відомо The Guardian, Велика Британія також готова направити свої війська в Україну, але лише для захисту повітряного простору та морів України. Розміщення солдат на лінії зіткнення з Росією Лондон виключає.
За даними газети, про це американським партнерам оголосить начальник британського Генерального штабу Тоні Радакін, який сьогодні відвідає Пентагон. Очікується, що Радакін підтвердить, що Велика Британія направить війська до України для надання логістичної та навчальної допомоги, але не розгортатиме їх поблизу лінії фронту.
Спочатку кількість миротворців оцінювалася приблизно в 30 тисяч, але, за даними The Guardian, цю кількість було зменшено через опір деяких європейських країн.
Неназваний британський посадовець заявив для видання, що середа – справді важливий момент.
“У Вашингтоні нічого не відбувається без зеленого світла від президента, тому підтримка Дональдом Трампом гарантій безпеки в понеділок започаткувала велику активність”, – наголосив співрозмовник. Хто проти Віце-прем’єр-міністр і міністр національної оборони Польши Владислав Косиняк-Камиш сьогодні заявив, що Варшава не надсилатиме війська до України.
“Ми не будемо надсилати польські війська до України. Це позиція уряду не лише протягом тижня, а й протягом багатьох місяців”, – сказав він.
За його словами, цю позицію поділяє не лише урядова коаліція, а й усі поляки. Він додав, що той факт, що Польща не надсилатиме свої війська до України, не означає, що вона не бере участі в так званій коаліції охочих.
“У нас також є інші завдання, які потрібно виконати, і зараз йдеться про відносини з нашими союзниками, які повністю розуміють позицію Польщі”, – наголосив він.
Серед завдань Польщі він, зокрема, перерахував захист східного флангу НАТО, польсько-білоруського кордону, де “5000-6000 солдатів постійно займаються безпекою”, а також забезпечення інфраструктури та логістики для “потенційної миротворчої місії”.
“У цьому процесі десятки, сотні, тисячі польських солдатів будуть залучені на польській території для забезпечення безпеки союзних військ, розміщених у Польщі, або, можливо, безпеки союзних військ, які були б розміщені в Україні”, – сказав міністр оборони країни.
Німеччина поки також ухилятися від можливості відправлення своїх військ в Україну, хоча напередодні Трамп заявив про її готовність це зробити.
Андреас Шварц, депутат від Соціал-демократичної партії Німеччини, який контролює витрачання німецьких оборонних коштів заявив, що у німецькій армії нібито не вистачає людей.
“У нас просто немає особового складу для великого контингенту… Навіть невелике розгортання військ буде проблемою”, – сказав Шварц виданню Politico.