Високий суд Англії та Уельсу вирішив, що страховим компаніям потрібно виплатити ірландській компанії AerCap більше 1 млрд доларів через літаки, які застрягли в Росії. У судовому рішенні йдеться про те, що AerCap отримає компенсацію в розмірі 1,035 млрд доларів, а також інші відшкодування. Це стосується літаків та двигунів, які було передано російським авіакомпаніям. Суд вважає, що відмова повернути літаки була дуже серйозним порушенням. Всього AerCap могла б отримати до 1,2 млрд доларів від страховиків. Відомо, що компанія спершу вимагала 3,4 млрд доларів, але потім знизила свої вимоги. Це все сталося після того, як Євросоюз ввів санкції проти Росії, що призвело до заборон на вивезення літаків з країни. Також варто зазначити, що компанія “Російські залізниці” відновлює міжнародні вагони між Пхеньяном і Москвою згідно з угодою з Міністерством залізниць КНДР.
Позначка: Компенсація
-
Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн
Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8% -
Рада підтримала компенсацію військовим за невикористані відпустки
Верховна Рада червня у другому читанні підтримала законопроєкт №11495 про компенсації за невикористані відпустки для військовослужбовців. Про це поінформував нардеп Олексій Гончаренко у середу, 4 червня.
Остаточно документ підтримали 311 народних обранці.
Відтепер військові, котрі звільняються зі служби під час дії воєнного стану, зможуть отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних, додаткових і соціальних відпусток.
Відповідно до пояснювальної записку проєкту закону, військовослужбовцям, котрі не використали дні щорічної основної, додаткової відпустки, а також відпустки, передбаченої для батьків дітей з інвалідністю або відповідно до статті 16-2 Закону України “Про відпустки”, під час проходження служби в особливий період, виплачується грошова компенсація.
Такі компенсацію мають надати у рік звільнення зі служби.
У разі гибелі або смерті військовослужбовця, грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток отримують особи, зазначені в його особистому розпорядженні на випадок полону.
Якщо такого розпорядження немає – компенсація виплачується відповідно до пункту 6 статті 9 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей” у визначеному Кабміном порядку.
Якщо таких осіб також немає – кошти включаються до складу спадщини.
Передбачається, що імплементація закону забезпечить гарантування права військовослужбовців на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки, що не були надані військовослужбовцям в особливий період з моменту оголошення мобілізації, підлягають грошовій компенсації, яка виплачується у рік звільнення військовослужбовців зі служби.
“Це крок до справедливості: якщо людина не мала змоги скористатись своїм правом на відпочинок через війну – держава має це компенсувати”, – додав Гончаренко.
Раніше Кабінет Міністрів вніс зміни до двох постанов, передбачивши додаткові виплати для військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях в Курській області.
Виплати військовим після поранення: як отримати гроші -
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, яку спричинив режим Олександра Лукашенка. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за витрати на будівництво бар’єру на кордоні та інші заходи, які довелося вжити через дії білоруського уряду. Польща може також приєднатися до цього позову. Білорусь збільшила кількість авіарейсів, що перевозили мігрантів з країн Близького Сходу, та організовувала їхнє в’їзд. Литва відповіла на цю кризу, повертаючи нелегальних мігрантів назад до Білорусі. Дев’ять країн ЄС закликали переосмислити тлумачення прав людини в контексті міграції, щоб дати можливість ефективно реагувати на такі ситуації.
-
Реєстр збитків почав приймати заяви про знищену нежитлову нерухомість
Україна відкрила нову категорію в Реєстрі збитків – для нежитлової нерухомості, яка була пошкоджена або знищена через збройну агресію Росії після 24 лютого 2022 року. Ця можливість дозволяє власникам офісів, складів, магазинів та інших приміщень подати заявки на компенсацію за знищену нерухомість або витрати на її відновлення. Це є ще одним кроком до справедливості у відновленні країни після агресії. Також було відкрито інші категорії заяв, пов’язаних із різними видами збитків, що сталися через конфлікт.
-
Лідер виборів у Румунії зажадав від України компенсації за систему Patriot
Переможець першого туру виборів президента Румунії Джордже Сіміон заговорив про сподівання компенсації за систему Patriot, передану Україні. Про це повідомляє місцевий телеканал Digi24, посилаючись на відповідну заяву Сіміона.
За його словами, Бухарест більше “не дасть жодного лея іншій країні”.
Водночас він уникнув однозначної відповіді, чи буде Румунія голосувати за нові пакети підтримки Україні. Однак політик наголосив, що його позиція – нейтралітет і узгодження з політикою американського президента Дональда Трампа.
“Україна потребує нас, а не навпаки. Ми хочемо компенсації за участь Румунії у військових діях. Ми не знаємо, що ця компенсація буде означати, чи буде вона відображена в контрактах, зерні або інших питаннях. Але за систему Patriot, подаровану Клаусом Йоханнісом (попередній президент Румунії, – ред.), та інші витрати, які румуни зробили з власної кишені, ми мусимо мати взаємну вигоду”, – стверджує кандидат в президенти.
Як відомо, Сіміон переміг у першому турі президентських перегонів у Румунії. Тепер він, а також мер Бухареста Нікушор Дан, будуть конкурувати в другому турі виборів.
Раніше Сіміон заявив, що в разі своєї перемоги надасть посаду прем’єра сумнозвісному Келіну Джорджеску, перемогу якого у минулорічних виборах анулював Конституційний суд Румунії. -
Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти
Міграцію візьмуть під контроль Передусім йдеться про тих українців, які не змогли інтегруватися в життя країни перебування, досі не мають роботи і не в змозі самостійно оплачувати житло. Отримавши десятки тисяч євро безповоротної допомоги, ці люди в Україні зможуть придбати будинок чи квартиру, а може – авто, або ж розпочати власний бізнес.
Однією з перших країн, яка має намір матеріально простимулювати повернення українців на батьківщину, є Швеція.
Прем’єр-міністр цієї країни Ульф Крістерссон в інтерв’ю Euronews заявив, що існує абсолютна необхідність взяти міграцію під контроль, тому буде збільшено гранти на повернення мігрантів з 900 до 32 тис. євро.
Нині цей грант складає 900 євро на одну дорослу людину. Але така ініціатива поки що не стала популярною. Як повідомило Шведське міграційне агентство, у 2023 році була схвалена лише одна із 70 заявок.
Для того, щоб переламати цю тенденцію, нова пропозиція уряду збільшить суму до 32 тис. євро, що на 3400% більше.
Взагалі-то програма фінансових стимулів для добровільного повернення існує вже кілька десятиліть, але, як заявив Крістерссон, тепер він надихається прикладом Данії, яка встановила цільову групу в 22 тис. осіб. “Ми в основному копіюємо данську модель і значно збільшуємо цю суму, щоб полегшити життя тим, хто розуміє, що хотів би повернутися до своєї країни, але з різних причин не відчуває, що може знайти собі зручне життя в Швеції”, – сказав він. Прем’єр визнав, що такий підхід може не сподобається багатьом, але наголосив на основній проблемі. “Я не думаю, що цей метод спрацює для багатьох людей, але в нас дійсно є проблема з інтеграцією, і якщо люди, які мають законне право залишатися в Швеції, по суті, не інтегруються, по суті, не цінують шведський спосіб життя, то принаймні вони могли б подумати про повернення в країну свого походження”, – сказав він і додав, що ця пропозиція набуде чинності 1 січня 2026 року. Крістерссон також рішуче підтримав політику регульованої міграції, зокрема, Міграційний пакт ЄС, і підкреслив, що ті особи, які отримали відмову в наданні притулку, не повинні залишатися в Європі. “Зараз у нас близько 80% тих, хто має негативне рішення щодо надання притулку, проте вони залишаються в Європі. Це просто неприйнятно у Швеції. Ми впоралися з цим, я думаю, у нас зараз близько 20% залишаються, хоча вони не повинні залишатися тими, хто має негативне рішення. Тому абсолютно необхідно взяти міграцію під контроль”, – сказав політик. На його думку, зараз погляди щодо міграції по всій Європі різко змінюються, що може полегшити ухвалення відповідних політичних рішень. Наприклад, Європейська комісія нещодавно запропонувала заходи, які зроблять репатріацію нелегальних мігрантів ефективнішою. Хаби єдності За даними Євростату, станом на 31 січня 2025 року в Європейському Союзі тимчасовий захист мали майже 4,3 млн українців, які виїхали з України через російське вторгнення.
Найбільше українських біженців прийняли Німеччина (понад мільйон 170 тис.), Польща (більше ніж 990 тис.) та Чехія (майже 395 тис.).
Порівняно з кінцем грудня 2024 року, у січні 2025-го загальна кількість тих, хто перебуває під тимчасовим захистом, зросла на 25 530 осіб (+0,6%): найбільше – в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%).
Водночас у деяких країнах кількість біженців зменшилася: у Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) та Литві (-155; -0,3%).
Майже половину (44,8%) серед українських біженців становлять дорослі жінки, діти – 31,8% та дорослі чоловіки – 23,4%.
Програму тимчасового захисту в ЄС запровадили 4 березня 2022 року, коли українці масово почали виїжджати за кордон через російську війну. У червні 2024 року Європейська Рада вирішила продовжити цей статус – до 4 березня 2026 року.
Тим часом Україна вживає заходів для повернення своїх громадян додому, і в тих країнах, де тимчасово проживають українці, почали відкривати хаби національної єдності для того, щоб підтримувати зв’язок з українцями, які перебувають за кордоном. “Хаби національної єдності відкривалися і будуть відкриватися в багатьох країнах, де є велика присутність українських громадян. Ми відкриваємо в Німеччині, в Іспанії, в Польщі, в Чехії. Ми обговорюємо питання відкриття в Великій Британії. Важливо підкреслити, що ми дуже віримо, що після закінчення гарячої стадії війни українцям буде можливість повернутися до України. І ви знаєте, що є різні причини, чому їхали люди за кордоном. Є розділення сімей, є там, де абсолютно чоловіки героїчні, залишилися захищати державу. Жінки з дітьми поїхали. Війна – це трагедія, яка і розділяла сім’ї, і яка залишала без домівок, без життя дітей, без дитинства”, – зазначив президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час візиту в Чехію, де мають відкрити один з таких хабів. Завдання цих хабів – встановлення зв’язку з українцями за кордоном, юридична допомога їм та підтримка в поверненні на батьківщину. Окрім того, нове Міністерство національної єдності має створити нову програму, якаповинна сприяти поверненню українців з-за кордону.
Як зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов, українська діаспора разом з трудовими та вимушеними мігрантами нині є найбільшою у світі. За оцінками Всесвітнього конгресу українців, нині не менше 25 млн українців та їх нащадків живуть за межами України. Вимушені мігранти, які втекли від війни, стали вже п’ятою зафіксованою хвилею масової міграції.
Він нагадує, що в 1991 році населення України становило 52 млн осіб. У 2013-му, напередодні російського вторгнення, кількість населення оцінювали в близько 45 млн осіб. Нині в Україні проживає, за різними оцінками, від 32 до 34 млн, тобто за останні 10 років з очевидних та неочевидних причин країна втратила понад 10 млн людей.
Чернишов вважає, що при збереженні цих тенденцій може справдитися тривожний прогноз ООН: до 2050 року кількість українців в Україні зменшиться до 25 млн, а до 2100 року – до 15 млн, а населення планети становитиме у цей час близько 13 млрд (на кінець квітня 2025-го на Землі налічувалося 8,219 мільярда осіб).
На його думку, така кількість людей фізично не зможе забезпечити безпеку, захист кордонів та економічний добробут такої великої країни, як Україна.
Галина Гірак -
Україна представила новий формат репарацій від РФ
Українська делегація під час візиту до США на Spring Meetings Світового банку та МВФ висунула ініціативу про введення мита на імпорт товарів з Росії. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, ці кошти будуть спрямовані на відновлення економіки країни. Вже зараз Україна має підтверджені 50 млрд доларів заморожених активів РФ, які використовуються для бюджетних потреб та військових видатків. Уряд розглядає можливість введення спеціального мита на російські товари, щоб отримані кошти спрямовувались у фонд відновлення України. Такий економічний механізм репарацій дозволить діяти незалежно від політичних змін у Росії. Також було узгоджено, що угода про ресурси не буде враховувати допомогу від США до підписання документа.
-
Ощадбанк домігся арешту у Франції активів РФ на 87 млн євро
Ощадбанк отримав перемогу в судовому позові проти Росії щодо компенсації за втрачені активи в окупованому Криму. Франція зареєструвала арешт на російські активи на суму приблизно 87 мільйонів євро, як частину рішення Арбітражного трибуналу. Ощадбанк відзначив, що це результат багаторічної роботи і відповідає міжнародному праву. Банк також зазначив, що продовжить вимагати компенсацію за збитки, завдані після 2022 року, і звертатиметься до суду проти країни-агресора.