Голова Європейської народної партії Манфред Вебер висловив підтримку розміщенню європейських військових, включаючи німецьких солдатів, в Україні під спільною європейською символікою. Вебер заявив, що Європа повинна брати участь у миротворчій місії, і Німеччина не повинна залишатися осторонь. Він висловив бажання бачити європейських солдатів, які разом з українськими військовими забезпечують мир на території України. Вебер також критикував ідею, що мир в Україні може бути забезпечений лише американськими військами. Він висловив сумнів щодо готовності президента Росії Володимира Путіна до миру, стверджуючи, що він використовує суперечки на Заході для своїх цілей. Європейська народна партія, очолювана Вебером, залишається найбільшою та впливовою партією в Європейському парламенті. Крім того, Франція і Велика Британія також висловили готовність розгорнути війська в межах гарантій безпеки для України.
Позначка: Коаліція
-
Коаліція охочих продовжить роботу у січні – Макрон
Президент Франції Емманюель Макрон провів розмову з генсеком НАТО Марком Рютте стосовно ситуації в Україні та продовження роботи Коаліції охочих у січні. Про це він повідомив на платформі X у середу, 24 грудня.
“Починаючи з січня в Парижі, ми продовжимо роботу, розпочату в цьому форматі, для надання Україні міцних гарантій безпеки, які є необхідною передумовою для досягнення міцного та тривалого миру”, – зауважив Макрон.
Він додав, що поки Росія продовжує свою агресію, Україна “може розраховувати на нашу непохитну підтримку, зараз і в майбутньому”.
У представленому президентом Володимиром Зеленським проєкті мирного плану з 20 пунктів є положення про гарантії безпеки для України з боку США, НАТО та європейських держав на кшталт п’ятої статті Північноатлантичного договору. Окрім цього базового документа, опрацьовані на переговорах з США й інші, зокрема багатостороння рамка гарантій безпеки для України (Україна, США, Європа). -
Зеленський перелічив чотири гарантії безпеки
Україна і США обговорюють часові рамки для гарантій безпеки. Мова, зокрема, про чотири головні гарантії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з дипломатами.
За словами Зеленського, перша гарантія – це українська армія чисельністю 800 тисяч солдатів. Україна планує фінансувати таку армію з фінансовою допомогою від партнерів.
Другою гарантією є членство України в Євросоюзі. Мовиться найперше про економічні гарантії безпеки та ринки. Також є і військова складова у вигляді програми переозброєння Європи SAFE та інших програм, які відкриває членство в ЄС.
Третьою гарантією безпеки виступає “коаліція рішучих”. Зеленський зазначив, що Україна проговорить із союзниками, що таке “backstop” (опора). Відповідні сили під керівництвом Європи мають забезпечити Україні безпеку в небі, на землі та на морі. До коаліції увійдуть 30 країн.
Четверта гарантія – юридичне зобов’язання від США – за гарантії має проголосувати Конгрес.
Таким чином нові гарантії суттєво відрізнятимуться від Будапештського меморандуму, Мінських угод чи тих чи інших положень, пояснив Зеленський.
“Обговорюємо, на скільки років вони можуть бути, з можливістю пролонгації цих гарантій безпеки в такому самому форматі, як вони ухвалюються”, – додав глава держави.
Також має передбачатися і пакет стримування. Мова про зброю для українських захисників. -
Коаліція охочих підготувала плани щодо розгортання військ в Україні
Коаліція охочих завершила підготовку планів щодо розгортання військ на українській території і посилення обороноздатності України. Про це у понеділок, 15 грудня, заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, передає APA.
“У межах Коаліції охочих ми мали політичний процес за участю лідерів країн, а також військовий процес за участю військових планувальників. Ми заявили, що хочемо розробити військові плани щодо забезпечення безпеки в повітрі, на морі та на суші, а також для зміцнення власних спроможностей України”, – сказав Стармер.
Він зазначив, що члени коаліції мають військові плани для кожного з цих напрямів.
“За потреби це передбачає й наземне розгортання, але зараз пріоритетом є досягнення справедливого й тривалого миру”, – повідомив Стармер. -
США створюють коаліцію для контролю рідкіскоземів
Адміністрація Трампа створює коаліцію країн для боротьби з домінуванням Китаю у галузі критичних мінералів та високих технологій. Ця коаліція має забезпечити доступ до рідкоземельних металів і технологій, зокрема у сфері штучного інтелекту та квантових обчислень. США планують запустити цю ініціативу після підписання Декларації Pax Silica, до якої вже приєдналися країни, такі як Сінгапур, Австралія, Японія, Південна Корея та Ізраїль. Ця декларація відображає стурбованість США щодо монопольного становища Китаю у глобальних ланцюгах постачання та його інвестицій у високі технології. Коаліція має стати аналогом G7 для епохи штучного інтелекту та сприяти координації експортного контролю, перевірки іноземних інвестицій та захисту ключових точок глобального ланцюга постачання.
-
Макрон анонсував зустріч Коаліції охочих на четвер
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про заплановану зустріч Коаліції охочих, яка відбудеться в форматі відеодзвінка у четвер, 11 грудня. Це сталося після зустрічі президента України Володимира Зеленського з лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії для обговорення переглянутого мирного плану для України. Деталей щодо учасників та теми зустрічі не було розкрито. Під час переговорів глава уряду Великої Британії Кір Стармер наголосив на важливості мирних переговорів, але підкреслив, що майбутність України – це справа самої України. Водночас президент Макрон зазначив, що Україна та її союзники мають різноманітні можливості. Також відомо, що США підсилюють тиск на президента Зеленського, вимагаючи згодитися на територіальні втрати та інші умови в рамках мирного плану, розробленого Коаліцією охочих для України.
-
Тема допомоги Україні розколює уряд Італії – ЗМІ
Напруження в коаліційному уряді Джорджі Мелоні посилюється через питання продовження підтримки України в 2026 році. Про це повідомляє інформагентство Вloomberg.
Партія Ліга у четвер, 4 грудня, публічно заявила, що мільярди заморожених російських активів у ЄС слід повернути Москві. Проти цього виступив міністр закордонних справ Антоніо Таяні.
“Лінію визначає прем’єр-міністр, і я її повністю підтримую”, – заявив він.
Дискусії загострилися напередодні ухвалення рішення, чи надсилатиме Італія черговий пакет допомоги Києву у 2026 році. Голосування в уряді, яке мали провести 4 грудня, перенесли, як і передбачали напарадодні ЗМІ.
Мелоні, яка уникає акценту на конфліктах у коаліції, пояснила затримку “логістичними причинами” та заявила, що указ все ж буде ухвалено.
Розбіжності поглиблюються і через те, що країни ЄС і досі не можуть визначитися, як саме використовувати заморожені активи РФ. Значна їх частина перебуває у Бельгії, яка виступає проти використання цих коштів через “надмірні юридичні та фінансові ризики” та нібито прямі погрози Росії.
Попри офіційні заяви Рима про незмінність позиції щодо України, внутрішня політика, виборчі цикли та геополітичний тиск роблять позиції Італії дедалі неоднозначнішими.
Додатковою ознакою цієї тенденції стали слова Таяні про те, що участь Італії у програмі НАТО з постачання американської зброї Україні є “завчасними” діями через переговори щодо миру. Утім, в жовтні уряд Італії давав сигнал про готовність долучитися до цього механізму.
Союзник Мелоні з партії Брати Італії міністр оборони Гвідо Крозетто під час виступу на телеканалі Rai, намагався зняти напругу та назвав позицію Ліги стабільною.
“Вони завжди підтримували допомогу Україні. Думаю, так буде і тепер”, – припустив урядовець.
Як відомо, 1 грудня італійський уряд оприлюднив указ щодо нового пакету військової допомоги для України. -
Коаліція охочих виступила зі спільною заявою щодо мирних переговорів
Лідери Коаліції охочих виступили зі спільною заявою після засідання, на якому вони підтримали ідею надання безпекових гарантій Україні для забезпечення тривалого миру. Вони засудили атаки Росії на цивільні об’єкти в Україні та висловили співчуття постраждалим. Лідери підтримали президента США у зусиллях зупинити війну та наголосили на важливості залучення України до прийняття будь-яких рішень. Вони також підкреслили невідмінність збереження кордонів та підтримку України у відстоюванні від агресії. Лідери домовилися прискорити планування щодо гарантій безпеки та продовжувати підтримку України до тих пір, поки Росія не долучиться до досягнення справедливого та тривалого миру. У зустрічі також взяли участь президент України, представники країн-членів коаліції, а також керівники Європейської ради, Європейської комісії та НАТО, а також держсекретар США.
-
Расмуссен закликав прикрити Україну з повітря
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що Європа повинна змінити свою стратегію в Україні і збільшити тиск на Росію, щоб уникнути “безкінечної” війни. Він закликає Європу розмістити війська в Україні та створити ракетно-дроновий щит на своїй території. Расмуссен також підтримує передачу Україні ракет великої дальності та створення систем протиповітряної оборони на сході НАТО. Він закликає Німеччину передати Україні ракети Taurus, щоб тискати на адміністрацію Трампа. Також у планах захисту України з повітря є план прикриття західних і центральних регіонів, щоб звільнити українські літаки для прифронтових територій. Однак Расмуссен вважає, що підготовка до розгортання європейських сил в Україні після припинення вогню прогресує занадто повільно.
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо.