Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
“2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.
Позначка: Клімат
-
Арктика пережила найтепліший рік за 125 років
-
Метеорологи на Вернадському зафіксували кліматичну аномалію
Українські вчені, які працюють на станції “Академік Вернадський” в Антарктиці, зафіксували нову кліматичну аномалію. Цього року температура води в морі ніколи не опускалася нижче межі замерзання, яка становить -1.8°C. Це вперше сталося з моменту початку спостережень у 2002 році. Вчені вважають, що це свідчить про зміни клімату в районі Антарктики. Навіть навколо станції не утворився сталий льодостав цієї зими, що дає можливість виїздити на човнах. Це явище спостерігалося і в минулі роки, але не настільки виразно. Вчені наголошують, що морський лід важливий для екосистеми Антарктики і його відсутність може вплинути на життя тварин. Крім того, вчені також повідомили, що рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг історичного максимуму, а кількість тварин у лісах за останні 50 років скоротилася вдвічі.
-
Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою
Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.
Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.
Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.
“Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.
Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.
Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.
Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.
Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати -
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про наявність цілої популяції. Ці комахи можуть пережити зиму у підвалах і господарських будівлях, де температура не опускається нижче нуля, і навесні знову стають активними. Цей вид комарів поширений у Європі, вони живляться кров’ю людей, птахів і тварин, і відомі своєю стійкістю до холоду. Етимолог вважає, що поява трьох комарів свідчить про наявність більшої кількості цих комах поблизу. Вчені передбачали, що комарі з’являться в Ісландії, особливо після появи мошок у 2015 році. Також наголошується, що рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг рекордного показника, а кількість тварин у лісах зменшилася удвічі за останні 50 років. Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.
-
Вчені попередили про загрозливе обміління Дністра
За дослідженням, проведеним вченими з Молдови та України, виявлено, що водні ресурси річки Дністер зменшуються через зміни клімату. Тривала маловодна фаза, потепління та зміни в опадах призводять до критичних змін у водозабезпеченні та екосистемах регіону. Температура повітря в регіоні зростає швидше, ніж усередині і в Європі, а кількість опадів перерозподіляється упродовж року. Це призводить до ризику зимових паводків і літньої посухи на різних ділянках Дністра. Водний дефіцит може поглибитися, якщо сценарій інтенсивного потепління збудеться, що вимагає введення водозберігаючих технологій та співробітництва між країнами. Важливою є також рання попередження про погодні катастрофи та відновлення річкових екосистем.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі зверненням до тих, хто не вважає серйозною загрозу кліматичних змін. Він відзначив важливість документу Laudato Si’, написаного попереднім папою Франциском, у якому клімат був визнаний однією з ключових проблем. Це перше звернення папи Лева XIV до глобального потепління під час його понтифікату. Він осудив тих, хто критикує тих, хто попереджає про небезпеку глобального потепління, закликавши кожного громадянина світу взяти на себе відповідальність за цю проблему. Це заява папи може бути розглянута як відповідь на виступ президента США Дональда Трампа, який відкинув існування кліматичних змін як “аферу” і засудив тих, хто підтримує боротьбу з глобальним потеплінням.
-
Літо у Києві видалося близьким до кліматичної норми
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського підбила погодні підсумки календарного літа у столиці, повідомивши лише про п’ять температурних рекордів.
Так, за даними спостережень об’єднаної гідрометеорологічної станції, середньомісячна температура повітря за календарне літо становила 20,6°С, що вище кліматичної норми на 0,2°С.
Лише липень у столиці був теплішими за норму на 1,3℃. Інші літні місяці виявились нижчими за середньобагаторічні показники. Загалом за літо у столиці було зареєстровано п’ять температурних рекордів у червні.
Водночас найбільш холодним днем літа було 25 серпня, коли температура опустилась до 9,9 ºС, тоді як найтеплішим – 7 липня, коли температура повітря підвищилась до +34,4 ºС.
Зауважується, що опадів цим календарним літом випало 202 мм, що становило 102 % кліматичної норми завдяки липню, в якому зафіксували майже півтори місячні норми.
Весна 2025 року увійшла до десяти найтепліших в історії Києва -
Серпень у Києві виявився прохолоднішим за норму
У серпні середньомісячна температура повітря в Києві становила 20,2°С, що на 0,2°С нижче кліматичної норми. Про це повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у понеділок, 1 вересня.
Найхолодніше було 25 серпня, коли мінімальна температура знизилась під ранок до 9,9°С. Тоді як найвищу температуру зафіксували 31 числа, коли повітря прогрілося до +33,1°С.
Водночас опадів на проспекті Науки випало 48 мм, що становить лише 86 % місячної норми. -
Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень
Минулого місяця зафіксовано третій найспекотніший липень у світі за всю історію спостережень. Про це повідомили в Службі зміни клімату Copernicus (C3S) Європейського Союзу, інформує Reuters
Минулого місяця температура була на 1,25°C вищою зза середній показник доіндустріального періоду з 1850 по 1900 рік.
Окрім того, у Туреччині встановили новий температурний рекорд у 50,5°C.
Попри паузу в серії абсолютних температурних рекордів, вчені продовжують фіксувати прояви глобального потепління – зокрема, екстремальну спеку та катастрофічні повені.
“Через два роки після найспекотнішого липня серія температурних рекордів завершилась – поки що. Але це не означає, що зміна клімату припинилась”, – попередив директор C3S Карло Буонтемпо.
За період з серпня 2024 року до липня 2025-го середня глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,53°C – тобто вийшла за межі цілі Паризької кліматичної угоди, яка обмежує потепління до 1,5°C.
Основною причиною зміни клімату залишається викид парникових газів внаслідок спалювання викопного палива.
Разом з тим, 2023 рік був найспекотнішим в історії.
Наразі поріг у 1,5°C не подолано в довгостроковому вимірі, однак дедалі більше вчених вважають, що уникнути його перевищення вже малоймовірно. Вони закликають уряди терміново скорочувати викиди CO₂, щоб пом’якшити наслідки змін клімату.
Як повідомлялося, в Україні середньомісячна температура у червні 2025 року очікується на рівні 19-23°. У гірських районах в червні прогнозується 15-16°, що на 1,5-2° вище за норму.
У Києві червень видався холоднішим за норму -
Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві
У липні середня температура в Києві була на 1,3°C вище за звичайну, становлячи +22,6°C. Найхолодніше було 1 липня, коли температура опустилася до 12,9°C, а найтепліше – 7 липня з максимумом +34,4°C. Місяць був дощовим, з опадами на 143% вище за місячну норму. Червень у Києві був нижче за норму на 0,4°C, з середньою температурою 19,1°C. Весна 2025 року також увійшла до десяти найтепліших у історії міста.