Позначка: Казахстан

  • Росія блокує понад 2% світового експорту нафти – ЗМІ

    Росія блокує понад 2% світового експорту нафти – ЗМІ

    Іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела у нафтовій галузі.
    Мова, зокрема, про порушення експорту нафти з Казахстану, який переважно здійснюється через Каспійський трубопровідний консорціум, акціонерами якого є, зокрема, американські компанії Chevron та ExxonMobil.
    Заборона також зачепила експорт російської нафти з порту Новоросійськ. За підрахунками Reuters, обмеження можуть вплинути на понад 2% світових поставок нафти.
    Нова заборона запроваджена на тлі нещодавніх санкцій ЄС проти Росії.
    Указ глави РФ Володимира Путіна вимагає, щоб іноземні судна отримували дозвіл від російської служби безпеки ФСБ для входу в порти. Нові заходи набрали чинності відразу після опублікування указу.
    За словами джерел, проблему очікують вирішити найближчими днями. Водночас експорт нафти через термінали Росії у липні та серпні залишався стабільним, але подальші обмеження можуть вплинути на постачання.
    Середземноморські ринки вже були напружені через раніше затримки завантаження нафти з інших регіонів, а також через пошкодження інфраструктури внаслідок атаки дронів у лютому.

  • Відмовив Росії: Казахстан будує електростанції сам

    Відмовив Росії: Казахстан будує електростанції сам

    Казахстан вирішив самотужки взяти на себе будівництво теплоелектроцентралей у трьох містах, відмовившись від підтримки Росії. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на заяву прем’єр-міністра країни Олжаса Бектенова.

    Спочатку планувалося, що проєкт, вартість якого оцінюється у $2,7 млрд, буде реалізований спільно з Росією. Однак через відсутність чітких гарантій фінансування Казахстан розпочав роботи самостійно.

    “У Кокшетау ми вже почали будівництво власними силами, не покладаючись ні на кого,” – зазначив Бектенов. За його словами, щодо інших двох об’єктів у Семеї та Усть-Каменогорську потужністю по 360 МВт (у Кокшетау – 240 МВт) країна досі очікує відповіді від російської сторони. Якщо найближчим часом російська підтримка не буде надана, Казахстан готовий продовжити реалізацію проєктів власними силами.

    Договір про будівництво ТЕЦ був укладений у листопаді 2023 року під час візиту президента РФ Володимира Путіна до Казахстану. За умовами домовленості, фінансування мало здійснюватись через російські банки, які повинні були надати кредити терміном на 15 років. Однак наприкінці травня заступник прем’єр-міністра Роман Скляр повідомив про складнощі з отриманням фінансування.

    Він зазначив, що проблеми виникають через субсидування процентної ставки за обладнанням, і припустив, що у випадку невирішення цього питання можуть бути залучені інші інвестори. Як зазначив заступник голови Міненерго Бахитжан Ільясов, наразі триває пошук альтернативних партнерів для фінансування проєкту. Розглядаються варіанти співпраці з енергетичними компаніями з Китаю та Південної Кореї.

    Слід також зазначити, що раніше російська корпорація Росатом була обрана як головний виконавець для будівництва першої атомної електростанції в Казахстані через міжнародний консорціум.

    Раніше повідомлялося, що російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.

  • Казахстан ускладнив транзит російських вантажів

    Казахстан ускладнив транзит російських вантажів

    Російські імпортери стикаються зі значними труднощами у проходженні вантажів через кордон з Казахстаном. З середини червня черги та перевірки на митних пунктах значно ускладнили процес, збільшивши строки очікування до 10 днів або більше. За даними логістів, затримки доставки у червні-липні зросли на 14–40 днів, особливо для паралельного імпорту. Посилені перевірки впроваджені як на автотрасах, так і на залізниці. Причиною такої ситуації стало різке посилення митного контролю. Контроль проблемних вантажів поширюється на більшість транспортних засобів, що перетинають кордон. Нові процедури контролю товарів введені відповідно до закону про контроль специфічних товарів. Уряд Казахстану підтримує жорсткість контролю з метою введення єдиних стандартів експорту в ЄАЕС. Російські логісти вказують, що загострення перевірок часто пов’язане з санкціями або діями Росії. Мінфін Казахстану обговорює нові ініціативи з введенням гарантійного внеску та обмежень на проїзд. Також ускладнено експорт до РФ з Грузії, Вірменії та Казахстану.

  • Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ

    Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ

    Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
    Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
    Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
    Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
    “Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
    Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
    Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
    В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
    Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
    Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
    Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
    “Два стільця” Грузії у війні Росії проти України

  • Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит

    Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит

    Російська компанія Інтер РАО повідомила про зменшення експорту електроенергії на 4% через зниження постачань до Китаю. Головний виконавчий директор компанії Сергій Дрегваль вказав, що основні поставки залишаються в Казахстан та Монголію. Експорт до Китаю зменшився на 44% через обмеження на експорт електроенергії через зростання споживання в Далекому Сході. У 2024 році компанія скоротила експорт на 17,6%, а Казахстан став найбільшим ринком збуту для російської електроенергії.

  • Казахстан та Китай домовилися разом добувати нафту на Каспії

    Казахстан та Китай домовилися разом добувати нафту на Каспії

    Міністерство енергетики Казахстану і Казмунайгаз уклали угоду з китайською компанією CNOOC Hong Kong Holding Ltd про видобуток вуглеводнів у Каспійському морі. Спільний проект Жилиой передбачає розвідку нафтових ресурсів, з фінансуванням від CNOOC. Потенціал ділянки оцінюється у 185 млн тонн нафти. Це перший випадок інвестицій китайської компанії в Казахстані, що починається з геологорозвідки.

  • Військові Казахстану навчатимуться у Британії

    Військові Казахстану навчатимуться у Британії

    Міністерства оборони Казахстану та Великої Британії у Лондоні підписали План військового співробітництва на 2025-2026 роки. Про це повідомила пресслужба оборонного відомства Казахстану.
    Одним із ключових напрямків співпраці стане навчання військовослужбовців Казахстану у британських вищих військових навчальних закладах. Крім того, план охоплює підготовку у сфері миротворчих операцій і вивчення англійської.
    У квітні 2024 року міністри закордонних справ Казахстану та Великої Британії підписали угоду про стратегічне партнерство та співробітництво. Тоді глава британського МЗС оголосив про виділення 50 млн фунтів стерлінгів на реалізацію різних проєктів у країнах Центральної Азії протягом трьох років. За його словами, ця ініціатива спрямована на підтримку економічної стабільності, розвиток торгівлі та зміцнення регіональної взаємодії.
    Наприкінці травня стало відомо про початок будівництва нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів у Казахстані. Підприємство виготовлятиме, зокрема, снаряди калібру 155 мм відповідно до стандартів НАТО. Створення такого виробництва має знизити залежність країни від імпорту озброєнь, особливо з огляду на зростання нестабільності в регіоні та перебої у глобальних ланцюгах постачання.
    Тоді ж президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що країна не планує вступати до БРІКС і обмежиться статусом партнера. За його словами, таке рішення продиктоване прагматичними міркуваннями, позаяк сама організація “не має ані статуту, ані секретаріату, ані програм”.
    Крім того, наприкінці квітня влада не дозволила проводити в містах країни традиційні 9 травня марші, схожі до російського “Безсмертного полку”.
    Казахстан збільшує витрати на оборону – ЗМІ

  • У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків

    У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків

    У Казахстані стартував проект із впровадження криптовалютних карток, які дозволять громадянам розраховуватися цифровими активами в режимі реального часу. Про це повідомила пресслужба Національного банку країни.

    До пілотного проєкту підключилися п’ять банків Казахстану – Народний, Forte, Freedom, RBK і Altyn.

    “Через криптокарти цих банків, якщо у вас є криптогаманець на біржі, будь то Binance або інші біржі, які на МФЦА (Міжнародний фінансовий центр Астана – ред.) зареєстровані, ви можете безперешкодно миттєво переказувати кошти і оплачувати будь-які товари, роботи та послуги по всьому Казахстану, не тільки в МФЦА”, – пояснив голова Нацбанку Тимур Сулейменов.

    На початку червня Нацбанк запустив проект криптокарт з прив’язкою до гаманців на криптобіржах МФЦА. За допомогою криптокарт можна здійснювати покупки онлайн і через термінал, а також знімати готівку.

    Міжнародний фінцентр Астана – територія з особливим податковим, валютним, візовим режимом у столиці Казахстану, створена з метою залучення інвестицій в економіку. У МФЦА діють 11 криптобірж.