Покійний Папа Римський Франциск залишив “значну суму грошей” на придбання машин швидкої допомоги для України. Кошти він через заповіт передав монахині Люсії Карам, яка з початку російської агресії їздить в Україну з волонтерськими місіями. Про це сама Карам розповіла в ефірі радіо Religion Digital.
Монахиня-домініканка Люсія Карам Падію родом з Аргентини, як і покійний Франциск, але нині живе в Іспанії. Вона підтримувала тісні стосунки з понтифіком.
Під час інтерв’ю вона зізналася, що допомога від папи в заповіті її “дуже вразила”. “Під час наших зустрічей він справді говорив мені, що якось допоможе, але я й уявити не могла, що це буде саме так”, – зазначила вона.
Деталі розпорядження покійного понтифіка щодо карет “швидкої” монахиня не розкрила. Сума на це у заповіті також не названа.
Раніше ЗМІ писали, начебто Папа Франциск передав майже усі свої гроші – 200 000 євро – дитячій в’язниці.
Позначка: Католицтво
-
Папа Франциск заповів частину своїх грошей Україні
-
Папа Лев XIV і патріарх Варфоломій закликали до сопричастя церков
Під час третього дня апостольського візиту Папи Римського Лева XIV до Туреччини, він зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломіеєм. Церковні ієррархи підписали спільну декларацію, у якій висловили бажання відновити “повне сопричастя” між Католицькою та Православною церквами, а також відкинули “будь-яке використання релігії для виправдання насильства”, повідомляє Vatican News.
Як зазначається, Папа Лев XIV відвідав кафедральний собор Вселенського патріархату у Стамбулі.
У підписаній декларації, присвяченій 1700-річчю першого Вселенського Нікейського собору, лідери обох церков закликали “представити світові оновлене свідчення миру, примирення та єдності”.
“Ми відкидаємо будь-яке використання релігії та імені Бога для виправдання насильства”, – йдеться у документі.
Мета християнської єдності, – зазначається у декларації, – включає мету зробити фундаментальний та життєдайний внесок у мир між усіма народами.
Зазначаючи, що в багатьох регіонах світу конфлікти та насильство продовжують руйнувати життя багатьох людей, Папа та Патріарх звернулися із закликом “до тих, хто має громадянську та політичну відповідальність, зробити все можливе, щоб трагедія війни негайно припинилася”.
Окрім того, лідери обох церков зауважили, що цьогоріч відзначалася 60 річниця з моменту підписання декларації між Папою Павлом VI та Вселенським патріархом Афінагором I, що скасувала взаємне відлучення після церковного розколу 1054 року.
Зустріч між двома лідерами церков відбулася напередодні свята Святого Андрія, Первозванного Апостола та покровителя Вселенського Патріархату. -
Жінку вперше призначили архієпископом Кентерберійським
У Великій Британії призначили Сару Маллаллі новим Кентерберійським архієпископом, що є першим випадком призначення жінки на цю посаду за 1400-річну історію Церкви Англії. Архієпископ Кентерберійський є другим за ієрархією після короля керівником Церкви Англії. Призначення сталося після відставки попереднього архієпископа у зв’язку зі скандалом із неналежним розслідуванням випадків сексуального насильства. Сама Сара Маллаллі, яка раніше працювала медсестрою і має значний досвід у церковних справах, вже відвідала місцеву церкву та допомогла пакувати продуктові набори у свою першу поїздку як архієпископ. Її призначення отримало широку підтримку, зокрема від прем’єр-міністра Великої Британії, який назвав цю подію історичною.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі зверненням до тих, хто не вважає серйозною загрозу кліматичних змін. Він відзначив важливість документу Laudato Si’, написаного попереднім папою Франциском, у якому клімат був визнаний однією з ключових проблем. Це перше звернення папи Лева XIV до глобального потепління під час його понтифікату. Він осудив тих, хто критикує тих, хто попереджає про небезпеку глобального потепління, закликавши кожного громадянина світу взяти на себе відповідальність за цю проблему. Це заява папи може бути розглянута як відповідь на виступ президента США Дональда Трампа, який відкинув існування кліматичних змін як “аферу” і засудив тих, хто підтримує боротьбу з глобальним потеплінням.
-
Папа Лев XIV запропонував встановити спільну дату Великодня
Папа Лев XIV виступив з ініціативою встановити спільну для усіх християн дату Великодня. Він висловив цю думку під час зустрічі з представниками православних церков та інших некатолицьких східних церков. Папа підкреслив, що різниця в календарях заважає спільному святкуванню Великодня і призводить до проблем у християнських спільнотах. Наразі Великдень відзначають у різні дні через різні календарі, але цього року християни обох обрядів святкували його в один день. Папа Лев XIV також збирається відвідати місто Ізнік, де відбувся Нікейський собор, щоб обговорити цю ініціативу.
-
У Ватикані розпочався конклав щодо обрання нового Папи
У Ватикані римо-католицькі кардинали розпочали процес обрання нового Папи Римського 7 травня. На конклаві зібралися 133 кардинали з 70 країн. Вони увійшли до Сикстинської капели після меси в базиліці Святого Петра, де розпочнуть таємний конклав для обрання нового Папи. Під час голосування кардиналам заборонено спілкуватися з іншими, а Ватикан вживає високотехнологічних заходів для забезпечення секретності. Попередні конклави тривали в середньому понад три дні, і сьогодні пройде лише одне голосування. Є кілька потенційних кандидатів на посаду Папи, серед яких італійський кардинал П’єтро Паролін та філіппінський кардинал Луїс Антоніо Тагле. Чорний дим означатиме безрезультатне голосування, а білий – обрання нового лідера римо-католицької церкви.
-
У Рим прибули всі кардинали, які обиратимуть наступного Папу
Усі 133 кардинали, які мають право взяти участь в обранні наступного Папи Римського, прибули до Риму. Вони зберуться на конклав у Ватикані у середу, 7 травня, де будуть голосувати за нового Папу. Процес голосування триватиме доти, поки один із кандидатів не набере дві третини голосів плюс ще один.
-
Вибори нового Папи: Сикстинську капелу закрили для відвідувачів
У Ватикані закрили Сикстинську капелу для відвідувачів у зв’язку з підготовкою до конклаву, на якому оберуть нового Папу Римського. Конклав заплановано на період з 5 по 10 травня. Підготовка капели включає встановлення димаря, що видає чорний або білий дим, залежно від результатів голосування. Останні відвідувачі мали можливість побачити капелу в останню неділю. Після початку конклаву тривалість закриття для туристів невідома. Нагадаю, що Папа Римський Франциск помер 21 квітня і його похорон відбувся 26 квітня.
-
Трамп поїде на похорон Папи Франциска в Рим
Президент США Дональд Трамп та його дружина Меланія планують відвідати церемонію поховання Папи Римського Франциска у Римі. Трамп висловив співчуття у зв’язку зі смертю понтифіка, якого госпіталізували в лютому з інфекцією дихальних шляхів. Папа Римський Франциск помер у віці 88 років від інсульту у своїй резиденції у Ватикані. Він стане першим Папою за століття, який буде похований за межами Ватикану.
-
Що далі? Ватикан без Папи
У Великодній понеділок помер 88-річний Папа Римський Франциск, який очолював Католицьку церкву з 2013 року. Він був відомий своєю приналежністю до бідних, захистом біженців та виступами на захист прав ЛГБТ-спільноти. Папа також стикався з критикою через проблеми зі здоров’ям та сексуальними скандалами у Церкві. Після його смерті розпочинається процес вибору нового Папи через папський конклав, під час якого кардинали обиратимуть нового лідера католицької церкви.