У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.
Позначка: Інфляція
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
-
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, в Росії через проблеми у економіці, спричинені війною і санкціями, росіяни стали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Вони з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Витрати на продукти зросли через подорожчання. Російський уряд переконує своїх громадян, що їхні доходи зростають, але в реальності звичайні росіяни починають відчувати погіршення у житті. Це пов’язують із продовженням війни з Україною, яка потребує все більше коштів, які, за словами ЦПД, “Кремль витягає з гаманців своїх підданих”.
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України оновив свій прогноз щодо економічного зростання країни. За словами голови НБУ Андрія Пишного, реальний ВВП в 2025 році зросте на 1,9%, що менше, ніж очікувалося раніше. Проте прогноз щодо інфляції покращився – очікується 9,2% у 2025 році, 6,6% у 2026 році та 5,0% у 2027 році. Голова НБУ вказав, що економіка України продовжує зростати завдяки активізації жнив, стійкому споживчому попиту та покращенню ситуації в енергосекторі. Очікується, що у майбутніх роках економіка буде зростати швидше завдяки нарощуванню врожаїв, інвестиціям у відбудову та іншим факторам. НБУ планує знизити інфляцію до 5% за рахунок гарних врожаїв, стабільності валютного ринку та інших заходів, але попереджає, що додаткові витрати бізнесу на енергію можуть ускладнити цей процес.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних через посилення проінфляційних ризиків. Це рішення призначене для підтримки попиту на гривневі інструменти для заощаджень та збереження стабільності валютного ринку. НБУ попереджає, що несмотря на зниження інфляції, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зростають. Банк покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на 2026 рік на попередньому рівні. НБУ планує почати зниження облікової ставки в І кварталі 2026 року, але може відтермінувати цей крок у разі погіршення ситуації з ціновою динамікою. У поточному році НБУ вже тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив не змінювати її. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів, тому її збереження на поточному рівні може вказувати на певні ризики для економіки країни.
-
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
З посиланням на власні джерела агентство Bloomberg повідомило, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) тисне на Національний банк України щодо девальвації гривні. МВФ вважає, що контрольована девальвація гривні може допомогти зміцнити фінансову ситуацію в Україні шляхом збільшення доходів бюджету. У той же час НБУ виступає проти цього кроку через ризики для інфляції та громадської думки. Україна вже отримала значну частину коштів за програмою МВФ, і зараз ведуться переговори про новий пакет фінансування. Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва планує відвідати Київ, щоб підтримати Україну у її амбіціях отримати додаткову допомогу. Деякі експерти вважають, що девальвація може зростити номінальні доходи бюджету, але такий крок також може призвести до інфляції, що загрожує фіскальній стійкості.
-
МВФ оновив прогноз зростання світової економіки
За прогнозами Міжнародного валютного фонду, глобальне зростання світової економіки сповільниться у найближчі роки. У 2024 році очікується зростання на 3,3%, але вже у 2025 році ця цифра зменшиться до 3,2%, а в 2026-му – до 3,1%. Прогнозується, що розвинуті країни матимуть темпи зростання близько 1,5%, тоді як країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються, – трохи більше 4%. Інфляція у світі, як очікується, продовжить знижуватися, хоча з варіаціями в різних країнах. МВФ закликає політиків приймати надійну та стабільну політику, поєднуючи торговельну дипломатію з макроекономічними коригуваннями та зберігаючи незалежність центрального банку.
-
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).