Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США “несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
“Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував Індії збільшити тарифи, бо вона купує великі обсяги російської нафти.
Додамо, що Індія теж звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як Трамп пригрозив їй тарифами.
Позначка: Імпорт
-
Трамп запровадив 50% мита на імпорт з Індії
-
Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду
Україна посіла 3 місце серед світових експортерів меду у 2024 році, поставивши на зовнішні ринки 85,8 тис. тонн продукції. Про це інформує Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок, 19 серпня.
Український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продемонстрував стійку позитивну динаміку у торгівлі.
Нині ТОП-5 найбільших світових експортерів меду у 2024 році має такий вигляд:- Китай з обсягом 169,6 тис. т;
- Індія – 94,8 тис. т;
- Україна – 85,8 тис. т;
- Аргентина – 78,1 тис. т;
- В’єтнам – 48,2 тис. т.
Аналітики відзначають, що мед – ймовірно, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, котрий не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни.
Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні – іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості.
Найбільшими покупцями українського меду стали:- Німеччина – 18,9 тис. т.
- США – 12,1 тис. т.
- Польща – 9,7 тис. т.
- Франція – 9,6 тис. т.
- Бельгія – 7,1 тис. т.
Крім цього, український мед був присутній також на ринках Туреччини, Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
Разом з тим, фахівці попереджають, що у 2025 році знову введені квоти створюють додаткові перешкоди на шляху експорту меду в ЄС.
“Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Тим не менш, це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – зазначили в УКАБ. -
ЄС з початку року імпортував з РФ скраплений газ на 4,5 млрд євро
Європейський Союз продовжує імпортувати скраплений природний газ з Росії. Про це свідчать дані статистичного агентства ЄС Eurostat, передає Spiegel.
Зазначається, що у першій половині 2025 року ЄС імпортував з РФ скраплений природний газ на суму приблизно 4,48 мільярда євро. Це на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Загалом за перші шість місяців цього року було імпортовано СПГ на суму близько 26,9 млрд євро. Більша частина цієї суми – приблизно 13,7 млрд євро – припала на Сполучені Штати. За даними Єврокомісії, США вже були найбільшим постачальником СПГ до ЄС минулого року, на них припадало майже 45% від загального обсягу імпорту.
На відміну від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля, ЄС ще не запровадив газових санкцій через залежність. Газ продовжує надходити до ЄС у вигляді скрапленого природного газу через трубопровід “Турецький потік”.
За даними ЄК, у 2024 році поставки газу з Росії становили майже 19% всього імпорту. За даними статистичного агентства ЄС Eurostat, минулого року з Росії було імпортовано природного та переробленого газу на суму 15,6 млрд євро. Для порівняння, зі США надійшло газу на суму 19,1 млрд євро. -
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -
Ринок не витримує: у Росії назріває конфлікт з Білоруссю
У Росії виникла ситуація, коли білоруський цемент, разом з імпортними поставками з інших країн, перенасичує російський ринок будівельних матеріалів. Це призвело до того, що найбільший російський виробник цементу переходить на чотириденний робочий тиждень через падіння продажів. Російські виробники цементу вимагають обмежити імпорт та ввести антидемпінгові мита, щоб захистити свої позиції на ринку. Наразі ринок цементу в Росії стикається з перспективою значного зменшення попиту, що може призвести до скорочення виробництва. Також, варто відзначити, що інші галузі, наприклад автомобільна промисловість, також відчувають наслідки економічних труднощів в країні.
-
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США
Уряд Китаю прийняв рішення продовжити відстрочення введення мит на американські товари на 90 днів, так само як і США. Це означає, що не буде застосовано митний тариф у розмірі 24% до американських товарів. Крім того, зазначено, що певний тариф у розмірі 10% буде продовжуватися. Китай також висловив готовність зняти нетарифні обмеження, які стосуються американських компаній та експорту рідкісних земельних елементів. Ці дії відповідають угодам, які були укладені у травні цього року. Раніше цього міністр фінансів США попередив китайських посадовців про можливі наслідки, які може мати закупівля російської нафти, що перебуває під санкціями. Такі дії він назвав можливою причиною для введення додаткових мит.
-
Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні
Україна стикається зі значним збільшенням дефіциту торгівлі після скасування договору про асоціацію з ЄС. За даними Державної митної служби, дефіцит становив 18,3 млрд доларів лише за перше півріччя 2025 року. НБУ оцінює збитки в 700 млн доларів на цей рік. Також прогнозуються втрати від експорту до ЄС на 1,5 млрд доларів, зокрема через скорочення експорту пшениці та м’яса птиці. Україна планує змінити політику експорту сільськогосподарської продукції, акцентуючи увагу на внутрішній переробці харчових продуктів. Крім того, країна шукає нові торгові партнери, зокрема у країнах Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії. Угода про вільну торгівлю з EFTA та угода з ОАЕ відкривають нові можливості для українських виробників. Також триває процес розширення торгівельних відносин з Туреччиною. Україна також планує збільшити експорт до країн Африки та Близького Сходу, щоб диверсифікувати ринки збуту та зменшити залежність від ЄС.
-
Імпорт газу в Україну сягнув максимуму за два роки
У липні цього року Україна імпортувала найбільшу кількість природного газу з вересня 2023 року – 833 млн кубометрів. За даними ExPro, це сталося через підготовку до опалювального сезону і активне закачування газу до підземних сховищ. Більшість газу надійшла до українських сховищ, а також було імпортовано напряму до української газотранспортної системи. Найбільше газу було закуплено з Угорщини, Польщі та Словаччини. У цьому році Україна вже імпортувала у 13 разів більше газу, ніж у минулому році. Нафтогаз закупив близько 90% цього газу, а решту купили приватні компанії. Україна планує накопичити велику кількість газу в підземних сховищах до листопада, для чого потрібно продовжувати імпортувати газ у наступні місяці. Крім того, Україна отримала позику для закупівлі газу від Європейського банку реконструкції та розвитку, а також домовилася про поставку газу зі США для створення стратегічного резерву.
-
Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС
Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.
-
Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року
У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера.