Гарантії безпеки Україні в разі припинення бойових дій має надавати Європа, хоча і США певною мірою будуть залучені до цього процесу. Про це у понеділок, 25 серпня, заявив президент США Дональд Трамп піж час спілкування з журналістами.
“Європа збирається дати їм значні гарантії безпеки, і вони (європейці – ред.) повинні це зробити, бо вони прямо там. Але ми будемо залучені з точки зору резерву. Ми будемо їм допомагати. І я думаю, якщо ми досягнемо угоди – я думаю, що досягнемо, – то проблем майже не буде”, – заявив Трамп.
При цьому він вкотре підкреслив, що російська війна має бути припинена, бо він не хоче бачити, як людей убивають.
“Минулого тижня загинув 7221 солдат у війні між Україною і Росією, – заявив американський президент, не пояснюючи, що більшість із них – військові армії агресора. – І це не наші солдати, але це живі душі, які залишають свої домівки, батьки проводжають їх із гордістю… А за тиждень їм зносить голову від удару дрона – нового виду військових дій”.
Водночас Трамп нагадав, що його адміністрація кардинально змінила підхід у підтримці України
“Ми більше не платимо Україні. Фактично все відбувається навпаки – тепер ми працюємо через НАТО. Коли потрібні ракети чи системи Patriot, ми передаємо їх Альянсу, а він розраховується з нами повністю. І далі вони вже вирішують, куди ці системи підуть. Ми не витрачаємо гроші – ми заробляємо”, – зазначив Трамп.
За словами американського лідера, завдяки його зусиллям Альянс підвищив внески союзників на оборону з 2% до 5% ВВП, що дає змогу акумулювати “трильйони доларів” і витрачати їх на підтримку України.
Позначка: Гарантії безпеки
-
Трамп розповів, як бачить гарантії безпеки Україні
-
Келлог оцінив переговори щодо гарантій для України
Дипломатична робота над гарантіями безпеки для України наразі триває і є дуже складною. Про це сказав cпеціальний представник президента США Кіт Келлог після національного молитовного сніданку в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 25 серпня.
“Ви читали і бачили, що відбувається на дипломатичному фронті. Це дуже важка робота… Ми дуже наполегливо працюємо над цим”, – заявив він.
Келлог згадав у цьому контексті зустріч президента США Дональда Трампа з главою Кремля Володимиром Путіним на Алясці, а також зустріч з лідерами європейських держав у Вашингтоні.
“Ви бачите, як швидко просувається процес, над яким ми працюємо, і він просувається дуже, дуже швидко. Ми сподіваємося досягти такого стану, коли в найближчому майбутньому ми отримаємо, за браком кращого терміна, гарантії безпеки. Це робота, яка ще триває”, – зауважив він.
Спецпредставник президента США відзначив дуже великі втрати у поточній війні і наголосив на необхідності “покласти цьому край”.
“Ви хочете довести це до кінця, до справедливого, розумного кінця в майбутньому. І сподіваюся, що через рік, у наступний День Незалежності, 35 річницю України, наступний молитовний сніданок, ймовірно, відбудеться вже після цього. Все буде інакше, Україна буде іншою країною, коли ми будемо проводити його наступного разу. І будь-яка роль, яку я можу зіграти або яку ми всі можемо зіграти, я вважаю дуже, дуже важливою”, – зазначив Келлог.
Він додав, що це “важке, складне завдання, президент Трамп це визнав”. -
ЄС може бути кращою гарантією безпеки для України, ніж НАТО
Членство України в ЄС може забезпечити країні кращий захист, ніж НАТО завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС. Водночас вступ України до ЄС може зайняти багато років через спротив Угорщини. ЄС може дати більше гарантій У Bloombergвважають, що ЄС може бутигарною гарантією безпеки для України. Крім економічних переваг членство в ЄС має і безпекову вигоду, оскільки ця організація передбачає і взаємну оборону. Зокрема, членство України в ЄС може забезпечити захист завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС.
Видання написало, що хоч членство в ЄС не є оперативним варіантом, проте потенційно це може забезпечити Україні безпеку від російської агресії.
Bloombergнавіть припускає, що це кращий варіант, ніж членство у НАТО, оскільки його статут зобов’язує своїх членів вжити для допомоги союзнику тих дій, які “вважають необхідними”. Угода ж про ЄС зобов’язує членів задіяти “усі можливі засоби”. “Пункт про взаємну оборону, викладений у статті 42.7 Договору про ЄС, детально визначає, що якщо держава-член стає жертвою збройної агресії, інші країни ЄС зобов’язані допомагати їй усіма можливими засобами”, – ідеться у статті. Водночас пункт про взаємну оборону ЄС досі ніколи не був перевірений в умовах військового нападу з боку іншої держави.
Втім, відомо, що у 2015 р. Франція його використала після терористичних атак у Парижі.
Тож членство України в ЄС могло б стати важливим елементом повоєнних гарантій для Києва, оскільки хоч це й економічний блок, проте він має більш суворі формальні зобов’язання в обороні, ніж НАТО. Вступ до ЄС може зайняти багато років Водночас вступ до ЄС може тривати ще не один рік. Не в останню чергу через спротив друзів Росії всередині ЄС, серед яких, зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно Орбан прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Зараз ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2025 р. або 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Кажуть, що Орбан не змінив думку, щодо цього питання навіть після того, як йому на прохання європейських лідерів зателефонував президент США Дональд Трамп. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС.
На жаль про те, що вступ України до ЄС може бути не швидким каже й канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема, він заявив, що Україна навряд чи стане членом ЄС до 2034 р. За словами Мерца, малоймовірно те, що приєднання України до ЄС відбудеться в момент, який вплине на середньострокові фінансові плани блоку, розраховані до 2034 р. “Для нас абсолютним пріоритетом є, перш за все, зробити все можливе, щоб покласти край цій війні. Тоді ми поговоримо про відновлення України… Але на це піде кілька років… Ймовірно, це навіть не вплине на поточні середньострокові фінансові перспективи ЄС”, -сказав канцлер Німеччини. Орбан лише камінь спотикання Українська влада вважає, що Орбан – це лише затримка на шляху до ЄС, а не перешкода. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2025 р.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені. Нещодавно Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, у вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС.
За словами Качки, ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне. Як обійти перешкоду? Процес вступу до ЄС вимагає одноголосного схвалення від усіх 27 країн-членів на кількох ключових етапах, що надає Угорщині право вето. Наразі не існує простого механізму для його обходу. Водночас попри відсутність прямого способу обійти вето, існують потенційні стратегії, які можуть бути використані. По-перше, мова йде про дипломатичні переговори. Це найбільш очевидний шлях. Інші країни-члени ЄС та міжнародні партнери можуть чинити тиск на Угорщину, щоб переконати її змінити свою позицію.
По-друге, можливий політичний тиск: ЄС може розглядати можливість активувати статтю 7 Договору про ЄС. Це процедура, яка застосовується до країн-членів, що порушують фундаментальні цінності ЄС. Вона може призвести до призупинення їхніх прав на голосування. Однак для цього також потрібна одностайність (за винятком країни, що розглядається), що робить цей варіант важким для реалізації хоча б тому, що в Орбана є політичний друг у вигляді прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
По-третє, реформи голосування: деякі країни, такі як Німеччина, пропонують реформувати правила голосування в ЄС, щоб дозволити приймати рішення кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Однак зміна цього правила потребує одностайного схвалення всіх країн-членів, що створює замкнене коло.
Тож поки що позиція Угорщини, як і її прем’єр-міністра, залишається незмінною.
Вікторія Хаджирадєва -
Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.
За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.
Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.
Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України
-
Канада розглядає відправку військ в Україну
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, котрий відвідав Київ у День Незалежності України, на спільній пресконференції з Володимиром Зеленським заявив, що не виключає присутності канадських військ в Україні у межах майбутніх гарантій безпеки.
Він додав, що гарантії безпеки для України, розробкою яких зараз займаються союзники України разом із Києвом, “не є вибором Росії”.
“НАТО недарма вважає інвестиції держав-членів в Україну оборонними, критично важливими інвестиціями в нашу колективну безпеку як членів НАТО. Адже якщо агресія росії залишиться без відповіді, вона на цьому не зупиниться”, – заявив Карні. -
Посол України: Анкара розглядає відправку військ
Туреччина готова щонайменше приєднатися до післявоєнного розмінування Чорного моря, але Анкара також розглядає відправку військових до України в межах гарантій безпеки. Про це заявив посол України в Туреччині Наріман Джелял в ефірі Єдиних новин.
“Я тільки вчора мав зустріч з міністром оборони Туреччини Яшаром Гюлером, у нас була дуже гарна розмова. Туреччина готова долучитися вже найближчим часом до розмінування Чорного моря”, – повідомив він.
Турецька сторона, крім морського розмінування, також розглядає пропозиції участі у гуманітарному цивільному наземному розмінуванні.
Джелял нагадав, що Туреччина – одна з тих 10 країн, які вже потенційно готові відправити військових в Україну в рамках надання гарантій безпеки.
“Ми вітаємо такі кроки від Туреччини”, – додав посол. -
Зеленський виступив із заявою про гарантії безпеки
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з виконувачем обовʼязків премʼєр-міністра Нідерландів Діком Схоофом у суботу, 23 серпня. Сторони обговорили дипломатичні зусилля з припинення російської агресії. Про це голова української держави повідомив у соцмережі Х.
Український лідер подякував главі нідерландського уряду за привітання з Днем Державного прапора і допомогу Нідерландів з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Він також наголосив, що Росія не показує жодних намірів до миру, тому потрібен тиск для зміни її позиції та “зустріч на найвищому рівні, щоб обговорити всі питання”.
Зеленський в розмові зі Схоофом також обговорив потенційні гарантії безпеки Україні і та додав, що Київ, Вашингтон та Брюссель працюють над ними.
“Усі напрацювання будуть готові в найближчі дні. Говорили про те, як Нідерланди можуть збільшити свою залученість до цього процесу та допомогти з гарантуванням безпеки”, – повідомив він.
Також, за словами Зеленського, з очільником уряду Нідерландів він говорив про спільні проєкти й інвестиції в українське оборонне виробництво, анонсувавши “важливі домовленості та зустріч найближчим часом”.
Як відомо, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай. За його словами, обговорення будь-яких гарантій безпеки без участі Росії – це “шлях у нікуди”.
Тим часом ЄС виключив участь Росії в гарантіях Україні. Про це сказала верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас.
Зеленський відповів на “гарантії” з боку Росії -
Зеленський відповів на “гарантії” з боку Росії
Україна потребує гарантій безпеки для того, щоб чітко знати, що Росію не нападе знову. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте у Києві в п’ятницю, 22 серпня.
“Гарантії безпеки Україні потрібні для того, щоб чітко ми з вами, наші діти, онуки знали, що Росія на нас не нападе. Це гарантії безпеки проти агресора. Бо агресор – Росія. Коли Росія підіймає питання щодо гарантії безпеки, я, чесно кажучи, поки що не знаю, хто їм загрожує. Вони на нас напали… І я не зовсім розумію, які гарантії потрібні агресору”, – заявив він.
Зеленський підкреслив, що європейські партнери хочуть, щоб війна не повторювалася, а “єдиний тригер в цьому – це Росія”.
Тим часом, за його словами, Росія не хоче закінчувати війну, а висуває ультиматуми і затягує час.
“Я вважаю так: тиждень тому, чи два тижні тому, неважливо – Росія була там, де вона і знаходиться, і знаходилась. Вона не хоче, і не хотіла, і не хоче зараз закінчувати війну. Вона хоче висувати ультиматуми, завдяки ультиматумам відтермінувати можливість закінчення цієї війни”, – сказав він.
За думку президета, росіяни роблять все, щоб президент США Дональд Трамп не накладав на них санкції, і щоб Америка не тиснула на них тим тиском, який у неї є.
Раніше цього тижня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай. За його словами, обговорення будь-яких гарантій безпеки без участі Росії – це “шлях у нікуди”.
Тим часом ЄС виключив участь Росії в гарантіях Україні. Про це сказала верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас. -
У НАТО розповіли про два рівні безпеки для України
Безпекові гарантії для України будуть складатися з двох рівнів. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві п’ятницю, 22 серпня.
“Україна, Сполучені Штати та Європа працюють разом, спільно. І ми говоримо про безпекові гарантії. Ми думаємо, що буде два рівні. На першому рівні буде, власне, встановлення якоїсь мирної угоди або припинення вогню, або поєднання того й іншого. Тож, перший рівень буде для того, щоби Збройні сили України були максимально посиленими, щоб вони могли витримати будь-які труднощі”, – розповів він.
За словами Рютте, другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
“Як ми всі знаємо, Будапештський меморандум і Мінські переговори не привели до справжніх гарантій. І, вірно, нові наші гарантії не мають бути такими. Ми працюємо разом – Україна, Європа і Сполучені Штати, щоб гарантії були такого рівня, щоби Владімір Владімірович, сидячи в Москві, ніколи навіть не подумав нападати на Україну знову”, – зазначив генсек НАТО. -
Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні
Країна-агрессор Росія не має права голосу на прийняття рішення про безпекові гарантії для України. Про це сказав верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю естонському суспільному мовнику ERR, оприлюдненому в п’ятницю, 22 серпня.
Так, на прохання прокоментувати заяву росіян про те, що вони не погодяться на розгортання європейських сил в Україні в медах гарантій безпеки, Каллас відповіла: «Це не їхня справа».
“Коли я чую позицію, що європейські гарантії безпеки для України мають бути обговорені з Росією, цим ми надамо Росії ще більший вплив, ніж вона має зараз. Абсолютно не їм це вирішувати, але це знову ж таки показує, що вони жодним чином не серйозно ставляться до мети досягнення миру”, – заявила Каллас.
Вона нагадала, що зараз Європа та США докладають усіх зусиль, щоб президент України Володимир Зеленський міг сісти за стіл перемовин із російським правителем Володимиром Путіним, але зауважила, що главі Кремля не можна довіряти.
“Як ми знаємо, Путін грає в ігри, і йому насправді не можна довіряти. Зараз дуже чітко видно, що Росія насправді не бажає сідати за цей стіл переговорів чи вести будь-які предметні обговорення”, – сказала головний дипломат ЄС.
За її словами, нещодавня заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що мирний договір буде підписаний лише за участі легітимного представника України, є ще одним яскравим прикладом цього.
“У відповідь можна сказати, що Путін також не пройшов через вибори; принаймні в Росії протягом останніх 25 років не було справжніх виборів. Він не є легітимним лідером, і було б неправильно з його боку вести переговори щодо мирної угоди від імені Росії”, – вважає вона.
Каллас нагадала, що ЄС і США мають інструменти, щоб тиснути на Росію для припинення війни.
Для цього існують санкції. Якщо ми застосуємо їх так, щоб не було можливості їх обійти, і насправді великі держави – американці, європейці – застосують їх разом, тоді можна буде тиснути на Росію до такої міри, що вона також захоче миру. Зараз вони ще не на цьому етапі, – сказала дипломатка.
Вона додала, що “Росія досі не дотримувалася жодного договору чи зобов’язання, і з цієї причини ми повинні зробити все, щоб у них не було засобів для ведення цієї війни”.