Космічний телескоп Хаббл зробив новий знімок туманності GN 04.32.8 -блакитного космічного утворення в одній із найвідоміших зон утворення зір – Молекулярній хмарі Тельця. Фото опублікувало Європейське космічне агентство.
Ця відбивна туманність не випромінює світло самостійно -її освітлюють сусідні зорі. Частинки пилу розсіюють світло, тому хмара набуває характерного блакитного відтінку, подібного до денного неба на Землі.
GN 04.32.8 розташована всього за 480 світлових років від Землі, що робить її цінним об’єктом для вивчення. В центрі кадру – три яскраві зірки: V1025 Tauri та її “супутниці” HP Tau, HP Tau G2 і HP Tau G3. Усі вони належать до класу T Tauri -дуже молодих, активних світил, які ще лише формуються.
Однак головна цікавинка фото -протозірка, яка тільки народжується. Це помаранчева пляма під центром зображення, наполовину затінена темною смугою. Вона загорнута в протопланетний диск, який частково блокує її світло.
Унікальність ситуації -в орієнтації диска: він повернутий до Землі ребром. Це дозволяє астрономам дослідити його будову й дізнатися більше про те, як формуються планети навколо нових зірок.
Ці спостереження відкривають нові можливості для розуміння процесів народження зірок і планетних систем у нашій галактиці. esahubble.org
Позначка: Галактика
-
Хаббл зафіксував вражаючу туманність у сузір’ї Тельця
-
Астрономи зазирнули в радіохвостові структури скупчення галактик
У скупченні галактик Abell 2255, розташованому приблизно за 800 мільйонів світлових років від Землі, вчені зафіксували вражаючі космічні структури – так звані радіохвости, які тягнуться на сотні тисяч світлових років.
Це стало можливим завдяки 56-годинним спостереженням із використанням сучасного радіотелескопа European Frequency Array, про що повідомляє журнал Astronomy & Astrophysics, передає Space.
Abell 2255 – це колосальне скупчення, що об’єднує від 300 до 500 галактик, багато з яких перебувають у процесі злиття. Його загальна протяжність сягає понад 16 мільйонів світлових років. У центрі уваги дослідників – радіогалактики, системи з надмасивними чорними дірами, що випромінюють гігантські струмені матерії.
Високоякісні зображення дозволили вивчити три незвичайні радіогалактики, які отримали умовні назви – Goldfish (Золота Риба), Beaver (Бобер) та Embryo (Ембріон). Їх вирізняють спотворені форми та довгі хвости – понад 200 тисяч світлових років – які, ймовірно, виникають через взаємодію з міжгалактичним середовищем.
“Нашою головою метою були використати дані для виявлення можливих філаментів у хвостах радіогалактик, щоб вивчити їхні морфологічні характеристики та походження”, – пояснив астрофізик Емануеле Де Рубейс з Болонського університету.
Особливий інтерес викликали ниткоподібні утворення, довжина яких сягає 260–360 тисяч світлових років – це у три рази більше за ширину Чумацького Шляху. Водночас їхня товщина – менше десятої частини ширини нашої галактики.
Науковці припускають, що ці структури сформувалися внаслідок турбулентної взаємодії галактик, що спричиняє прискорення частинок і створення магнітних полів. Надалі ці “нитки” розпорошуються в гарячому міжгалактичному газі. -
Хаббл показав галактику, де масово народжуються зорі
Космічний телескоп Хаббл зняв нове зображення яскравої карликової галактики NGC 4449, що знаходиться у сузір’ї Гончих Псів. Ця галактика віддалена від Землі лише на 12,5 мільйона світлових років. NGC 4449, яка є дуже активною галактикою-спалахом, виділяється тим, що молоді яскраві зорі рівномірно розподілені по всій її структурі. Це може бути результатом взаємодій з іншими галактиками. Нове зображення Хаббла дозволяє вченим вивчити найяскравіші зорі не лише в NGC 4449, а й у десятках сусідніх галактик. Крім того, космічний телескоп Джеймс Вебб показав, як через галактику простягаються нитки космічного пилу, освітлені випромінюванням новонароджених зір. Ці спостереження допомагають вченим краще розуміти процеси утворення зір та вплив гравітаційних взаємодій на формування нових зоряних систем.
-
Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці
Космічний телескоп Хаббл зняв дивовижне фото галактики IC 758, що знаходиться дуже далеко від Землі. У 1999 році у цій галактиці стався потужний вибух наднової зорі SN 199bg. На фото галактика виглядає спокійно, але у її серці колись відбувся вибух зорі, який змінив навколишній простір. Вчені пояснюють, що вибух наднової впливає на навколишній простір, може запобігати або, навпаки, спричиняти утворення нових зірок. Астрономи планують досліджувати інші зорі в цьому регіоні, щоб дізнатися більше про цей космічний вибух.
-
Телескоп Джеймса Вебба знайшов унікальних коричневих карликів
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба виявив дев’ять нових коричневих карликів у Молекулярній хмарі Персея – це регіон активного зореутворення, що розташований приблизно за 1000 світлових років від Землі. Про це повідомляє видання Space.
Коричневі карлики – це астрономічні об’єкти, які формуються як зірки, але не мають достатньо маси, щоб запустити термоядерний синтез водню. Їх іноді називають “невдалими зірками”.
Серед нових знахідок -два надзвичайно малі об’єкти, маса яких становить лише вдвічі більше, ніж у Юпітера. Це кидає виклик попереднім уявленням, згідно з якими мінімальна маса коричневого карлика мала б становити щонайменше 13 мас Юпітера.
Ще одна сенсація: один із карликів має диск із пилу та газу, схожий на ті, з яких формуються планети. Астрономи вважають, що цей об’єкт потенційно може бути “будівельним майданчиком” для нових світів.
Крім того, у спектрах кількох карликів виявили сліди загадкових вуглеводнів – сполук водню й вуглецю, які досі фіксували лише в атмосфері Сатурна та його супутника Титана. Їх походження в цій частині галактики залишається невідомим і стане предметом майбутніх досліджень. -
Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху
Астрономи виявили у далекому Всесвіті галактику, яка нагадує наш Чумацький Шлях, але є значно більшою та активнішою. Галактика J0107a була помічена в ранньому Всесвіті, близько 11,1 мільярда років тому, за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба. Вона має спіральну форму з баром, схожу на нашу Галактику, але відрізняється більшою масою, інтенсивнішим темпом зореутворення та компактнішим розміром. Це відкриття змінює уявлення астрономів про формування галактик та ставить під сумнів попередні припущення про те, коли такі впорядковані галактики могли з’явитися. J0107a – одна з найдавніших галактик з баром, що важливий для процесу зореутворення, оскільки спрямовує газ до центру галактики, де народжуються нові зорі.
-
Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511
Європейське космічне агентство (ESA) представило свіже фото, яке було зняте телескопом Хаббл. На знімку видно галактику NGC 3511, яка знаходиться на відстані близько 43 мільйонів світлових років від нас у сузір’ї Чаші. Ця спіральна галактика виглядає особливо вражаюче через свій нахил під кутом близько 70 градусів відносно нашого точки зору. У центрі галактики є жовтуватий відтінок, а по краях диска можна побачити блакитний колір. Червоні плями по галактиці свідчать про активні області, де народжуються нові зорі.
NGC 3511 взяли участь у великому дослідженні Хаббла, під час якого вивчають цикл зореутворення у 55 найближчих галактик. Фотографії знімаються за допомогою п’яти світлофільтрів, що дозволяє вченим аналізувати колір, вік та інтенсивність зореутворення.
Ці дослідження допомагають не лише насолоджуватися красою далеких світів, але й глибше вивчати процеси народження нових зірок у нашому Всесвіті. -
Телескоп Хаббл зробив вражаюче фото далекої галактики
Космічний телескоп Хаббл зробив фотографію галактики NGC 3596 у сузір’ї Лева, яка знаходиться на відстані близько 90 мільйонів світлових років від Землі. На знімку, що був опублікований Європейським космічним агентством, можна побачити галактику з високою деталізацією. NGC 3596 відкрита у 1784 році і має красиво вигнуті спіральні рукави, що оточують яскраве ядро. В цих рукавах відбувається активне формування нових зірок, яке вказують рожеві плями. Хоча механізм формування спіральних рукавів ще не до кінця зрозумілий, вчені вважають, що це зони підвищеної щільності, які уповільнюють рух зір і газу, утворюючи ефект спіралі.