Адміністрація США обговорювала з Росією свій проєкт резолюції ООН перед третьою річницею повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про це заявила французька газета Le Monde з посиланням на дипломатичні джерела.
Україна тоді підготувала резолюцію, що засуджує російську агресію і вимагає повного виведення російських військ. Європейські країни через занепокоєння спадом підтримки Києва на тлі війни в Газі, закликали українську сторону пом’якшити формулювання, щоб забезпечити широку підтримку в Генасамблеї ООН.
Та несподівано, 21 лютого, тимчасова повірена США при ООН Дороті Ші повідомила послам Франції та Великої Британії, що Вашингтон просить Україну відкликати свою резолюцію, бо США мають намір внести власну – і чекають підтримки від європейців.
Згодом стало відомо, що проєкт резолюції США попередньо обговорювався з Росією – без відома союзників. Пізніше відбулася екстрена зустріч європейських представників, на якій відчувалася “зрада” з боку США. Було ухвалено рішення залишити український текст без змін, а ведення дипломатичної боротьби доручити Франції та Великій Британії як постійним членам Радбезу ООН.
Лондон узяв на себе протистояння зі США в Раді Безпеки, Париж – боротьбу за резолюцію в Генеральній Асамблеї. Французи вдало внесли поправки до американського проєкту, зокрема, вимогу дотримання територіальної цілісності.
Таким чином під час голосування 24 лютого, українська резолюція була ухвалена без змін, попри спротив США і Росії.
Американська резолюція була настільки змінена, що США самі утримались при голосуванні за власний текст.
Позначка: Франція
-
ЗМІ: США узгоджували свою резолюцію в ООН з Росією
-
Макрон розповів про дипломатичну пропозицію для Ірану
Франція, Німеччина та Велика Британія планують запропонувати Ірану комплексну дипломатичну угоду для зменшення напруги з Ізраїлем. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що міністр закордонних справ Франції зустрінеться з іранським колегою для обговорення пропозиції. Ця угода передбачає припинення ядерної та балістичної програми Ірану, контроль за його балістичною програмою, припинення фінансування “проксі”-сил Тегерану та звільнення всіх заручників. Макрон наголосив, що Іран становить загрозу для Ізраїлю, але критикує Ізраїль за удари по цивільним об’єктам в Ірані. Макрон закликав припинити ці удари, оскільки вони можуть призвести до радіаційної аварії.
-
Франція інвестує понад €700 млн у конкурента Starlink
Франція виділила €717 мільйонів на розвиток паризького оператора супутникового зв’язку Eutelsat, що є конкурентом американської системи Starlink власності Ілона Маска. Це рішення є частиною стратегії Парижа щодо зміцнення автономії Європейського Союзу, особливо на фоні жорсткої позиції адміністрації Трампа стосовно союзників в Європі. Після інвестиції державна частка Франції в Eutelsat зросте до 30%, а британська зменшиться до 8%. ЄС підтримує своїх гравців у космічній сфері. Нещодавно Єврокомісія дозволила компанії SES інвестувати €2,8 млрд у конкурента Intelsat з метою розвитку телекомунікаційних супутників на низькій орбіті. У світі наростає конкуренція у галузі супутникового зв’язку, зокрема у США та Китаї. Німеччина планує створити власне супутникове угруповання, а Італія призупинила переговори з Маском щодо Starlink.
-
У Франції дозволили Дурову обмежені поїздки в ОАЕ
У суді Франції було прийнято рішення дозволити Павлу Дурову, засновнику Telegram, залишати французьку територію на два тижні. Це дозвіл діятиме з 10 липня, і Дуров зможе відвідувати Дубай на короткі періоди, де живуть його родичі та де розташовані офіси компанії Telegram. Росіянина обвинувачують у поширенні незаконного контенту через месенджер, і його звільнили під заставу за 5 млн євро під суворим судовим наглядом. Дуров обіцяв покращити моніторинг дотримання правил користувачами Telegram після цього скандального інциденту.
-
Європейські дипломати проведуть переговори з Іраном – ЗМІ
Очільники МЗС Німеччини, Франції та Великої Британії планують провести переговори з Іраном щодо ядерного питання. Зустріч має відбутися у Женеві 20 червня, повідомляє Reuters із посиланням на дипломатичне джерело у Німеччині.
Зазначається, що спочатку міністри зустрінуться з главою європейської дипломатії Каєю Каллас у консульстві Німеччини, а потім проведуть спільну зустріч із главою МЗС Ірану.
Метою переговорів, які, за словами джерела Reuters, відбуваються в координації зі США, є переконати іранську сторону дати тверді гарантії того, що вони будуть використовувати свою ядерну програму виключно в цивільних цілях.
Як відомо, президенту США Дональду Трампу не вдалося домовитися з Іраном щодо його ядерної програми, після чого Ізраїль розпочав воєнну операцію зі знищення військових та ядерних об’єктів Ірану.
Іран завдає ударів у відповідь. Зокрема, у Тегерані заявили, що вперше “вдарили по Ізраїлю” балістикою Саджил. -
У Франції виявили залишки великого римського комплексу
Археологи виявили значні залишки давньоримського міста Метлозедум, що нині лежить під сучасним Мелюном у Франції, повідомляє Arkeonews. Розкопки розкрили міську інфраструктуру та стратегічне значення поселення, розташованого у римській провінції Галлія Луґдунська, приблизно за 40 км на південний схід від Парижа.
Мелюн у римську добу був ключовим пунктом на перетині торговельних шляхів між плато Брії та Ґатіне. Розкопки проводять Служба муніципальної археології, SDASM та Національний інститут археологічних досліджень на ділянці площею 3500 кв.м, де перетинаються дві давньоримські вулиці – декуманус (сучасна вулиця Belle Ombre) і кардос (вулиця Dammarie). Це дозволило точно визначити вуличну сітку стародавнього міста.
На заході розкопано велику римську домус площею понад 700 кв.м. Незважаючи на часткове зруйнування у давнину, збереглися кам’яні фундаменти, які вказують на багатокімнатну структуру з внутрішнім двориком. Особливої уваги заслуговує добре збережений підвал завглибшки 2,2 метра з вапняковими стінами, вентиляційним каналом, нішами та сходами з трьома маршами. В його конструкцію вмонтовано уламок римської колони – приклад вторинного використання матеріалів.
Приблизно за 40 метрів на схід археологи частково розкрили інший комплекс будівель площею близько 600 кв.м. Хоча його структуру пошкоджено сучасними інженерними мережами, знайдено кімнату з ознаками побутового використання – залишки печі, збудованої з римської черепиці і керамічні водопровідні труби, що свідчать про наявність кухні або господарського приміщення.
Між цими двома зонами виявлено відкриті ділянки з господарськими ямами, невеликими підвалами без облицювання та вісьмома колодязями, збудованими з грубо обробленого вапняку. Це свідчить про поєднання житлових і сервісних функцій у межах міської забудови, хоча ознак ремісничої чи промислової діяльності наразі не виявлено.
Археологи ще не визначили, чи йдеться про дві окремі садиби, чи про єдиний великий комплекс площею понад 2000 кв.м – що було б винятковим випадком для житлової архітектури римського періоду в цьому регіоні.
Серед інших несподіваних знахідок – зигзагоподібні траншеї часів Другої світової війни, вириті на шкільному подвір’ї для захисту населення під час авіанальотів. У них також знайдено французький сталевий шолом моделі 1926 року. Ці артефакти ілюструють багатошарову історію Мелюна – від римських часів до ХХ століття. -
Французькі дрони MV-25 OSKAR допомагають оборонцям на фронті
Збройні сили України почали активно застосовувати нові баражуючі боєприпаси MV-25 OSKAR, створені французькою компанією KNDS France у співпраці з DELAIR та EOS Technologie. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Ці ударні безпілотники входять до лінійки MATARIS, що включає кілька моделей із різними технічними характеристиками.
MV-25 OSKAR призначений для ураження піхоти та легкої бронетехніки – він оснащений 550-грамовою осколково-фугасною бойовою частиною та може діяти в радіусі до 25 км, перебуваючи у повітрі до 45 хвилин.
Дрон уже отримав позитивні відгуки від підрозділів ЗСУ. Його розробка тривала два роки, тоді як перші бойові випробування відбулися у червні 2024 року.
Серед ключових переваг MV-25 – простота у використанні, автономність (не потребує злітно-посадкової смуги) та низька помітність для РЛС. Пристрій також може працювати без супутникового сигналу, використовуючи захищений канал зв’язку, стійкий до радіоелектронної боротьби.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10. -
ДТП з українцями у Франції: додому повернулася перша група підлітків
В Україну прибула перша група з 40 українських підлітків і супроводжуючих осіб, які постраждали в ДТП у Франції. У лікарнях Франції ще залишаються дев’ятеро українців. Про це повідомив Департамент консульської служби МЗС України в середу, 18 червня.
“Вчора в Україну прибула перша група з 40 українських підлітків і супроводжуючих осіб, які постраждали внаслідок жахливої ДТП 13 червня у Франції”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що з моменту аварії й до повернення в Україну українські консули у Франції, а також Австрії та представництві МЗС в Ужгороді координували допомогу: були на зв’язку з лікарнями, організовували логістику, забезпечували супровід і підтримку на кожному етапі.
“Діти та дорослі поверталися додому залізницею: Париж – Відень – Чоп – Чернівці. Це стало можливим завдяки злагодженій співпраці багатьох служб і людей. У лікарнях Франції ще залишаються дев’ятеро українців. Консули продовжують бути на зв’язку з ними та лікарями”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 13 червня у Франції сталася смертельна ДТП за участю українського автобуса. У ньому перебували 46 студентів та п’ятеро викладачів Кіцманського фахового коледжу Подільського державного університету. Буковинці поверталися додому після навчального обміну з аграрним ліцеєм у Бретані. Внаслідок аварії загинули четверо дорослих, троє серед яких – громадяни України. Прокуратура Парижа висунула обвинувачення одному з водіїв автобуса.
-
ДТП у Франції: українському водієві висунули обвинувачення
Один із двох українських водіїв автобуса, що перекинувся увечері 13 червня у французькому департаменті Сарта, отримав офіційне обвинувачення у ненавмисному вбивстві та заподіянні травм. Про це у неділю, 15 червня, пише Le Figaro з посиланням на заяву прокурора Парижа Лору Бекко.
За словами Лор Бекко, водія обвинувачують у ненавмисному вбивстві та заподіянні тілесних ушкоджень з необережності.
Він пояснив, що обидва водії були затримані в межах досудового розслідування, розпочатого прокуратурою міста Ле-Ман. За результатами тестів, у їхньому організмі не виявили алкоголю або наркотичних речовин.
“Відкрито судове провадження за фактами ненавмисного вбивства та спричинення тілесних ушкоджень водієм транспортного засобу. Водій, який перебував за кермом на момент аварії, був офіційно обвинувачений за цими статтями і перебуває під судовим контролем. Щодо другого водія, який не керував автобусом під час аварії, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було скасовано ще в суботу ввечері. Слідчі дії у справі тривають під керівництвом слідчого судді”, – повідомив Бекко.
Відомо, що аварія сталася на автомагістралі A81 поблизу міста Дегре. У салоні перебували 58 людей, переважно українські підлітки віком 15-17 років, які поверталися з навчального обміну у французькому місті Плоермель до Кіцманя Чернівецької області, звідки родом.
Унаслідок ДТП загинули четверо дорослих, ще понад 50 людей дістали травми і поранення – дев’ятеро зазнали важких травм, 18 – у стані середньої тяжкості, 29 – отримали легкі ушкодження. Стан постраждалих, за даними на 15 червня, стабілізувався, загрози життю немає.
Дорогою до Парижа автобус втратив керування і з’їхав у кювет. -
Макрон прибув до Гренландії на тлі претензій США
Президент Франції Емманюель Макрон у неділю прибув до Гренландії, щоби продемонструвати солідарність Європи з данською автономною територією, на яку претендує президент США Дональд Трамп. Під час візиту він заявив про необхідність поважати суверенітет та територіальну цілісність острова. Про це повідомляє France24 у неділю, 15 червня.
“Я прибув до Гренландії з посланням солідарності, підтримки та дружби”, – заявив Макрон після прибуття.
Президент Франції також різко розкритикував заяви Трампа щодо заяв про анекцію острова: “Так союзники не чинять”.
Емманюель Макрон став першим іноземним лідером, який відвідав Гренландію з того часу, як американський президент Дональд Трамп висловив інтерес до приєднання до США цього острова.
Глава Білого дому також не виключав можливості застосування сили для встановлення контролю над територією.
Данія раніше неодноразово наголошувала, що Гренландія не продається.
Макрон акцентував, що його візит має на меті засвідчити “солідарність Франції та Європейського Союзу” щодо “суверенітету й територіальної цілісності” Гренландії.
На місці президента Франції зустрічали прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, а також десятки мешканців з червоно-білими прапорами.
Запрошення Макрона різко контрастує з візитом віцепрезидента США Джей-Ді Венса в березні, котрий сприйняли як провокацію. Тоді Венс, відвідавши військову базу Пітуффік, звинуватив Данію в недбалому ставленні до безпеки та інтересів гренландців.
База Пітуффік є важливою частиною американської системи протиракетної оборони.
Більшість із 57 тисяч жителів Гренландії підтримують ідею незалежності від Данії, однак не хочуть приєднуватися до США.
У межах візиту Макрон планує обговорити безпекові питання регіону та можливості включення Гренландії до “європейських ініціатив”, спрямованих на розвиток території з повагою до її суверенітету.
Франція також заявила про намір “масово інвестувати в дослідження екосистем Арктики”, продовжуючи традиції відомого французького дослідника Поля-Еміля Віктора. Його хижу, збудовану в 1950 році на півночі Гренландії, нещодавно визнали історичною пам’яткою.