Позначка: Франція

  • Фініш у 31: чемпіон світу офіційно завершує кар’єру

    Фініш у 31: чемпіон світу офіційно завершує кар’єру

    Французький футболіст Самюель Умтіті оголосив про завершення своєї професійної кар’єри. Умтіті, який є центральним захисником і чемпіоном світу, повідомив про це в Instagram, дякуючи всім, хто підтримував його протягом усього часу у футболі. Він висловив вдячність клубам, президентам, тренерам та партнерам, з якими мав можливість працювати. Умтіті також опублікував відео з найкращими моментами своєї кар’єри. Раніше було відомо, що якщо до 10 вересня він не укладе контракт з новим клубом, то завершить свою кар’єру.

  • Британія, Франція та Німеччина закликали Ізраїль зупинити наступ у Газі

    Британія, Франція та Німеччина закликали Ізраїль зупинити наступ у Газі

    Міністри закордонних справ Великої Британії, Німеччини та Франції склала спільну заяву щодо удару Ізраїлю по керівництву ХАМАС у столиці Катару Досі. Країни засудили ці удари, які порушують суверенітет Катару та загрожують ескалацією конфлікту в регіоні. Міністри закликали Ізраїль припинити військові операції в Газі та віднести увагу до гуманітарної ситуації у регіоні. Також було висловлено засудження злочинів ХАМАС та заклик до визволення заручників та роззброєння групи. 9 вересня Ізраїльська армія вдарила по керівництву ХАМАС у Катарі, а 28 серпня знищила прем’єр-міністра уряду хуситів Ємену.

  • Макрон відправив у Польщу для захисту неба винищувачі Rafale

    Макрон відправив у Польщу для захисту неба винищувачі Rafale

    Президент Франції Еммануель Макрон вирішив підтримати Польщу у забезпеченні безпеки свого неба та направив туди винищувачі Rafale. Це сталося після того, як російські дрони вторглися до Польщі. Макрон заявив про рішення направити три винищувачі Rafale для захисту польського повітряного простору разом з іншими країнами НАТО. Він також обговорив це питання з генеральним секретарем НАТО та прем’єр-міністром Великої Британії. Макрон підкреслив, що безпека Європи – це головний пріоритет, і вони не дозволять Росії залякувати їх. Російська сторона відкинула звинувачення у причетності до атаки дронів на Польщу, але Польща відхилила ці заяви як безпідставні та бездоказові.

  • У Франції в навчальному закладі сталась різанина

    У Франції в навчальному закладі сталась різанина

    У Франції внаслідок нападу з ножем у коледжі садівництва постраждали двоє людей. Про це повідомляє BFMTV у середу, 10 вересня.

    Інцидент стався у південному місті Антіб, що на Лазурному узбережжі між Ніццою і Каннами.

    За попередніми даними, молодий чоловік, озброєний ножем, зайшов на територію навчального закладу і поранив двох людей – 52-річну викладачку і 16-річну ученицю.

    Відомо, що 18-річний нападник – колишній учень коледжу. Поліція встановлює мотиви його вчинку.

  • Політична криза у Франції: що це означає для України

    Політична криза у Франції: що це означає для України

    Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
    Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
    Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
    В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
    Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
    Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
    Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
    Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
    Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
    На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
    Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
    І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
    Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
    А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
    Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
    Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
    Валерія Шипуля

  • Франція переграла Ісландію у відборі до ЧС-2026

    Франція переграла Ісландію у відборі до ЧС-2026

    У першому таймі французька збірна пропустила гол від ісландців, але пізніше відновила баланс, забивши два голи. Однак після вилучення гравця збірної Франції, вони опинилися в меншості і важко утримували лідерство. Навіть після того, як ісландці забили ще один гол, суддя скасував його після перегляду відеоарбітром. У підсумку, матч завершився з рахунком 2:1 на користь Франції.

  • Париж зробив заяву про військову підримку України

    Париж зробив заяву про військову підримку України

    Міністр у справах Європи Франції, Бенджамін Хаддад, підтвердив незмінну військову підтримку Україні, незважаючи на внутрішню політичну нестабільність та призначення нового прем’єр-міністра у Франції. Він заявив, що Франція продовжить надавати військову допомогу Україні, незалежно від кризових змін у французькій політичній системі. Хаддад підкреслив, що допомога Україні є важливим питанням, яке об’єднує представників різних політичних партій у Франції. Також він зазначив, що оборонний бюджет Франції збережено і навіть збільшено в останні роки, що свідчить про постійну підтримку України. Прем’єром Франції став колишній міністр оборони Себастьєн Лекорню. Також було повідомлено про пропозицію від Франції та Німеччини до Європейського Союзу щодо запровадження нових санкцій проти російської нафтової компанії Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії продавати нафту.

  • Макрон призначив нового прем’єра Франції

    Макрон призначив нового прем’єра Франції

    Колишній міністр оборони Себастьєн Лекорню став новим прем’єр-міністром Франції за рішенням президента Еммануеля Макрона. Це вже п’ятий прем’єр-міністр за останні два роки. Лекорню призначений у складну політичну ситуацію, коли опозиція вимагає дострокових парламентських виборів. Щоб затвердити бюджет на 2026 рік, Лекорню мусить отримати підтримку опонентів або ризикувати вотумом недовіри. Він також проведе консультації з парламентськими силами і утворить новий уряд. Зазначається, що Лекорню підтримує зовнішньополітичну лінію Макрона та має контакти з опозиційним лідером Марін Ле Пен. Це призначення відбулося після відставки попереднього прем’єра Франсуа Байру та його уряду, що спричинило нову політичну кризу в країні.

  • Під мечетями Парижа виявлені свинячі голови з написом “Макрон”

    Під мечетями Парижа виявлені свинячі голови з написом “Макрон”

    Французька поліція почала розслідування після того, як було знайдено п’ять свинячих голів з написами “Макрон” поруч з кількома мечетями у Парижі та передмістях. Ці дії були віднесені до антимусульманської ненависті, і велика мечеть Парижа засудила ісламофобські акти. Свиня вважається “нечистою” в ісламі, тому ці дії були особливо образливими для віруючих. Адвокат мечеті стверджує, що акцію спланували наперед, і ймовірно, вона була вчинена групою осіб. Ці події стали реакцією на намір президента Франції визнати Палестину, що викликало критику з боку деяких країн.

  • Все більше українців просять притулку в ЄС – DeepState

    Все більше українців просять притулку в ЄС – DeepState

    Кількість українців, які подали заявки на притулок в країнах Європейського Союзу та Швейцарії, стрімко збільшується. За даними аналітичного проєкту DeepState, лише за перше півріччя 2025 року було подано 16 тисяч таких заяв, що на 29% більше, ніж у попередньому році. Цю тенденцію підтверджує також звіт Європейського агентства з питань надання притулку. Більшість українців, які шукають притулок у ЄС, обертають свою увагу на Францію. Євросоюз вирішив продовжити тимчасовий захист для українських біженців до 2027 року через війну, яку веде Росія проти України.