Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці
Позначка: Фінляндія
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
-
У будівлі парламенту Фінляндії знайшли мертвим депутата
У вівторок у будівлі парламенту Фінляндії знайшли мертвим депута, який міг вчинити самогубство. Про це повідомляє місцева газета Iltalehti у вівторок, 19 серпня.
Стверджується, що член парламенту вчинив самогубство в будівлі парламенту близько 11:00 (час співпадає з київським – ред.). На місці працює поліція і служби екстреної допомоги.
Наразі правоохоронці не вбачають в інциденті жодного кримінального підґрунтя.
Особа загиблого депутата відома Iltalehti, але газета не публікуватиме його ім’я, поки не будуть повідомлені про його смерть члени родини.
Також Yle повідомляє, що прем’єр-міністр Петтері Орпо відреагував на смерть депутата і провів коротку прес-конференцію з цього приводу.
“Якийсь час тому ми отримали воістину шокуючу новину з парламенту, нашого спільного робочого місця. Один із наших колег помер прямо у будівлі парламенту. Це справді сумна новина”, – сказав Орпо і вшанував пам’ять померлого хвилиною мовчання.
Наразі парламент Фінляндії перебуває на літніх канікулах. Осіння сесія розпочнеться 2 вересня. -
США нарощують військову присутність у Фінляндії
У США планують збільшити військову присутність та навчання в Фінляндії та Балтійському регіоні до кінця 2025 року. Це робиться в рамках оборонної співпраці для підвищення бойової готовності та зміцнення безпеки в регіоні. Фінляндія підкреслює важливість співпраці зі США в умовах нестабільної міжнародної ситуації. Американські війська вже прибули до Фінляндії для навчань та обміну досвідом. Навчальні заходи охоплюють різні види військ і проводяться по всій країні. Генерал-майор Нурмі закликав громадян ставитися привітно до військових, які перебувають в публічних місцях. Угода про оборонне співробітництво між Фінляндією та США дозволяє американським військам діяти на території Фінляндії в рамках взаєморозуміння та договору.
-
Припинення бойових дій в Україні обговорили президенти Фінляндії та США
Президент Фінляндії Александр Стабб повідомив про важливу телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Основною темою було обговорення війни Росії проти України. Вони говорили про можливість припинення бойових дій з урахуванням дедлайну, встановленого Трампом для Росії. Фінляндія підтримує всі зусилля для встановлення режиму припинення вогню. Крім того, обговорювали питання співпраці у будівництві криголамів, яке є стратегічно важливим для безпеки та партнерських відносин. Фінляндія є одним з найбільших виробників криголамів у світі. Це не перший раз, коли президенти спілкуються, вони вже раніше мали телефонні розмови та особисті зустрічі, зокрема під час гри в гольф.
-
Сибіга на два дні поїхав у Фінляндію
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час робочого візиту до Фінляндії 30-31 липня візьме участі в конференції високого рівня Гельсінкі+50 з нагоди 50-ї річниці підписання Гельсінського заключного акту. Про це повідомило МЗС у середу.
У Сибіги заплановані двосторонні переговори міністра з вищим керівництвом держави — президентом Фінляндії Александром Стуббом, спікером Едускунти (парламент Фінляндії – ред.) Юссі Халла-ахо, міністером закордонних справ Фінляндії – чинною головою ОБСЄ Еліною Валтонен та фінськими парламентаріями і депутатами Європарламенту, а також низка зустрічей з гостями конференції.
“Ключовими темами переговорів стануть посилення та синхронізація тиску союзників на Москву, координація зусиль України та Фінляндії з протидії російській агресії та загрозам для Європи, подальше реформування ОБСЄ та європейської архітектури безпеки, посилення оборонних спроможностей Україні, участь фінського уряду та компаній у відновленні та відбудові України”, – йдеться у повідомленні. -
Закон у Фінляндії поставив табу на нерухомість росіянам і білорусам
У Фінляндії ввели закон, який забороняє громадянам Росії та Білорусі купувати нерухомість у країні з міркувань національної безпеки. Ця норма стала чинною вівторок, про що повідомив міністр оборони Фінляндії. Закон призначений для посилення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Раніше фінський парламент прийняв законодавчі зміни, що дозволяють блокувати угоди з нерухомістю з особами з держав, які становлять загрозу для Фінляндії. Також Фінляндія буде координувати будівництво бомбосховищ для населення України протягом десяти років як лідер міжнародної Коаліції цивільного захисту.
-
У Фінляндії серед призерів змагань випадково виявили президента
Президент Фінляндії Александр Стубб інкогніто взяв участь у тріатлоні, чим здивував місцевих мешканців. Його участь стала явною лише на старті, коли присутні впізнали президента серед учасників. Про інцидент у суботу, 12 липня, повідомило фінське видання Ilta-Sanomat.
У місті Йоройнен, де саме проходили традиційні вихідні з тріатлону, у списку учасників помітили загадкове ім’я AS. Лише на старті стало очевидно – це сам президент Александр Стубб.
Учасникам тріатлону довелося долати такі дистанції: 750 метрів плавання, 20 кілометрів велогонки та 5 кілометрів бігу. Президент продемонстрував чудову фізичну підготовку, завершивши трасу за 1 годину 4 хвилини і 19 секунд, що дало йому друге місце у категорії чоловічого фітнесу. Фінішувати першим зміг Арто Валлін, випередивши Стубба на хвилину і 19 секунд. Загалом у цій категорії участь брали 45 спортсменів, а виступ керманича держави місцеві ЗМІ відзначили як бездоганний.
Варто наголосити, що останнім часом Александр Стубб активно бере участь у вирішенні міжнародних питань. Зокрема, президент зосереджений на припиненні бойових дій в Україні. Раніше він заявив, що американський лідер Дональд Трамп починає проявляти нетерпіння щодо війни Росії проти України, проте це рух у правильному напрямку.
Також президент Фінляндії Александр Стубб після удару росіян по українському місту Суми закликав посилити санкції проти країни-агресора – РФ.
-
Зеленський планує відвідати Фінляндію наприкінці липня
Президент Володимир Зеленський може взяти участь у конференції Гельсінкі+50 наприкінці липня, присвяченій 50-річчю підписання Гельсінського заключного акта. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє Ilta-Sanomat.
Згідно з попередньою програмою конференції, після виступу глави МЗС Фінляндії Еліни Валтонен і президента Александра Стубба своє звернення виголосить Зеленський.
“Однак після імені Зеленського стоїть позначка tbc (to be confirmed – ред.), тобто його участь ще не підтверджена”, – наголошує видання.
Керівник секретаріату головування Фінляндії в ОБСЄ Юні Лааксонен сказав Ilta-Sanomat, що підтвердження участі президента України може надійти пізніше з огляду на повномасштабне російське вторгнення.
“Однак ми отримали від оточення Зеленського попереднє зелене світло, тому змогли внести його ім’я до програми”, – додав він.
Ласконен також зазначив, що запрошення надіслали й представникам Росії, але в їхній участі певності поки немає.
Зазначимо, що в березні стало відомо, що Фінляндія озброїть Україну на додаткові €200 млн. Це вже 28 пакет військової допомоги нашій державі. При цьому Фінляндія не повідомила, що саме увійшло в пакет.
Фінляндія анонсувала допомогу Україні на €143 млн -
Фінляндія анонсувала побудову 10 тисяч укриттів в Україні
Фінляндія як лідер міжнародної Коаліції цивільного захисту України координуватиме зусилля з будівництва протягом десяти років 10 тисяч бомбосховищ для населення по всій території нашої країни. Про це заявив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо на Міжнародній конференції з відновлення України у Римі 10 липня.
“Коаліція з питань укриттів координуватиме міжнародну підтримку для створення сталої, масштабованої та стійкої системи укриттів цивільного захисту, що відповідає національним цілям України”, – наголосив фінський чиновник.
Фінляндія також сьогодні опублікувала програму розвитку співробітництва з Україною до 2028 року.
“Я бачив це на власні очі, коли відвідав Київ трохи більш як місяць тому. Попри війну, що триває, українці дивляться в майбутнє, сповнені надії. Ця місія виходить за межі простого відновлення збитків, завданих війною. Відбудова – це не тільки процес відновлення, а й потужна можливість для оновлення”, – наголосив Орпо.
Фінляндія розробила нові інструменти для залучення різних компаній до зусиль з відбудови України, водночас запровадивши нові стандарти та досвід для підтримки європейської інтеграції України, повідомив прем’єр.
“Ми вже побачили перші фінські інвестиції, і кількість фінських компаній, присутніх в Україні, постійно зростає”, – резюмував голова фінського уряду.
Зазначимо, що в березні стало відомо, що Фінляндія озброїть Україну на додаткові €200 млн. Це вже 28 пакет військової допомоги нашій державі. При цьому Фінляндія не повідомила, що саме увійшло в пакет.
Фінляндія анонсувала допомогу Україні на €143 млн -
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво.