Життя у ритмі новин

Позначка: Фінанси

  • У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків

    У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків

    У Казахстані стартував проект із впровадження криптовалютних карток, які дозволять громадянам розраховуватися цифровими активами в режимі реального часу. Про це повідомила пресслужба Національного банку країни.

    До пілотного проєкту підключилися п’ять банків Казахстану – Народний, Forte, Freedom, RBK і Altyn.

    “Через криптокарти цих банків, якщо у вас є криптогаманець на біржі, будь то Binance або інші біржі, які на МФЦА (Міжнародний фінансовий центр Астана – ред.) зареєстровані, ви можете безперешкодно миттєво переказувати кошти і оплачувати будь-які товари, роботи та послуги по всьому Казахстану, не тільки в МФЦА”, – пояснив голова Нацбанку Тимур Сулейменов.

    На початку червня Нацбанк запустив проект криптокарт з прив’язкою до гаманців на криптобіржах МФЦА. За допомогою криптокарт можна здійснювати покупки онлайн і через термінал, а також знімати готівку.

    Міжнародний фінцентр Астана – територія з особливим податковим, валютним, візовим режимом у столиці Казахстану, створена з метою залучення інвестицій в економіку. У МФЦА діють 11 криптобірж.

  • Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років

    Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років

    Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
    У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
    Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
    “Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
    Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
    Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
    Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.

  • Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки

    Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки

    Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
    У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
    Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
    “Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
    Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
    Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
    Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.

  • Ілон Маск закликав позбавити ООН фінансування

    Ілон Маск закликав позбавити ООН фінансування

    Підприємець Ілон Маск закликав позбавити фінансування Організацію Об’єднаних Націй після слів генерального секретаря організації Антоніу Гутерріша про загрозу цифрових платформ. Бізнесмен написав про це у вівторок, 3 червня, у платформі X.

    “Позбавте ООН фінансування”, – йдеться в пості.

    Так Маск відповів на публікацію іншого користувача соціальної мережі, в якій йшлося, що Гутерриш “оголосив війну свободі слова”.

    До публікації прикріплено фрагмент брифінгу, під час якого генсек ООН заявив, що цифрові платформи використовуються для “підриву науки, поширення дезінформації та ненависті до мільярдів людей”. Гутерріш назвав це глобальною загрозою та закликав до “чітких та скоординованих дій”.

    У відповідь на заклик Маска, речник ООН Стефан Дюжаррік коротко заявив: “Фінансуйте ООН”.

  • В Україні діють нові ліміти на грошові перекази

    В Україні діють нові ліміти на грошові перекази

    З 1 червня в Україні почали діяти нові обмеження при переказі грошей з картки на картку. Найбільші банки країни зменшили щомісячний ліміт з 150 тисяч до 100 тисяч гривень. Це рішення було ухвалене підписаним меморандумом у грудні 2024 року. Нові правила стосуватимуться всіх видів переказів, включаючи банківські картки та платежі за реквізитами. Винятком є клієнти з підтвердженими джерелами доходів, такі як зарплатні клієнти, волонтери та інші з підтвердженими доходами. Для них ліміт буде встановлено на основі підтвердженого доходу. Клієнти з високим рівнем ризику залишаються з лімітом у 50 тисяч гривень щомісяця. Нагадаємо, що у грудні 2024 року був підписаний меморандум про посилення фінмоніторингу та нові обмеження щодо карткових переказів, який передбачав зниження ліміту до 100 тисяч гривень з 1 червня 2025 року. Нацбанк не продовжив обмеження на перекази на рівні 150 тисяч гривень у квітні цього року, які діяли з 1 жовтня 2024 року.

  • Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року

    Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року

    Голова Міноборони Великобританії Джон Хілі заявив, що країна планує витрачати 3% свого ВВП на оборону до 2034 року. Це підвищення витрат на оборону пов’язане з вимогами США і НАТО до країн-членів блоку витрачати більше коштів на військові потреби. Лідери НАТО можуть підвищити цей показник з 2% до 3% у червні. Ця ініціатива була запропонована після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, який критикував країни-члени НАТО за низькі оборонні витрати.

  • Україна втрачає мільярди через тіньову економіку

    Україна втрачає мільярди через тіньову економіку

    За словами народного депутата та голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні досягає величезних розмірів – від 800 до 900 мільярдів гривень на рік. При цьому від 30 до 50% економіки перебуває у тіні, а в окремих галузях цей показник може сягати навіть 60%. Гетманцев підкреслив, що така ситуація гальмує економічний розвиток країни. Він вважає, що виведення економіки з тіні може стати джерелом додаткового фінансування для української армії. За оцінками депутата, завдяки заходам з детінізації до 2025 року можна зібрати понад 164 мільярди гривень до державного бюджету. Також він зазначив, що надходження до бюджету від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні, показують значний ріст. За перші п’ять місяців 2025 року до державної скарбниці надійшло майже 7 мільярдів гривень, що на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році.

  • У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Це сталося через дешеву нафту та міцний рубль, що призвело до несподіваного збільшення дефіциту. Мінфін змушений був переглянути прогнози і врахувати нові умови ринку. Це може спонукати до подальших витрат з Фонду національного добробуту. Голова бюджетного комітету Держдуми попередив про можливі ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій. Результатом цих змін може бути ще більший дефіцит у казначействі країни. Влада розраховує нафтогазові доходи на цей рік можуть зменшитися майже на чверть від планованих.

  • Фунт досяг максимуму 2022 року, “завдяки” Трампу

    Фунт досяг максимуму 2022 року, “завдяки” Трампу

    Курс фунта стерлінгів досяг найвищого рівня з початку 2022 року, оскільки долар опинився під тиском після змін у торговій політиці адміністрації Трампа. У п’ятницю, 23 травня, президент США Дональд Трамп вразив світові ринки, загрожуючи 50% митом, що викликало побоювання щодо економічних наслідків. Проте вже в неділю він змінив свою позицію і вирішив відкласти введення мит на 9 липня. Це сталося після того, як президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн вимагала більше часу для укладання угоди з США. У понеділок Європейський союз заявив, що такий діалог надав “новий імпульс” торговим переговорам. Курс фунта досягнув $1,3552, що є його максимумом з лютого 2022 року. З початку року він зрос більше ніж на 8% до долара, що є найкращим результатом за перші п’ять місяців з 2009 року.

  • Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки

    Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки

    Україна за останні три роки отримала понад $133 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Про це у четвер, 22 травня, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем та віце-канцлером, міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем.
    Марченко зазначив, що Канада та Німеччина є одними з лідерів у підтримці України з початку повномасштабної війни в усіх можливих напрямах.
    За його даними, допомога від Німеччини є другою за розміром серед країн світу та сягнула 17,3 млрд євро, а допомога Канади є п’ятою за розміром в світі та становить 10,3 млрд євро.
    Також Канада та Німеччина підтримали ініціативу G7 ERA (допомога Україні за рахунок відсотків від заморожених російських активів) обсягом $50 млрд. Внесок Канади складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд). Україна вже отримала перший транш – 2,5 млрд канадських доларів. Внесок ЄС становить 18,1 млрд євро (близько $20 млрд). Україна отримала вже чотири транші обсягом 6 млрд євро.
    Раніше Нацбанк оцінив обсяги міжнародної допомоги Україні до 2027 року. Вона залишатиметься на високому рівні з поступовим зниженням протягом прогнозного періоду у міру нормалізації економічної ситуації.