Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про проведення оперативного засідання бюджетної комісії з метою перерозподілу коштів для збільшення фінансування батальйонів, які знаходяться на передовій. За рішенням, ухваленим на цьому засіданні, обсяги прямого фінансування бригад на закупівлі будуть підвищені, що дозволить їм самостійно забезпечувати свої потреби. Кожна бригада, що виконує бойові завдання на лінії фронту, отримуватиме додатково 7 мільйонів гривень на кожен батальйон. Це призведе до збільшення кількості дронів та іншого необхідного устаткування для військових. Рішення про збільшення фінансування було ухвалено після засідання Ставки, яке провів президент Володимир Зеленський, під час якого також обговорювалися інші питання, пов’язані з потребами військових.
Позначка: Фінансування
-
Президент анонсував збільшення фінансування ЗСУ
Президент Володимир Зеленський оголосив, що уряд має прийняти рішення щодо збільшення фінансування бойових підрозділів вже на цьому тижні. Гроші будуть спрямовані на закупівлю нового спорядження для бійців, зокрема дронів. Також буде скорочено термін між поданням на нагороду та її врученням, а також впроваджено нові документи для уникнення зайвої бюрократії. Президент також зазначив, що готуються рішення щодо інших важливих аспектів, таких як мотивація бійців, навчання та комунікація в армії.
-
В Кабміні заявили, що виконають усі реформи для отримання фінансування ЄС
Україна планує виконати умови перед Європейським Союзом для отримання фінансування в рамках програми Ukraine Facility. Міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що Київ працює над оновленням цієї програми, яка має на меті підтримку української економіки під час війни. Уряд України планує виконати всі умови для отримання повного обсягу допомоги, проте є певні перешкоди, зокрема, у питанні відбору суддів до Вищого антикорупційного суду. Україна також хоче переглянути деякі вимоги програми, щоб виконати їх без порушення строків. Європейський Союз вимагає від України виконання реформ, включаючи антикорупційні заходи, інакше може скоротити фінансову допомогу.
-
Трамп збудує бальну залу у Білому домі за $200 млн
Президент США Дональд Трамп планує побудувати нову бальну залу в Білому домі, яка буде вміщати до 650 осіб. Зведення цієї зали планується завершити до кінця президентського терміну Трампа у 2029 році. Зараз простір для масштабних подій у Білому домі обмежений, що змушує влаштовувати намети на вулиці. Проєкт фінансуватиметься особисто президентом і “патріотичними донорами”. Нова зала буде розташована на місці нинішнього Східного крила будівлі і стане першою масштабною структурною зміною в архітектурі Білого дому з 1948 року.
-
Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа переказала $934 млн з програми модернізації ядерних ракет США на переобладнання Boeing 747-8, подарованого Катаром, який планують використовувати як альтернативу Air Force One. Про це повідомив The New York Times напередодні, 27 липня.
Офіційна вартість робіт засекречена, однак експерти підозрюють, що частину цих коштів направили саме на оздоблення президентського авіалайнера з позолотою, спеціальним захистом і новими системами зв’язку.
Попри заяви про те, що літак був “подарунком”, витрати на переоснащення, посилення безпеки, демонтаж можливих шпигунських пристроїв і розкішний інтер’єр лягли на платників податків.
Модернізацію проводять у Техасі, а після завершення президент планує передати лайнер до фонду президентської бібліотеки.
Фінансування проекту здійснили через одну з найбільш витратних програм Пентагону – заміну застарілих ядерних ракет Minuteman III. Початкова вартість цієї програми зросла з $77,7 млрд до $140 млрд. Проте замість вкладень у ядерну безпеку, частину коштів використали на проєкт, пов’язаний із персональним літаком Трампа.
Члени Конгресу та аналітики занепокоєні можливими конфліктами інтересів, а також ризиком, що через політичний тиск безпека літака буде недостатньою. У ВПС США підтвердили, що частину коштів з програми модернізації ракет використали на цей проект, однак деталі засекречені.
Сенаторка-демократка Джин Шагін назвала такий підхід “тривожним” і звинуватила адміністрацію у фінансуванні “марнославного проєкту2 коштом оборонного бюджету.
Раніше Трамп розповів, що літак Boeing-747-8, який Катар подарував американському президенту, буде передано ВПС США.
Трамп назвав “надто великим” подарований Катаром літак -
Уряд виділив додаткові 300 млн на університети у прифронтових регіонах
Уряд виділить додатково 300 млн грн на підтримку університетів у прифронтових і прикордонних регіонах. Про це у вечірньому відеозверненні в суботу, 26 липня, заявив президент Володимир Зеленський.
“Є урядове рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах, у прикордонних містах: Сумщина, Запоріжжя, Харків. Додаткові кошти – 300 мільйонів гривень – саме для таких складних обставин, для закладів вищої освіти, які бережуть студентські спільноти, наші студентські колективи, які навчають попри все”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб українські освітні центри збереглися. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету. -
“Чеська ініціатива” забезпечена коштами до середини 2026 року – посол
У початку 2026 року у Чехії вже є гроші для закупівлі боєприпасів для України за їхньою ініціативою. Ці кошти, зокрема, отримані з доходів від заморожених російських активів. Посол України у Чехії розповів, що процес постачання боєприпасів в Україну відбувається постійно, і за попередній рік Україні передали 1,5 мільйона боєприпасів великих калібрів. На цей рік планується збільшити цю кількість до 1,8 мільйона. Також триває співпраця з локалізації виробництва озброєння і боєприпасів в Україні. Україна також розпочала співпрацю зі збройовою компанією Czechoslovak Group та розглядає можливість створення українсько-чеського оборонного кластеру.
-
Харків отримає $33 млн на підтримку енергетики
Світовий банк скерує Харкову понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов напередодні, 12 липня.
“Це другий етап програми RePower, і ми змогли отримати це фінансування завдяки успішному виконанню першої частини проєкту, підписаного торік на конференції з відновлення України в Берліні”, – розповів мер.
Терехов уточнив, що отримане фінансування дасть можливість зробити ще один сильний крок уперед. Місто отримає додаткові 8,5 мегават власної генерації – сучасні когенераційні установки, які будуть встановлені у найвразливіших районах.
Він пояснив, що там, де найвищий ризик відключень, вони забезпечуватимуть тепло і світло лікарням, школам, котельням і житловим будинкам – навіть у повному блекауті.