Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу.
Позначка: Фінансування
-
Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році
-
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони
В Україні дефіцит фінансування виробництва дронів становить 6 мільярдів доларів. Про це заявив Володимир Зеленський під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, передає Укрінформ.
“Найближчим часом нам треба закрити дефіцит (фінансування виробництва дронів – ред.). Ми вже про це говорили. Це не секрет, це понад 6 млрд, ми дуже розраховуємо на цю підтримку від партнерів”, – пояснив Зеленський.
Глава держави зауважив, що Україна має все необхідне для протидії посиленню російських обстрілів, втім, додав, що потрібне фінансування.
Окремо президент відзначив, що сьогодні дрони – це зброя номер один, яка стримує ворога, яка тримає фронт і зменшує кількість втрат українців. -
Латвія долучається до закупівлі зброї для України
Латвія вирішила долучитися до закупівлі зброї для України через механізми НАТО. Прим’єр-міністрка Латвії Евіка Сіліня підтвердила цю участь у відповідній ініціативі Альянсу. Країна планує приєднатися до програми централізованої закупівлі важливого військового обладнання для українських Збройних сил, зокрема, систем протиповітряної оборони. Латвія планує виділити щонайменше 2 мільйони євро на цю ініціативу. Це рішення відповідає закликам президента США Дональда Трампа через НАТО щодо підтримки України в умовах її протистояння з російською агресією. Це вже не перша допомога Латвії Україні, оскільки раніше вони передали значну партію бронетехніки та готують нові поставки. В цілому, Європа виділила понад 35 мільярдів євро військової допомоги Україні з початку війни, що є більшою сумою, ніж виділили США.
-
Шмигаль зробив заяву щодо грошей батальйонам ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про проведення оперативного засідання бюджетної комісії з метою перерозподілу коштів для збільшення фінансування батальйонів, які знаходяться на передовій. За рішенням, ухваленим на цьому засіданні, обсяги прямого фінансування бригад на закупівлі будуть підвищені, що дозволить їм самостійно забезпечувати свої потреби. Кожна бригада, що виконує бойові завдання на лінії фронту, отримуватиме додатково 7 мільйонів гривень на кожен батальйон. Це призведе до збільшення кількості дронів та іншого необхідного устаткування для військових. Рішення про збільшення фінансування було ухвалено після засідання Ставки, яке провів президент Володимир Зеленський, під час якого також обговорювалися інші питання, пов’язані з потребами військових.
-
Президент анонсував збільшення фінансування ЗСУ
Президент Володимир Зеленський оголосив, що уряд має прийняти рішення щодо збільшення фінансування бойових підрозділів вже на цьому тижні. Гроші будуть спрямовані на закупівлю нового спорядження для бійців, зокрема дронів. Також буде скорочено термін між поданням на нагороду та її врученням, а також впроваджено нові документи для уникнення зайвої бюрократії. Президент також зазначив, що готуються рішення щодо інших важливих аспектів, таких як мотивація бійців, навчання та комунікація в армії.
-
В Кабміні заявили, що виконають усі реформи для отримання фінансування ЄС
Україна планує виконати умови перед Європейським Союзом для отримання фінансування в рамках програми Ukraine Facility. Міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що Київ працює над оновленням цієї програми, яка має на меті підтримку української економіки під час війни. Уряд України планує виконати всі умови для отримання повного обсягу допомоги, проте є певні перешкоди, зокрема, у питанні відбору суддів до Вищого антикорупційного суду. Україна також хоче переглянути деякі вимоги програми, щоб виконати їх без порушення строків. Європейський Союз вимагає від України виконання реформ, включаючи антикорупційні заходи, інакше може скоротити фінансову допомогу.
-
Трамп збудує бальну залу у Білому домі за $200 млн
Президент США Дональд Трамп планує побудувати нову бальну залу в Білому домі, яка буде вміщати до 650 осіб. Зведення цієї зали планується завершити до кінця президентського терміну Трампа у 2029 році. Зараз простір для масштабних подій у Білому домі обмежений, що змушує влаштовувати намети на вулиці. Проєкт фінансуватиметься особисто президентом і “патріотичними донорами”. Нова зала буде розташована на місці нинішнього Східного крила будівлі і стане першою масштабною структурною зміною в архітектурі Білого дому з 1948 року.
-
Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа переказала $934 млн з програми модернізації ядерних ракет США на переобладнання Boeing 747-8, подарованого Катаром, який планують використовувати як альтернативу Air Force One. Про це повідомив The New York Times напередодні, 27 липня.
Офіційна вартість робіт засекречена, однак експерти підозрюють, що частину цих коштів направили саме на оздоблення президентського авіалайнера з позолотою, спеціальним захистом і новими системами зв’язку.
Попри заяви про те, що літак був “подарунком”, витрати на переоснащення, посилення безпеки, демонтаж можливих шпигунських пристроїв і розкішний інтер’єр лягли на платників податків.
Модернізацію проводять у Техасі, а після завершення президент планує передати лайнер до фонду президентської бібліотеки.
Фінансування проекту здійснили через одну з найбільш витратних програм Пентагону – заміну застарілих ядерних ракет Minuteman III. Початкова вартість цієї програми зросла з $77,7 млрд до $140 млрд. Проте замість вкладень у ядерну безпеку, частину коштів використали на проєкт, пов’язаний із персональним літаком Трампа.
Члени Конгресу та аналітики занепокоєні можливими конфліктами інтересів, а також ризиком, що через політичний тиск безпека літака буде недостатньою. У ВПС США підтвердили, що частину коштів з програми модернізації ракет використали на цей проект, однак деталі засекречені.
Сенаторка-демократка Джин Шагін назвала такий підхід “тривожним” і звинуватила адміністрацію у фінансуванні “марнославного проєкту2 коштом оборонного бюджету.
Раніше Трамп розповів, що літак Boeing-747-8, який Катар подарував американському президенту, буде передано ВПС США.
Трамп назвав “надто великим” подарований Катаром літак -
Уряд виділив додаткові 300 млн на університети у прифронтових регіонах
Уряд виділить додатково 300 млн грн на підтримку університетів у прифронтових і прикордонних регіонах. Про це у вечірньому відеозверненні в суботу, 26 липня, заявив президент Володимир Зеленський.
“Є урядове рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах, у прикордонних містах: Сумщина, Запоріжжя, Харків. Додаткові кошти – 300 мільйонів гривень – саме для таких складних обставин, для закладів вищої освіти, які бережуть студентські спільноти, наші студентські колективи, які навчають попри все”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб українські освітні центри збереглися. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він.