Європейський Союз розглядає можливість спільного фінансування України через залучення коштів заморожених російських активів, якщо план їх передачі не вдасться реалізувати через опір Бельгії. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила з пропозиціями щодо альтернативного фінансування України, включаючи випуск спільного боргу ЄС або фінансування через національні бюджети країн-членів. Наразі Бельгія разом із іншими країнами виступає проти передачі активів Україні через можливі юридичні та фінансові ризики. Україна вважає фінансування заморожених російських активів життєво важливим для своєї економіки та оборони, а президент Володимир Зеленський закликав ЄС підтримати цю ініціативу. Питання фінансування України має бути вирішене на грудневому саміті Європейської ради.
Позначка: Фінансова допомога
-
Україна отримала від Євросоюзу майже 6 млрд євро
Євросоюз надав Україні транш у розмірі 5,9 млрд євро. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в четвер, 13 листопада.
За її словами, з цієї суми – 4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans. Це завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.
“Це – приклад того, як Росія починає платити за свої злочини. І водночас – сигнал європейської солідарності та рішучості підтримувати нашу здатність вистояти”, – написала очільниця уряду.
Окрім того, 1,8 млрд євро надано у межах ініціативи Ukraine Facility. Свириденко підкреслила, що це підтвердження того, що Україна впевнено рухається шляхом реформ і європейської інтеграції.
“Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та Європейським Союзом… Це допомагає нам зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни – найбільшої у Європі з часів Другої світової. Ці кошти про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону”, – зазначила Свириденко.
Вона подякувала президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство й непохитну підтримку України. -
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Єврокомісія та Бельгія не змогли узгодити умови щодо “репараційного кредиту” для України, який мав би бути фінансовою допомогою від ЄС. Ці переговори також спотикаються на опозиції ще двох країн ЄС. Поки немає єдиного плану “Б” у ЄС для надання допомоги Україні. Недавно відбулася технічна зустріч між представниками ЄС та Бельгії, де обговорювалася ідея використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України протягом двох наступних років, проте узгодження поки не досягнуто.
-
Допомога у 6500 гривень: українців попередили про шахраїв
Україна стала свідком зростання кількості шахраїв, які обіцяють виплату у розмірі 6500 гривень для громадян. Голова комітету Верховної Ради з фінансів Данило Гетманцев попередив про появу ботоферм, які намагаються ошукати людей, пропонуючи оформити картку для отримання цієї допомоги. Він закликав уникати сумнівних посилань та не передавати свої банківські дані стороннім особам, оскільки жоден державний орган не розсилає посилання через підозрілі сервіси. Депутат наголосив, що для отримання державної допомоги не потрібно оформляти “спеціальні” картки, оскільки більшість виплат здійснюється через Дію. Поліція також попередила про поширення шахрайства, яке імітує державні онлайн-сервіси, тому важливо бути обережним та не довіряти підозрілим пропозиціям.
-
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Нідерланди профінансують кібербезпеку України за британською програмою
Нідерланди вирішили виділити додаткові кошти для підвищення кіберзахисту України. Міністр закордонних справ Нідерландів оголосив про надання 10 мільйонів євро для участі в британській кіберініціативі, яка спрямована на підтримку України. Російські кібератаки розглядаються як частина гібридної війни, спрямованої на дестабілізацію регіону. Нідерланди підтримують партнерство з Великою Британією для зміцнення кіберстійкості України. Фінансова допомога спрямовуватиметься на реалізацію британської програми та адаптацію українських цифрових ресурсів до нових викликів. Також Нідерланди планують виділити 25 мільйонів євро для потреб енергетичного сектору та 90 мільйонів євро на виробництво розвідувальних і ударних дронів для України.
-
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Деякі країни, наприклад, Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за таке рішення. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для захисту себе. Він вважає, що використання заморожених коштів РФ для відбудови України є справедливим. Наразі деякі країни, зокрема Угорщина, чинять опір ініціативам, пов’язаним із Україною. Питання про передачу заморожених активів має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні, адже відкладення рішення недоцільне.
-
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз гарантує фінансову допомогу Україні у 2026 та 2027 роках. На засіданні Європейської Ради, яке відбулося 23 жовтня, було підтверджено, що ЄС буде підтримувати Україну протягом двох наступних років. Також було вирішено заморозити російські активи та використовувати їх на захист від російської агресії. Зеленський також зазначив, що працюють над посиленням ППО та співпрацею з країнами, які можуть підтримати українську енергетику. Ухвалено 19-й санкційний пакет проти Росії, і розпочато роботу над наступними санкціями. Зеленський відзначив ефективність американських санкцій проти російських нафтових компаній та закликав Європу обмежити постачання з Росії для завершення війни.
-
Орбан проти: саміт Євроради затвердив допомогу Україні
На засіданні Європейського союзу було прийнято рішення про продовження фінансової та військової підтримки України у 2026-2027 роках. Більшість країн-членів підтримали ці висновки, але Угорщина, яка очолюється прем’єр-міністром Віктором Орбаном, відмовилася приєднатися до цього рішення. Це не перший раз, коли Угорщина не підтримує позицію ЄС стосовно України. Це викликає певне занепокоєння в контексті підтримки України від Євросоюзу.