У п’ятницю, 19 вересня, три російські винищувачі-перехоплювачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії, ввійшовши без дозволу над Фінською затокою і перебувавши там 12 хвилин. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна назвав цей інцидент безпрецедентно зухвалим, заявивши, що такі дії Росії потребують посилення політичного та економічного тиску. Естонське МЗС викликало представника РФ для висловлення протесту та вручення ноти щодо порушення повітряного простору.
Позначка: Естонія
-
Три російські МіГ-31 вторглися до Естонії
Міністерство закордонних справ Естонії повідомило, що три російські винищувачі-перехоплювачі МіГ-31 порушили повітряний простір країни. Це вже четверте вторгнення Росії цього року, але на цей раз було зафіксовано найбільшу кількість літаків, які провели у повітряному просторі Естонії 12 хвилин. Міністр закордонних справ вважає цей випадок надзвичайно агресивним і закликає до посилення політичного та економічного тиску на Росію. Естонське МЗС викликало посла РФ для висловлення протесту та передачі ноти щодо порушення повітряного простору.
-
В Естонії розпочалися міжнародні військові навчання
В Естонії 18 вересня стартували міжнародні військові навчання Блискавка (Pikne), які триватимуть два тижні. Про це повідомляє ERR.
У навчаннях беруть участь військовослужбовці Естонії, Латвії, США, Франції, Великої Британії та Канади.
Основна мета маневрів – відпрацювання швидкого перекидання союзницьких сил і спільного відбиття загроз.
За словами командира навчань полковника Янно Мярка, сили союзників відпрацюють десантні операції, стрибки з парашутом, а фінальним етапом стануть стрільби на полігонах у Нурсіпалу і Рутья.
У маневрах задіяні сухопутні, повітряні та морські підрозділи – загалом близько 3000 військовослужбовців. Навчання мають тренувально-оборонний характер, використовуються імітаційні засоби, включно з холостими патронами.
Зазначається, що навчання Блискавка демонструють готовність союзників НАТО до оборони регіону. Міжнародні бойові групи НАТО перебувають також у Латвії, Литві та Польщі. У складі бойової групи в Естонії вже беруть участь сили з Великої Британії, Франції та Ісландії. -
Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України
Естонія планує продовжувати надавати допомогу Україні, призначивши понад 100 мільйонів євро або 0,25% від свого ВВП на наступний рік. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив про це під час свого візиту до України. Він підтвердив підтримку свого українського колеги та заявив, що естонські підприємства оборонної промисловості візьмуть активну участь у цьому процесі. Певкур також зустрівся з учасниками бойових дій на українському фронті та обговорив ситуацію з безпекою на сходному фланзі НАТО з українськими та європейськими партнерами. Ця допомога стане частиною нового механізму надання військової допомоги Україні від США та НАТО через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
-
Гелікоптер РФ вторгся в повітряний простір Естонії
У неділю, 7 вересня, російський гелікоптер Мі-8 без дозволу злетів у повітряний простір Естонії і перебував там кілька хвилин. Оборонні сили Естонії повідомили, що літальний апарат не мав плану польоту, транспондер був вимкнений і не було радіозв’язку з естонськими службами повітряного руху. Це вже третій випадок порушення повітряного простору Естонії цього року російськими літаками. Міністерство закордонних справ Естонії вручило ноту протесту тимчасовому повіреному у справах посольства Росії в Естонії.
-
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Зеленський радився з Навроцьким та лідерами ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів важливу бесіду з Каролем Навроцьким та чотирма іншими європейськими лідерами, де обговорювали координацію спільних дій напередодні ключових дипломатичних подій, підтримку України в умовах війни та посилення тиску на Росію. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на своєму Telegram-каналі увечері 28 серпня.
У переговорах взяли участь президент Польщі, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, президенти Литви Гітанас Наусєда, Естонії Алар Каріс і Латвії Едгарс Рінкевичс.
Глава держави висловив подяку європейським партнерам за солідарність, зокрема за проявлену підтримку Україні у зв’язку із останнім масованим російським обстрілом. Крім того, Зеленський висловив співчуття Польщі через трагічну авіакатастрофу винищувача F-16, яка забрала життя польського пілота.
Президент підкреслив, що для досягнення миру необхідно зберігати єдність і підсилювати тиск на Москву. Він акцентував на важливості санкційної політики та відповідній реакції на відмову Росії співпрацювати у форматі лідерів. Зеленський також наголосив на значенні постійної координації позицій між партнерами з Європи для формування єдиного і сильного голосу, який буде почутий у США.
Слід зазначити, що раніше Зеленський анонсував перемовини з командою Трампа.
Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ через чергові “два тижні”, якщо Володимир Путін не погодиться на зустріч із Зеленським.
-
Зеленський поговорив із Навроцьким та лідерами ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів важливу бесіду з Каролем Навроцьким та чотирма іншими європейськими лідерами, де обговорювали координацію спільних дій напередодні ключових дипломатичних подій, підтримку України в умовах війни та посилення тиску на Росію. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на своєму Telegram-каналі увечері 28 серпня.
У переговорах взяли участь президент Польщі, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, президенти Литви Гітанас Наусєда, Естонії Алар Каріс і Латвії Едгарс Рінкевичс.
Глава держави висловив подяку європейським партнерам за солідарність, зокрема за проявлену підтримку Україні у зв’язку із останнім масованим російським обстрілом. Крім того, Зеленський висловив співчуття Польщі через трагічну авіакатастрофу винищувача F-16, яка забрала життя польського пілота.
Президент підкреслив, що для досягнення миру необхідно зберігати єдність і підсилювати тиск на Москву. Він акцентував на важливості санкційної політики та відповідній реакції на відмову Росії співпрацювати у форматі лідерів. Зеленський також наголосив на значенні постійної координації позицій між партнерами з Європи для формування єдиного і сильного голосу, який буде почутий у США.
Слід зазначити, що раніше Зеленський анонсував перемовини з командою Трампа.
Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ через чергові “два тижні”, якщо Володимир Путін не погодиться на зустріч із Зеленським.
-
“Може бути українським”: в Естонії вибухнув дрон
Фермер у Тартуському повіті Естонії виявив уламки ударного дрона в другій половині дня понеділок, 25 серпня. На місці події також утворилася вирва від вибуху. Естонська влада припускає, що це можуть бути уламки українського БПЛА. Про знахідку повідомив голова Поліції безпеки Естонії Марго Паллосон, пише місцеве медіа ERR.
Уламки виявили у волості Елва. Департамент Поліції безпеки спільно з прокуратурою почали розслідування для з’ясування обставин. Люди через цей інцидент не постраждали.
За оцінкою Поліції безпеки, дрон впав на території Естонії в неділю рано вранці і може бути українським.
“За попередніми даними, у нас є підстави вважати, що це міг бути український дрон, націлений на об’єкти на території Росії, але який Росія за допомогою GPS-глушіння та інших засобів електронної боротьби збила з курсу, і він відхилився в повітряний простір Естонії. Нині ніщо не вказує на те, що це міг бути російський дрон”, – сказав Паллосон.
Паллосон зазначив, що це був військовий дрон, до якого було прикріплено вибухову речовину, і вона також здетонувала.
Дрон міг потрапити у повітряний простір Естонії як з повітряного простору Росії, так і з повітряного простору Латвії; нині цей варіант розслідується, додав він.
За словами міністра оборони Ханно Певкура, знахідка уламків дрона насамперед пов’язана з тим, що Росія продовжує війну в Україні, а Україна захищає себе.
Начальник розвідувального центру Сил оборони Антс Ківісельг, коментуючи ситуацію, зазначив: глушіння GPS-сигналу з боку Росії спрямовано на захист російських стратегічних об’єктів і не націлене безпосередньо проти Естонії або інших союзників НАТО. У зв’язу з цим, рівень загрози в Естонії не змінився.
Департамент поліції і прикордонної охорони Естонії в неділю зранку, 24 серпня, відстежував дрон, що пролітав над Чудським озером, який пізніше впав в озеро на території Росії. У суботу та в ніч на неділю в Ленінградській області Росії спостерігалося активне пересування дронів, коли Україна атакувала безпілотниками об’єкти на території Росії.
Раніше ми писали, що в Литву залетів БпЛА з білоруської території. Литовські Повітряні сили повідомили, що безпілотник нарешті знайшли в Йонавському районі на території полігону. На місце події були військові слідчі та сапери.
Литва викликала посла Білорусі через дрон -
Російського дипломата вислали з Естонії
Міністерство закордонних справ Естонії вирішило вислати першого секретаря посольства Російської Федерації у Таллінні, Дмитра Прилєпіна, з країни та вимагло йому залишити її. Дипломату було передано офіційне повідомлення про це разом з офіційною нотою. За словами представників відомства, Прилєпін втручався у внутрішні справи Естонії, сприяючи розколу суспільства та порушенню санкційного режиму. Міністр закордонних справ Маргус Тсахкна наголосив на тому, що таке втручання має припинитися. Рішення про вигнання було прийняте згідно з міжнародними правилами дипломатичних відносин.