Президент США Дональд Трамп відмовився від тверджень президента Франції Еммануеля Макрона про те, що він покинув саміт G7 у Канаді раніше, ніж було заплановано, для роботи над припиненням конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Трамп зазначив у своєму пості в соцмережі, що причина його повернення до США більш серйозна, ніж просто перемир’я. Він також звинуватив Макрона у неправильному тлумаченні ситуації. Саміт G7 розпочався в Канаді 16 червня, а президент України Володимир Зеленський також планує взяти участь у ньому та провести кілька зустрічей. Трамп мав намір зустрітися з Зеленським, але вирішив не дочекати саміту до кінця та повернувся до США.
Позначка: Еммануель Макрон
-
Макрон виступив проти посередництва Путіна між Ізраїлем та Іраном
Президент Франції Еммануель Макрон розкритикував ідею залучення Володимира Путіна як посередника у врегулюванні конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Про це у неділю, 15 червня, пише The Times of Israel.
Зокрема, під час візиту до Гренландії Макрон заявив, що Росія не має достатнього авторитету для посередництва, як це раніше припускав президент США Дональд Трамп.
“Я не вважаю, що Росія, яка бере участь у повномасштабному конфлікті та порушує Статут ООН протягом кількох років, може виконувати роль посередника”, – наголосив французький лідер. -
Макрон прибув до Гренландії на тлі претензій США
Президент Франції Емманюель Макрон у неділю прибув до Гренландії, щоби продемонструвати солідарність Європи з данською автономною територією, на яку претендує президент США Дональд Трамп. Під час візиту він заявив про необхідність поважати суверенітет та територіальну цілісність острова. Про це повідомляє France24 у неділю, 15 червня.
“Я прибув до Гренландії з посланням солідарності, підтримки та дружби”, – заявив Макрон після прибуття.
Президент Франції також різко розкритикував заяви Трампа щодо заяв про анекцію острова: “Так союзники не чинять”.
Емманюель Макрон став першим іноземним лідером, який відвідав Гренландію з того часу, як американський президент Дональд Трамп висловив інтерес до приєднання до США цього острова.
Глава Білого дому також не виключав можливості застосування сили для встановлення контролю над територією.
Данія раніше неодноразово наголошувала, що Гренландія не продається.
Макрон акцентував, що його візит має на меті засвідчити “солідарність Франції та Європейського Союзу” щодо “суверенітету й територіальної цілісності” Гренландії.
На місці президента Франції зустрічали прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, а також десятки мешканців з червоно-білими прапорами.
Запрошення Макрона різко контрастує з візитом віцепрезидента США Джей-Ді Венса в березні, котрий сприйняли як провокацію. Тоді Венс, відвідавши військову базу Пітуффік, звинуватив Данію в недбалому ставленні до безпеки та інтересів гренландців.
База Пітуффік є важливою частиною американської системи протиракетної оборони.
Більшість із 57 тисяч жителів Гренландії підтримують ідею незалежності від Данії, однак не хочуть приєднуватися до США.
У межах візиту Макрон планує обговорити безпекові питання регіону та можливості включення Гренландії до “європейських ініціатив”, спрямованих на розвиток території з повагою до її суверенітету.
Франція також заявила про намір “масово інвестувати в дослідження екосистем Арктики”, продовжуючи традиції відомого французького дослідника Поля-Еміля Віктора. Його хижу, збудовану в 1950 році на півночі Гренландії, нещодавно визнали історичною пам’яткою. -
Макрон зібрався відвідати Гренландію
Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Гренландію 15 червня. Він проведе переговори з головою місцевого уряду та прем’єром Данії, після чого вирушить до Канади на саміт G7. Головні теми обговорення – безпека в Північній Атлантиці та Арктиці, зміна клімату, енергетичний перехід та корисні копалини. Мета візиту – зміцнення співпраці з Гренландією та підтримка європейського суверенітету. Це буде перша зустріч іноземного лідера з Гренландією після висловлення президентом США Дональдом Трампом інтересу до приєднання острова до Сполучених Штатів.
-
Президент Бразилії зробив заяву про Путіна та війну
Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сільва двічі розмовляв з російським диктатором Володимиром Путіним, щоб змусити його розпочати мирні переговори щодо України. Про це він сказав під час спільної з президентом Франції Еммануелем Макроном пресконференції в Парижі, передає Укрінформ у четвер, 5 червня.
“Я бачив, що Трамп написав у Твіттері, що він говорив з Путіним, і що їхня розмова була не дуже доброю. Я сказав Путіну особисто, що настав час залишити це божевілля війни позаду. Війна нічого не будує, навпаки, вона руйнує. Якщо він хоче обговорювати мир, нехай веде переговори про мир”, – розповів бразильський президент.
Лула да Сільва також зазначив, що веде розмови про врегулювання війни в Україні з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, та нагадав про спільну пропозицію їхніх країн.“Разом з Китаєм ми розробили документ, пропозицію від 13 країн, що розвиваються, створити групу друзів для пошуку рішення. Я їздив до Китаю і обговорював це питання”, – пояснив він.
Президент Бразилії зазначив, що телефонував Путіну вдруге, “щоб сказати йому, що для нього надзвичайно важливо взяти участь у переговорах”. Своєю чергою президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Бразилія та Китай мають відіграти свою важливу роль у примусі Путіна до мирних переговорів, водночас й інші країни повинні продовжувати тиснути на очільника Кремля. “Бразилія має відіграти дуже важливу роль. Також ініціатива, взята нею разом з Китаєм, є важливою. Десять днів тому я мав тривалу зустріч з президентом Сі Цзіньпіном та просив його відновити дипломатичні зусилля для тиску на Росію. Тож зараз суть зусиль, які ми всі повинні докласти – європейці, американці, китайці, бразильці та індійці – полягає в тому, щоб чинити тиск на Росію з метою зупинити війну”, – наголосив він. Макрон нагадав, що пропозиція США про припинення вогню була прийнята президентом України Володимиром Зеленським у Джидді в березні, однак Путін постійно відмовляється від неї, не бажаючи припиняти розпочату ним війну.
-
Макрон і Мелоні обговорять війну РФ в Україні і тарифи США
Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні проведуть зустріч у вівторок. Про це у вівторок, 3 червня, пише Reuters.
Європейські лідери зустрінуться в Римі. Спочатку відбудуться переговори, а згодом – робоча вечеря. Очікується, що сторони обговорять низку актуальних питань і прагнутимуть подолати існуючі розбіжності, зокрема щодо підходів до американських тарифів та російської агресії проти України.
Минулого тижня Мелоні визнала, що між нею та Макроном є певні “розбіжності”, однак заперечила будь-які “особисті проблеми”.
Джерело в уряді Італії повідомило, що обидві сторони сподіваються “закласти основу для подальшого зміцнення відносин між Парижем і Римом”, які активно взаємодіють на ключових напрямках міжнародної політики.
За інформацією французьких і італійських чиновників, ініціатором зустрічі виступив Макрон.
“Президент відкритий до співпраці з усіма європейськими партнерами, незалежно від їхніх політичних поглядів”, – зазначив представник Єлисейського палацу, якого цитує Reuters.
У французькій адміністрації також підтвердили, що під час зустрічі буде обговорено питання гарантій безпеки для України, американських тарифів, а також співпраці у сфері промисловості між двома країнами.
Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. -
У Парижі з музею вкрали статую Макрона та принесли під посольство РФ
У Парижі з музею воскових постатей Гревен викрали статую президента Еммануеля Макрона. Про це повідомляє BFMTV у понеділок, 2 червня. Сьогодні вранці підозрювані – двоє чоловіків та дві жінки – зайшли до музею Гревен під виглядом звичайних відвідувачів. У будівлі вони переодяглися в робочий одяг і, видаючи себе за співробітників музею, забрали статую Макрона вартістю 40 тисяч євро, прикрили її та винесли через службовий вхід.
Відповідальність за викрадення взяли на себе активістами Greenpeace. Скульптуру пізніше принесли до посольства Росії, де її використали в акції протесту проти закупівель російського газу та добрив. Активісти вважають, що Макрон має домагатися припинення комерційних відносин європейських країн із Росією.
У Greenpeace заявили, що скульптуру “не вкрали, а запозичили на якийсь час”. Генеральний директор французького відділення Greenpeace Жан-Франсуа Жюйяр пояснив, що, на їхню думку, Франція веде “подвійну гру”. За його словами, Макрон є уособленням такої політики: з одного боку він підтримує Україну, а з іншого – дозволяє французьким компаніям вести торгівлю з Росією.
-
Трамп прокоментував ляпас Макрону від дружини
Президент США Дональд Трамп висловив свою думку щодо інциденту, коли дружина президента Франції Бріджіт Макрон дала своєму чоловікові ляпаса. Трамп сказав, що знає Макронів добре і вони “дуже хороші люди”. Відео з ляпасом було знято під час їхнього візиту до В’єтнаму. Після інциденту Макрон назвав це жартом, як спосіб розслабитися перед офіційним заходом. ЗМІ вперше поширили відео, на якому видно, що дружина Макрона вдарила його по обличчю перед виходом із літака.
-
Макрон заперечив ляпас від дружини
Президент Франції Емманюель Макрон відкинув чутки про сварку з дружиною Бріжит, після того, як в мережі з’явилося відео, на якому він, здається, отримує від неї ляпас перед виходом з літака. Макрон назвав цей епізод “грайливим жестом” та пояснив, що вони з дружиною люблять жартувати одне з одним. Президент також зазначив, що останнім часом його вчинки неправильно тлумачать, зокрема, згадав звинувачення в уживанні наркотиків, які поширювали російські пропагандисти, та дивну поведінку турецького лідера Ердогана. Раніше в мережі поширили відео, на якому, здається, дружина Макрона вдарила його, але сам президент запевнив, що це не була справжня сварка.
-
Лідери ЄС звинуватили владу Грузії у згортанні демократії
Лідери Франції, Німеччини та Польщі висловили підтримку грузинському народові та засудили дії уряду Грузії, які вони вважають “демократичним регресом”. У своєму зверненні вони закликали грузинську владу відновити діалог з опозицією та громадянським суспільством і розглянути можливість проведення нових парламентських виборів. Протести в Грузії розпочалися після заяви уряду про зупинення процесу євроінтеграції у листопаді 2024 року.