Позначка: Експорт

  • Імпорт в Україні вдвічі перевершив експорт

    Імпорт в Україні вдвічі перевершив експорт

    В Україні у січні-вересні 2025 року імпортували товарів на $60,1 млрд, а експортували – на $29,5 млрд. Про це повідомила Державна митна служба.
    Зазначається, що оподаткований імпорт становив $45,9 млрд – 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
    Найбільше імпортували товарів до України з Китаю ($13,3 млрд), Польща ($5,7 млрд), Німеччини ($4,8 млрд).
    Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1,8 млрд.
    У загальних обсягах ввезених за дев’ять місяців цього року товарів 69% становили такі категорії товарів:

  • машини, устаткування та транспорт – $23,8 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 148,3 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
  • продукція хімічної промисловості – $9,4 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 72,9 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів;
  • паливно-енергетичні – $7,6 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 146,6 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів.
  • До ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари ($16,2 млрд), метали та вироби з них ($3,4 млрд), машини, устаткування та транспорт – $2,8 млрд.
    При митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, за цей період до бюджету сплачено 641,9 млн грн.

  • Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ

    Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ

    Експорт бензину з Білорусі до РФ залізницею зріс у вересні вчетверо порівняно з попереднім місяцем. Причиною став дефіцит палива у РФ через українські атаки на її енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Reuters.
    Зазначається, що декілька російських областей запровадити нормування та тимчасово заморозили ціни на паливо останніми тижнями через дефіцит популярних видів бензину, який стався внаслідок ударів дронів. Крім того, Москва обмежила експорт бензину та дизельного пального. Також Росія збільшила імпорт палива з Білорусі минулого року, аби покрити дефіцит.
    Як пише видання, постачання бензину залізницею з нафтопереробних заводів Білорусі на внутрішній ринок РФ в минулому місяці зросло до 40 тисяч метричних тонн, або 14 500 барелів на добу. Постачання дизельного пального у вересні склали 33 тисячі тонн.
    Водночас транзит бензину з Білорусі для подальшого експорту через російські порти минулого місяця зріс приблизно на 1% до 140 000 тонн.
    Білорусь використовує російські порти для перевантаження своїх нафтопродуктів з березня 2021 року відповідно до угоди про співпрацю, підписаної між Москвою і Мінськом.
    Дані джерел та розрахунки Reuters свідчать про те, що такі перевантаження в січні-вересні скоротилися майже на 40% в річному вимірі до 1,17 млн тонн внаслідок зниження обсягів переробки нафти.
    Зазначається, що два нафтопереробні заводи Білорусі – Нафтанський і Мозирський – мають річну потужність 12 млн тонн кожен, або близько 240 000 барелів на добу. Але зазвичай вони виробляють близько 9 млн тонн на рік, або приблизно 180 000 барелів на добу.

  • Китай припинив постачати РФ високоточні верстати

    Китай припинив постачати РФ високоточні верстати

    Останнім часом імпорт високоточного обладнання з Китаю до Росії став складним через обмеження з боку китайської сторони. Власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв заявив про це під час форуму з металообробки та адитивних технологій ТЕМП. Він пояснив, що тепер для отримання високотехнологічного обладнання потрібна спеціальна експортна ліцензія, яку складно отримати. Навіть вивезення вже придбаних верстатів з Китаю відбувається з труднощами. Це обмеження співпало зі скороченням товарообігу між Китаєм і Росією, де експорт Китаю до Росії зменшився на 16,4% у серпні 2025 року. Російський експорт до Китаю також скоротився. Китай також зменшив закупівлі російської сировини, такої як нафта, нафтопродукти, скраплений природний газ, деревина та вугілля.

  • В Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї

    В Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї

    Заступник генерального директора ТОВ “Українська бронетехніка” Максим Полив’яний вважає, що експорт української зброї потрібно відновити, але не потрібно вводити штучні механізми контролю за ним. Він наголосив, що існуючий орган – Державна служба експортного контролю – вже ефективно контролює експорт зброї. Полив’яний попереджає, що створення додаткових механізмів контролю може привести до збільшення корупційних ризиків та погіршення конкурентоспроможності української зброї на світовому ринку.

  • Нафтогазові доходи Росії впали на 20% з початку року

    Нафтогазові доходи Росії впали на 20% з початку року

    За дев’ять місяців 2025 року надходження від продажу нафти й газу до федерального бюджету Росії зменшилися на 20,6%. У вересні цього року доходи від енергоносіїв становили 582,5 млрд рублів, що на 24,5% менше, ніж у вересні попереднього року. Загалом за дев’ять місяців доходи від нафти й газу склали 6,61 трлн рублів, що на 20,6% менше, ніж за той самий період роком раніше. Уряд планував зібрати у 2025 році 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів, але цей показник не було досягнуто. У 2024 році від продажу нафти та газу у федеральний бюджет Росії надійшло 11,13 трлн рублів.

  • В Україні впав імпорт електроенергії, а експорт рекордно зріс

    В Україні впав імпорт електроенергії, а експорт рекордно зріс

    У вересні 2025 року в Україні спостерігалося значне зменшення імпорту електроенергії на 47% порівняно з попереднім місяцем, до майже 140 тис. МВт-год. Найбільша частина імпорту припадала на Угорщину – 58%. Загалом, імпорт скоротився з усіх напрямків, зокрема, через ремонт лінії були практично відсутні поставки зі Словаччини. Експорт електроенергії з України зрос на 41% порівняно з серпнем, до 635 тис. МВт-год, що є рекордним показником з моменту інтеграції з ENTSO-E. Найбільше електроенергії було експортовано до Угорщини, а також значно зросли поставки до Польщі після тимчасового припинення транскордонної торгівлі зі Словаччиною.

  • ЄС підвищить квоти на експорт української агропродукції

    ЄС підвищить квоти на експорт української агропродукції

    На засіданні Ради ЄС 13 жовтня планується ухвалити рішення про перегляд тарифних квот для аграрних товарів, які експортує Україна. Нові квоти для 21 з 34 товарних позицій будуть більшими, ніж попередні, що дозволить збільшити обсяг експорту. Це рішення має бути прийняте на засіданні Ради ЄС і набути чинності через 15 днів після ухвалення. Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС також передбачає “нульові тарифні квоти” для деяких товарів, за якими діятиме нульове мито. Після перевищення цих квот, експорт продовжиться, але за загальними тарифами. Нові розміри квот для різних видів продукції збільшаться від показників 2021 року.

  • Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї

    Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про намір країни почати експортувати деякі види зброї, які зараз є в запасі. Це рішення призначене для залучення додаткових коштів на закупівлю необхідного спорядження для військових на фронті. Зеленський зазначив, що Україна активно збирає дані про потреби у далекобійній зброї на різні терміни. Він висловив впевненість в ефективності українських військових та планах на посилення національних арсеналів. Крім того, Україна працює над контрольованим експортом зброї, яка є в надлишку, щоб підвищити фінансові можливості країни та виробляти необхідне обладнання для фронту. Зеленський також повідомив про угоди з ключовими ринками для експорту зброї та підготовку відповідних угод для їх реалізації.

  • Китай запроваджує експортні ліцензії для електромобілів

    Китай запроваджує експортні ліцензії для електромобілів

    Китай оголосив про новий контроль за експортом електромобілів, вимагаючи від автовиробників спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон з 1 січня 2026 року. Ця ініціатива спрямована на покращення якості, забезпечення належного сервісу після продажу та збільшення довіри міжнародних клієнтів до китайських автомобілів. До цього частину машин постачали на зовнішні ринки через неофіційні канали, що часто призводило до відсутності сервісу для покупців. Таке становище підірвало репутацію китайських брендів та спричинило цінові війни на внутрішніх ринках. Експерти вважають, що місцевим виробникам потрібно навчитися стандартизувати експортні процеси та підвищувати якість, слідуючи прикладу світових автовиробників. Цей крок Китаю був зроблений після того, як країна стала найбільшим експортером автомобілів у світі, перегнавши навіть Японію. Генеральний секретар Китайської асоціації пасажирських авто прогнозує, що протягом п’яти років Китай може експортувати до 10 мільйонів автомобілів щороку, в той час як внутрішні продажі можуть досягти 30 мільйонів авто.

  • Експорт нафтопродуктів з індійського НПЗ Роснафти впав удвічі

    Експорт нафтопродуктів з індійського НПЗ Роснафти впав удвічі

    Євросоюз ввів санкції проти компанії Nayara Energy в Індії, яку контролюють російські структури, що призвело до зменшення експорту нафтопродуктів із НПЗ. Вересневі експортні обсяги зменшилися більш як удвічі порівняно з минулим роком. Більшість продукції залишається на танкерах у морі через розрив контрактів з європейськими компаніями та банками. НПЗ втратило 70% завантажень, а уряд намагається допомогти компанії відновити роботу. Nayara веде переговори щодо закупівель нафти у інших країнах і сподівається на нормалізацію ситуації найближчим часом.