У Росії виникла проблема з дефіцитом та рекордним зростанням цін на картоплю, тому вперше почали закуповувати цю овочеву культуру в Монголії. У квітні та травні в Бурятії з Монголії завезли понад 4000 тонн картоплі. Директор місцевого відділення Россільгоспцентру висловив здивування цією ситуацією, наголосивши, що вони вирощували картоплю вже більше трьох століть, тоді як у Монголії це почало розвиватися лише у 1960-х роках. Російський чиновник скаржився, що в Монголії використовують старі радянські машини, які були вивезені з Бурятії за ціною металобрухту, та незвичайно швидко досягли успіху в вирощуванні картоплі.
Позначка: Експорт
-
Зерновий експорт впав майже на 9 млн тонн
З початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур до 26 травня. У травні було відвантажено 2,454 млн тонн. Проти аналогічного періоду минулого року це менше, коли загальний обсяг експорту становив 46,353 млн тонн, з них 4,947 млн тонн у травні. Зокрема, було експортовано пшениці – 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн і жита – 10,8 тис. тонн. Також було експортовано 63,7 тис. тонн борошна, з яких у травні – 5,1 тис. тонн. У порівнянні з показниками на 14 квітня, коли було експортовано 33,89 млн тонн зерна, видно, що експорт суттєво скоротився.
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз вирішив введення тимчасових квот на імпорт сільськогосподарських товарів з України. Це рішення прийнято у зв’язку зі складною ситуацією, спричиненою вторгненням Росії. Квоти будуть діяти до кінця 2025 року, що обмежить експорт з України. Це є тимчасовим заходом, поки триває процес перегляду угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Це рішення не сприйняли всі країни-члени ЄС, але ніхто не проголосував проти нього.
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію. -
Танкери ховають маршрути постачань російської нафти
За даними Bloomberg, танкерні судна, які перевозять нафту з Росії, використовують хитрі методи, щоб ускладнити відстеження їх маршрутів. Наприклад, деякі судна відключають системи позиціонування або надсилають фальшиві координати. У результаті з’являються сигнали, що вони перебувають в незвичайних місцях, як от серед островів або без сигналів зовсім. Проте за допомогою супутникових знімків вдалося підтвердити, що судна все ж таки перевозять нафту. Хоча обсяг експорту зменшився трохи, валова виручка все одно зросла завдяки підвищенню цін на нафту. Також зауважується, що постачання нафти в Азію сягнули восьмитижневого максимуму, багато з яких йдуть через судна, які не надають інформації про свої маршрути.
-
Китай зменшив експорт смартфонів до США до мінімуму з 2011 року
У квітні 2025 року експорт смартфонів з Китаю до США спад на 72% до менш ніж $700 млн, що є найнижчим показником з 2011 року. Це також вплинуло на продукцію Apple, яка великою мірою виготовляє свої пристрої в Китаї. Падіння експорту пов’язують з митною політикою США, яка ускладнює глобальні технологічні ланцюги постачання. 14 травня країни домовилися про тимчасове зниження мит на 90 днів: США знизили мита до 30%, а Китай – до 10%. Однак, напруження у торгівлі триває, і можливе подальше зниження обсягів торгівлі між країнами, яке може вплинути негативно на промисловість та ціни для споживачів.
-
Завершення “економічного безвізу” з ЄС: в Раді зробили прогноз для України
За словами голови комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, після завершення “економічного безвізу” Україні може “обійтися” втрата у 3,5 млрд євро на рік через оновлені умови торгівлі з Євросоюзом. Нові умови передбачають скорочення квот на безмитні поставки товарів, що може ускладнити укладання та виконання контрактів і негативно позначитися на експорті. Наприклад, квота на кукурудзу може скоротитися майже вдвічі, а на цукор – до 40,7 тис. тонн. Ці обмеження також стосуватимуться інших товарів, як меду та м’яса птиці. Гетманцев вважає, що такі зміни можуть серйозно вплинути на український експорт і призвести до значних фінансових втрат.
-
Обвал цін на нафту: Росія втрачає експортні доходи
За даними Bloomberg, нафтові доходи Росії залишаються на низькому рівні, незважаючи на зростання обсягів експорту. За чотири тижні до 11 травня вартість поставок склала близько 4,09 млрд доларів, що є другим найнижчим показником за останні два роки. Ціни на нафту знижуються, зокрема, Urals у Балтійському регіоні коштують 48,50 доларів за барель. Хоча обсяги експорту зросли, це не компенсувало падіння цін. Азійські країни залишаються найбільшими споживачами російської нафти.
-
Чим торгуємо та чому попри вигідну для себе торгівлю, ЄС змінює правила
У 2024 році Європейський Союз побив рекорд у торгівлі з Україною, експортуючи до нашої країни товарів на суму 42,8 мільярди євро та імпортуючи на 24,5 мільярди євро. Це призвело до профіциту торгівлі на суму 18,3 мільярди євро. Головними товарами, які ЄС вивозив в Україну, були мінеральне паливо, електричне та машинне обладнання. У свою чергу, Україна експортувала до ЄС сільськогосподарські продукти, зернові культури та олійне насіння. Однак, деякі фактори, такі як зростання імпорту критично важливих товарів після вторгнення Росії, війна на сході країни, зниження цін на світових ринках та інші обставини, призвели до того, що Україна витратила на покупки в ЄС більше, ніж заробила на продажах. Незважаючи на це, ЄС розглядає можливість скасування автономних торговельних заходів для України, які були введені як підтримка країни після агресії Росії.
-
Українським морським коридором перевезено 120 млн т вантажів – Кулеба
Український морський коридор став об’єктом для проходження близько 4600 суден, які перевезли 120 мільйонів тонн вантажів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба. Він зауважив, що цей коридор забезпечує постійне транспортування продукції до 53 країн, включаючи країни Азії, Африки, Європи та Латинської Америки. Зазначено, що з 120 мільйонів тонн вантажів 76 мільйонів тонн становить агропродукція. Кулеба підкреслив важливість морського маршруту як ключового логістичного шляху для забезпечення продовольства та економічної стійкості. Він також зазначив, що українські логістики працюють в умовах постійних обстрілів та загроз. Наприклад, лише в Одеській області минулого року оголошувалась понад 800 разів повітряна тривога. Тим не менш, завдяки зусиллям військових та працівників портів, логістичний процес не зупинявся, що дозволяло забезпечити стабільний експорт.