Міністерство фінансів України оголосило, що наступна сума виплат за державними деривативами складає понад 665 млн доларів, але поки не буде проведена. Уряд встановив мораторій на виплати за цими інструментами, який триватиме до завершення процесу їх реструктуризації. Також було вилучено положення про крос-дефолт, що означає, що дефолт за одним борговим зобов’язанням не приведе до дефолту за іншим. Мораторій є частиною стратегії реструктуризації державного боргу, спрямованої на відновлення боргової стійкості. Україна планує продовжувати конструктивний діалог з кредиторами для досягнення справедливої реструктуризації державних деривативів. Також зазначено, що держборг України на 2024 рік зріс на 1,4 трлн гривень, але став дешевшим та більш довгостроковим, наблизившись до 180 млрд доларів.
Позначка: Економіка
-

В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%
Центробанк планує знизити ключову ставку вперше за два роки, оскільки ціни на базові продукти харчування та споживчі товари стрімко зростають. Інфляція для найбідніших громадян у Росії у квітні 2025 року перевищила 20%, що вдвічі більше за офіційну цифру. Це означає, що рівень життя у бідних знизився значно більше, ніж вказують офіційні дані. Реальні розміри пенсій у Росії не зростають, а навпаки, падають на 6% щороку, якщо враховувати інфляцію для бідних. Голосні заяви президента США Трампа про Путіна та загрозу посилення санкцій обвалили російський ринок, а уряд РФ попередив про можливе погіршення економічної ситуації.
-

Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва -

Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна і МВФ узгодили умови чергового огляду програми EFF, що відкриває можливість отримання нового траншу на 500 мільйонів доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Телеграм-каналі. Після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів МВФ, яке очікується протягом місяця, Україна може отримати новий транш. Загальна сума виплат за програмою становитиме понад 10 мільярдів доларів. Шмигаль також зазначив, що за оцінками МВФ економіка України залишається стійкою навіть у умовах війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.
-

Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії
У Росії виникла проблема з дефіцитом та рекордним зростанням цін на картоплю, тому вперше почали закуповувати цю овочеву культуру в Монголії. У квітні та травні в Бурятії з Монголії завезли понад 4000 тонн картоплі. Директор місцевого відділення Россільгоспцентру висловив здивування цією ситуацією, наголосивши, що вони вирощували картоплю вже більше трьох століть, тоді як у Монголії це почало розвиватися лише у 1960-х роках. Російський чиновник скаржився, що в Монголії використовують старі радянські машини, які були вивезені з Бурятії за ціною металобрухту, та незвичайно швидко досягли успіху в вирощуванні картоплі.
-

У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Це сталося через дешеву нафту та міцний рубль, що призвело до несподіваного збільшення дефіциту. Мінфін змушений був переглянути прогнози і врахувати нові умови ринку. Це може спонукати до подальших витрат з Фонду національного добробуту. Голова бюджетного комітету Держдуми попередив про можливі ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій. Результатом цих змін може бути ще більший дефіцит у казначействі країни. Влада розраховує нафтогазові доходи на цей рік можуть зменшитися майже на чверть від планованих.
-

ЄС планує схвалити вступ Болгарії до єврозони – ЗМІ
Болгарія з 2026 року зможе приєднатись до єврозони – групи держав, де основною валютою є євро – після позитивного рішення органів ЄС. Про це повідомляє американське видання Politico з посиланням на кількох проінформованих співрозмовників.
Європейська комісія та Європейський центральний банк уже на початку червня зможуть схвалити вступ Болгарії до єврозони.
Вступ Болгарії до єврозони допоможе країні активізувати торгівлю з іншими країнами Євросоюзу, скоротити трансакційні витрати та посилити свій вплив у Брюсселі.
Протягом десятиліть болгарська валюта, лев, була прив’язана до євро, але країна не мала права голосу в питаннях монетарної політики Європейського центробанку, бо не була в єврозоні.
У разі, коли Болгарія приєднається до єдиної європейської валюти у 2026 році, як це планується тепер, глава болгарського центрального банку займе офіційне місце в Раді керуючих ЄЦБ.
Критики застерігають, що вступ Болгарії до єврозони може спричинити принаймні одноразове підвищення цін, що особливо вдарить по населенню в сільській місцевості. -

Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях
Десять областей України, де відбувається більшість бойових дій, стали свідками серйозних руйнувань інфраструктури, великого переміщення населення і зменшення економічної активності. За дослідженням KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН і Продовольчої сільськогосподарської організації ООН, рівень безробіття у цих областях у п’ять разів вище за середній по всій країні. Багато сімей, де відсутні працездатні чоловіки, змушені покладатися на пенсіонерів і жінок, які часто не мають офіційної роботи. Це призводить до того, що багато домогосподарств витрачають більше половини свого доходу на їжу і змушені заощаджувати на освіті та медицині. Більше половини родин у цих регіонах перебувають у стані продовольчої небезпеки. Війна призвела до значного спаду економіки, зростання цін на продукти харчування і збільшення рівня бідності. Жінкам у віці працездатності часто заважають обов’язки по догляду за сім’єю, що утруднює їх працевлаштування. Важливо поєднати гуманітарну допомогу з програмами економічного відновлення, щоб створити умови для стійкого розвитку в цих регіонах.
-

Надлишок пропозиції тисне на світові ціни на вугілля
Ціни на енергетичне вугілля спадають до мінімуму за чотири роки через збільшення видобутку в Китаї, що призвело до надлишку на світовому ринку. Це призвело до зниження обсягів імпорту вугілля в Китаї та Індії, які мають високі запаси. Прогнозується, що ціни на вугілля ще знизяться, але можуть частково відновитися у другій половині року. Глобальний попит на вугілля росла, але деякі країни, такі як Європа, звертаються до зелених технологій та відмовляються від вугілля.
-

Держборг України наблизився до 180 млрд доларів
У квітні цього року державний та гарантований державою борг України зросла на 357,12 млрд грн, що становить 7 480,33 млрд грн або 179,97 млрд доларів. Зовнішній борг склав 5 377,52 млрд грн (71,89% загальної суми), а внутрішній – 1 829,70 млрд грн (24,46% загальної суми). За 2024 рік держборг України зрос на 1,4 трлн гривень, проте став дешевшим та більш довгостроковим.
