Швейцарія скасувала економічні санкції проти Сирії, включаючи обмеження щодо Центрального банку країни, які були введені раніше. Рішення про це було прийнято після повалення режиму Башара Асада у 2024 році. Тепер Швейцарія повністю скасувала деякі торгові та фінансові обмеження, вилучивши з санкційного списку 24 організації, включаючи Центральний банк Сирії. Метою цього рішення є сприяння економічному відновленню країни та мирному політичному переходу. Сирія потребує міжнародної допомоги, оскільки 90% населення живе за межею бідності.
Позначка: Економіка
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, що російська економіка потрапила в складну ситуацію, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він підкреслив, що причиною є високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, а також недолік бюджетних коштів і проблеми з курсом рубля. Інші чиновники також визнали проблеми економіки, але висловили різні думки щодо ситуації. Президент Росії Володимир Путін вважає, що стратегічним завданням на 2025 рік є перехід до збалансованого зростання і уникнення рецесії. Він наголосив на необхідності розробити продуману бюджетно-податкову та грошово-кредитну політику для підтримки економічного зростання.
-
Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT
Центробанк Сирії повідомив про здійснення першої міжнародної банківської операції через систему SWIFT з початку громадянської війни. Платіж був здійснений 16 червня з сирійського до італійського банку. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Сирійські банки були відключені від SWIFT у 2011 році після придушення протестів режимом Башара Асада. Після усунення Асада від влади у 2024 році, тимчасова адміністрація почала процес нормалізації міжнародних зв’язків. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності. Повернення до глобальної фінансової системи вважається ключем до відновлення економіки та інфраструктури в країні.
-
В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів
У 2025 році понад 17 тисяч українців задекларували дохід понад мільйон гривень. Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік. Про це повідомив голова податкового комітету Данило Гетманцев у середу, 18 червня.
Сумарно українські мільйонери задекларували 254 млрд грн.
Загалом громадяни задекларували 474 млрд грн доходів – на 93,5 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
Водночас, зауважив Гетманцев, кількість декларантів зменшилась до 363 тис.
“Це -22%. Ймовірно, частина просто змінила країну проживання – і більше не фігурує в українській статистиці”, – припустив він.
Додамо, раніше інформацію про 17 тисяч мільйонерів підтвердив голова Податкової служби України Руслан Кравченко.
Найбільшими сумами доходів, які декларували громадяни минулого року, є доходи за кордоном – 34,2 млрд гривень, спадщина та дарування – 13,6 млрд гривень, доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд гривень, інвестиційні доходи – 4,9 млрд гривень, інші оподатковувані доходи – 4 млрд гривень та доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд гривень. -
Повернення BTS з армії може перезапустити економіку Південної Кореї
Легендарний корейський гурт BTS повернеться у повному складі після трирічної паузи, коли всі семеро учасників завершать військову службу. Фанати по всьому світу очікують на їхнє гучне повернення, яке може мати значний вплив на економіку Південної Кореї. Економісти прогнозують, що повернення гурту може приносити країні мільярди доларів через концерти, туризм, продаж музики та популяризацію корейської культури. BTS вже раніше відомі своїм величезним впливом на економіку, здатністю генерувати мільярди доларів і створювати робочі місця. Повернення гурту викликало підвищення акцій їхнього агентства та масовий інтерес фанатів. Плани гурту на майбутнє ще не оголошені, але очікується випуск нового альбому та глобальне турне, яке може стати одним з найбільших в історії.
-
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%
Національний банк України утримав облікову ставку на рівні 15,5%, навіть після того, як інфляція стрімко зросла у травні. Рішення підтримали всі члени Комітету з монетарної політики. Це рішення було ухвалено через вплив негативних погодних умов на врожаї та високий рівень споживчого попиту. НБУ очікує, що інфляція знизиться поступово, починаючи з червня. Проте існують ризики для цін, такі як можливі втрати врожаїв та геополітична невизначеність. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступний огляд облікової ставки заплановано на липень, коли НБУ вирішить, чи готовий він повернутися до зниження ставок у другій половині 2025 року. Раніше НБУ тричі підвищував облікову ставку, а останнє підвищення було у березні.
-
НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі
Члени Комітету з монетарної політики Нацбанку розглядають можливість пом’якшення процентної політики у другій половині 2025 року, але наразі вони схильні до більш обережних рішень через високу інфляцію та інші ризики, які можуть вплинути на економіку. Вони одностайно підтримали рішення про утримання облікової ставки на поточному рівні, не виключаючи можливість подальшого зниження після стабілізації цін. НБУ також планує провести перегляд облікової ставки та макропрогнозу у липні, щоб визначити подальші кроки щодо монетарної політики. Раніше НБУ кілька разів підвищував облікову ставку, але зараз він утримується на рівні 15,5% річних.
-
У Росії очікується нова хвиля інфляції – розвідка
У РФ в річному вимірі роздрібна ціна на бензин зросла на 18%, до кінця року очікується ще плюс 8%. Очікується, що таке здорожчання стане новим каталізатором загального зростання споживчих цін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що ключовими чинниками є відкладений інфляційний ефект (9,5% за 2024 рік та 10,2% за січень-квітень цього року), підвищення акцизів (+4%), скорочення бюджетних субсидій нафтовикам і зростання тарифів Транснафти на транспортування (до +10%).
На цьому тлі Росія майже вдвічі скоротила морський експорт бензину: у травні він упав до 130 тисяч тонн, що на 47% менше, ніж рік тому.
Як зазначають у розвідці, подорожчання пального неминуче відіб’ється на цінах у логістиці, виробництві та роздрібній торгівлі – інфляційний тиск на економіку РФ у 2025 році лише посилиться. -
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% – уперше за п’ять років. Це – значне досягнення для президента Хав’єра Мілєя, котрий веде боротьбу з хронічним зростанням цін у країні. Про це повідомляє Financial Times.
У травні споживчі ціни зросли на 1,5% порівняно з квітнем, повідомило в четвер національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як угрудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише заступив на посаду. Водночас річна інфляція залишається однією з найвищих у світі – 43,5%.
Цей результат посилює позиції Мілєя напередодні проміжних виборів у жовтні. Його ключове гасло – стабільність цін для виборців, які роками потерпали від фінансової нестабільності. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою президента після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
У квітні, в межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілєй відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання – і це викликало побоювання нового стрибка інфляції.
Щоб залучити більше валюти на ринок, влада тимчасово надала податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Це підтримало курс песо, хоча аналітики попереджають: під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
Масштабна економія бюджету та дерегуляція, ініційовані Мілєєм, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозами МВФ, у 2025 році вона зросте на 5,5% після торішньої рецесії.
Однак економісти попереджають: минулими місяцями зростання зупинилось – продуктивність і обсяги інвестицій залишаються низькими. Інвестори також стурбовані політикою влади щодо валютних резервів.
Президент зволікає з поповненням резервів центробанку, необхідних для обслуговування зовнішнього боргу. МВФ навіть переніс термін досягнення цільового приросту резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
Мілєй відмовляється викуповувати долари шляхом емісії песо, як це робили попередні уряди, аби не збільшувати грошову масу та не провокувати інфляцію.
Водночас влада продовжує використовувати резерви для втручання на ф’ючерсному ринку песо, попри умови угоди з МВФ, які дозволяють такі дії лише в особливих випадках.
У понеділок уряд оголосив про низку заходів для поповнення резервів: зокрема, про репо-угоду з міжнародними банками на $2 млрд і плани викупу доларів коштом бюджетного профіциту.
Минулого місяця також вдалося залучити $1 млрд під час розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Президент Аргентини ліквідував податкову службу -
Інфляція в Україні досягла нового максимуму
За підсумками травня зростання споживчих цін в Україні прискорилось. Що подорожчало найбільше, в чому причини та які є прогнози щодо інфляції на майбутнє? За рік подорожчали всі продукти За інформацією Держстату, річна інфляція сягнула 15,9% порівняно з 15,1% у минулому місяці. Рівень інфляції зріс до максимуму з квітня 2023 р., коли він становив 17,9%.
За рік середні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні порівняно з травнем минулого року зросли на 22,1%. Подорожчали всі продукти. Найбільше подорожчали яйця – на 86%. Овочі подорожчали на 35,4%, соняшникова олія – 35,4%, фрукти – на 33,5%, вершкове масло – на 28,5%.
Хліб подорожчав на 22,3%, молоко – на 20,9%, безалкогольні напої – на 19,7%, сир і кисломолочний сир – на 18%,
Ціни на хлібопродукти зросли на 18,8%, на м’ясо та м’ясопродукти – на 18,2%, рибу та продукти з риби – на 13,3%, макаронні вироби – на 13%, цукор – на 12,4%.