Найбільші у світі валютні резерви КНР, у червні 2025 року збільшилися на 32 млрд доларів і досягли 3,317 трлн доларів. Це максимальний обсяг з грудня 2015 року, заявив Народний банк Китаю.
Юань минулого місяця подорожчав на 0,45% стосовно долара. Водночас американська національна валюта впала на 2,7% до кошика основних світових валют.
Резерви золота в КНР станом на кінець червня становили 73,9 млн унцій, збільшившись з 73,83 млн унцій місяцем раніше.
Китайський центробанк купував дорогоцінний метал вісім місяців поспіль. У вартісному вираженні резерви золота зросли до 242,93 млрд доларів порівняно з 241,99 млрд доларів наприкінці травня.
Позначка: Економіка
-
Валютні резерви Китаю сягли десятирічного максимуму
-
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Резерви України знову почали зростати
За підсумками червня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 липня становили $45,07 млрд, що на 1,2%, або на $53о млн більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у понеділок, 7 липня.
“Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – йдеться у повідомленні.
Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку у червні надійшло $4,09 млрд в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). З цієї суми:- $1,69 млрд – від уряду Канади;
- $1,25 млрд – через рахунки Світового банку;
- $1,15 млрд – від Євросоюзу.
Водночас на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у червні спрямували $524 млн, з яких:
- $226,8 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
- $4,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;
- $4,3 млн – обслуговування валютних ОВДП;
- $1,6 млн – обслуговування боргу перед ЄС;
- $286,6 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила $426,2 млн Міжнародному валютному фонду.
При цьому НБУ у червні продав на валютному ринку $2,96 млрд, а викупив до резервів – лише $1,3 млн. В результаті чистий продаж валюти у червні склав $2,96 млрд.
Також на обсяг резервів вплинула переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют) – резерви збільшилися на $337,8 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту”, – додали у Нацбанку. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина знову заблокувала ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд під керівництвом прем’єра Роберта Фіцо вважає, що без належних гарантій від Єврокомісії, спрямованих на захист інтересів Словаччини, не можна підтримувати ці санкції. Ініціатива RePowerEU, яка передбачає припинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, може негативно вплинути на економіку Словаччини, тому країна висловлює свої застереження. Представники Єврокомісії прибули до Словаччини для обговорення цієї проблеми, проте поки що домовленостей не досягнуто. МЗС Словаччини підкреслює готовність до конструктивного діалогу з Єврокомісією для знаходження компромісу. Уряд Братислави стурбований можливими наслідками для енергетичної безпеки та економічної конкурентоспроможності країни в результаті ініціативи RePowerEU.
-
В Росії почалась промислова криза
У Росії загострюється криза в промисловому секторі, що призвело до повномасштабної промислової кризи. У червні виробництво впало найшвидшими темпами з часів вторгнення в Україну. Російські компанії масово скорочують персонал і припиняють розвиток через відсутність попиту та проблеми з експортом. Вугільна промисловість на межі краху, а металургійна галузь також зазнає великих проблем. Навіть “Газпром” стикається з втратами і шукає шляхи виживання. Все це призводить до збитків у будівельній, целюлозно-паперовій, хімічній та харчовій промисловості. продажі автомобілів впали, а будівництво житла зменшується. Урожай зернових також знизився через погодні аномалії та обмеження на експорт.
-
Нафтові доходи РФ впали на 30%
У червні 2025 року доходи Росії від продажу нафти впали до дворічного мінімуму через падіння світових цін на нафту. Згідно з даними Мінфіну РФ, доходи від нафтової галузі скоротилися майже на 30% до 415,6 млрд рублів. Це найнижчий показник з червня 2023 року. Сукупні доходи Росії від податків на нафту і газ також зменшилися на третину порівняно з попереднім роком, майже до 495 млрд рублів. Сильніший рубль означає, що країна та її виробники нафти отримують менше рублів за кожен барель, що впливає на їхню прибутковість. Це також негативно впливає на федеральний бюджет РФ, який залежить від податків на нафту і газ на третину своїх доходів. Зниження податкових надходжень може підточувати фінансову стійкість РФ, особливо в умовах війни в Україні. Для покриття дефіциту бюджету країна використовує свій фонд добробуту.
-
Зростання ВВП України уповільнилося
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками першого кварталу 2025 року уповільнилося до 0,9%, порівняно з першим кварталом минулого року. Про це повідомляє Держстат.
Порівняно з четвертим кварталом 2024 року, реальний ВВП зріс на 0,7% (з урахуванням сезонного фактору). -
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби.