У Державній службі статистики повідомили, що в Україні у другому кварталі 2025 року реальний валовий внутрішній продукт збільшився на 0,2% порівняно з попереднім кварталом. Порівняно з аналогічним періодом минулого року зростання становить 0,8%.
Позначка: Економіка
-
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада почала розгляд проєкту державного бюджету на 2026 рік, який був запропонований урядом. Міністр фінансів Сергій Марченко представив проєкт у парламенті, а опозиція не змогла завадити початку обговорення. Глава Бюджетного комітету та голова Ради закликали депутатів подавати свої пропозиції до 1 жовтня, після чого вони будуть розглянуті та надіслані уряду для розгляду. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
-
Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ
За даними Міжнародного валютного фонду, загальний борг світу у доларовому еквіваленті досяг 251 трильйона доларів, що перевищує 235% світового ВВП. Глобальний приватний борг зменшився до менш ніж 143% ВВП, що є найнижчим показником з 2015 року, через скорочення зобов’язань домогосподарств та незначні зміни в боргу корпорацій. У той же час, державний борг світу зрос до майже 93% ВВП, з державним боргом США на рівні 121% ВВП та китайським на рівні 88%. Державний борг у країнах, що розвиваються, в середньому зменшився до менш ніж 56%. Тенденції у приватному боргу різняться: у США відбулося значне зниження (до 143% ВВП), у той час як в Китаї зафіксовано зростання (до 206% ВВП).
-
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай вирішив відправити контейнеровоз Istanbul Bridge до Європи Північним морським шляхом, щоб скоротити час доставки вантажів з Азії до Європи. Цей шлях прокладений через Арктику, де льоди швидко тануть, що робить його вигідним для перевезення. Китай планує організувати регулярні рейси по цьому шляху, але експерти вважають, що масштаби таких перевезень будуть невеликими у порівнянні з традиційними маршрутами. У 2024 році Північним морським шляхом було перевезено 38 млн тонн вантажів, що становить лише частку від загального обсягу торгівлі між Азією і Європою.
-
СБ надав $88 млн на підтримку бізнесу в Україні
Міністерство економіки та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику на 88 мільйонів доларів для підтримки малих і середніх підприємств в Україні. Гроші підуть на реалізацію різних програм, які сприяють розвитку бізнесу, таких як доступні кредити, гранти для переробних підприємств та інші. Ця програма фінансування структурована як Програма, орієнтована на результат – кошти будуть розподілятися на основі досягнення конкретних цілей, погоджених зі Світовим банком. Також Україна та Світовий банк домовилися про старт нової п’ятирічної програми на 200 мільйонів доларів для підготовки проєктів відбудови.
-
Ціна на золото оновила історичний рекорд
Ціна золота досягла нового історичного максимуму, перевищивши $3700 за унцію на біржі Comex у вівторок, 16 вересня. Це сталося під час торгів грудневими ф’ючерсами, коли ціни зросли на 0,4% і досягли $3735,5 за унцію. У цьому році ціна золота зросла на 35%. Західні ЗМІ вказують, що підвищенню ціни сприяло ослаблення долара США перед очікуванням зниження процентних ставок Федеральною резервною системою 17 вересня. Ринок оцінює ймовірність зниження ставок на 96%, але невелика ймовірність, що ставку зменшать на 50 базисних пунктів. Індекс DXY, що показує динаміку долара проти шести валют, втратив близько 0,3% вівторок. Послаблення долара збільшує попит на золото серед власників інших валют.
-
Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік
Уряд України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік і передав його до Верховної Ради. Прем’єр-міністрка Юлія Свириденко зазначила, що весь бюджет має бути спрямований на потреби армії. Державний бюджет на 2026 рік передбачає видатки у розмірі 4,8 трлн гривень та доходи в розмірі 2,826 трлн гривень. Дефіцит становитиме до 18,4 % ВВП. На оборону передбачено 2,8 трлн гривень, а на освіту – 265,4 млрд гривень. Також в бюджеті передбачено збільшення зарплат педагогічним працівникам, безкоштовне харчування для школярів та підвищення стипендій студентам. Науці виділено 19,9 млрд гривень, а охороні здоров’я – 258 млрд гривень, включаючи підвищення зарплат лікарям та безкоштовні ліки для громадян. Також передбачено програму Чекап 40+, яка передбачає виділення 10 млрд гривень на скринінг здоров’я для громадян віком від 40 років.
-
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
Екстремальна спека, посухи та повені в цьому літі призвели до значних економічних збитків у Європі. Науковці оцінили, що збитки становлять щонайменше 43 млрд євро. Ця сума може зрости до 126 млрд євро до 2029 року. Країни, які найбільше постраждали від екстремальних погодних умов, включають Кіпр, Грецію, Мальту, Болгарію, Іспанію, Італію та Португалію. Науковці також вказують на зростання ймовірності лісових пожеж у регіоні через глобальне потепління. Дослідження також враховує непрямі наслідки екстремальної погоди, такі як обмеження у робочому часі та перебої в транспортних перевезеннях. Експерти наголошують на важливості врахування всіх аспектів економічних збитків від екстремальних погодних умов.
-
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм
Російські компанії, які стикаються з західними санкціями, вирішили використовувати бартерні угоди з китайськими партнерами, щоб уникнути банківських транзакцій. Це стало необхідним, оскільки китайські банки бояться попасти під вплив санкцій і уникають приймання грошей з Росії. За останні два роки було укладено вісім таких угод, а їх кількість збільшується. Бартерні угоди часто базуються на обміні сільськогосподарською продукцією, такою як зерно, на різноманітні китайські товари. Китайські компанії також висловлюють проблеми з грошовими розрахунками та локалізацією у співпраці з Росією. На бізнес-форумі в Казані китайські підприємці обговорювали можливість використання спеціального сертифікату китайської митниці для здійснення бартерних угод.
-
Російські забудовники на межі банкрутства – розвідка
За даними розвідки, в Росії близько 20% девелоперів стали на межу банкрутства через зниження продажів та високі ставки, а ця частка може зрости до 30%. Особливо уразливими є компанії, які будують масове житло і залежать від іпотечного попиту. Понад 19% забудовників відкладають терміни здачі об’єктів, а затримки понад півроку вважаються “проблемними”. Галузь страждає від низького попиту, обмеженої підтримки від держави та витоку ресурсів на війну з Україною. Це призводить до скорочення продажів, зростання боргів та зупинки будівництва. Інвестиції в нерухомість впали на 44% у першому півріччі 2025 року, а банки відмовляють у видачі іпотеки більшості клієнтів. Укорпоративному сектору також важко – частка проблемних кредитів зросла до 10,4%. Уряд розглядає введення мораторію на банкрутства забудовників та інші заходи для допомоги галузі.