Життя у ритмі новин

Позначка: Дипломатія

  • У Трампа зробили заяву щодо завершення війни в Україні

    У Трампа зробили заяву щодо завершення війни в Україні

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс висловив сподівання на завершення війни Росії проти України протягом найближчих шести місяців. Про це він заявив в інтерв’ю каналу NBC у неділю, 24 серпня.

    Так, Венс висловив упевненість в ефективності “енергійної дипломатії” президента США Дональда Трампа. Він підкреслив, що нинішній американський лідер активно працює над припиненням бойових дій, за що, на його думку, народ США має пишатися. Він висловив надію, що війна завершиться у найкоротші терміни – три або шість місяців.

    “Яким би не був результат – закінчиться війна через 3 місяці, чи через 6 місяців, сподіваюсь, не більше, – ми повинні пишатися тим, що у нас є президент, який намагається зупинити вбивства”.

    Водночас Венс визнав складність переговорного процесу. За його словами, іноді є відчуття значного прогресу в комунікації з росіянами, але в окремих випадках виникають моменти розчарування. Найважливішим аспектом дипломатичних зусиль він вважає знаходження компромісу між двома сторонами.

    Нагадаємо, Венс зазначав, що російська сторона зробила “значні поступки” у вимогах до США, зокрема погодилася з ідеєю територіальної цілісності України після завершення війни та гарантіями безпеки для української держави. Водночас він наголосив, що про повні поступки поки що не йдеться, а питання територій залишається нерозв’язаним.

    Також віцепрезидент США прокоментував заяву глави російського МЗС стосовно участі у гарантіях безпеки для України. Він пояснив, що на території України не буде американських військ, проте США продовжуватимуть активно допомагати Києву та брати участь у переговорах із Росією щодо завершення війни.

  • У Білорусі заявили про “розвиток контактів” із США

    У Білорусі заявили про “розвиток контактів” із США

    Мінськ розвиває контакти з Вашингтоном. Про це заявив журналістам тимчасовий повірений у справах Білорусії у США Павло Шидловський, пише БелТА в понеділок, 28 липня.

    “Наш діалог з американською стороною продовжується, необхідні контакти знайдено, вони розвиваються”, – сказав він. Шидловський зазначив, що посольство веде також діалог з американськими громадськими організаціями, гуманітарною спільнотою, експертною спільнотою. “Тобто спостерігається певний інтерес до Білорусі. Але дипломатія любить тишу, тому на цьому етапі більше сказати не можу”, – додав дипломат.
    Відповідаючи на питання про можливість взаємної акредитації послів, Шидловський зазначив, що “на даному етапі Білорусь веде діалог з американською адміністрацією, необхідні контакти встановлені та підтримуються, але конкретно ця тема поки що не знаходиться на порядку денному”. США призупинили діяльність свого посольства в Мінську у 2022 році. Білоруське керівництво підтримало агресію Росії проти України і дозволило використовувати військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії й обстрілу міст України.

  • Орбан пропонує Україні бути “буферною” державою

    Орбан пропонує Україні бути “буферною” державою

    Угорщина пропонує Україні “стратегічну співпрацю”, замість остаточної інтеграції в Європейський Союз через побоювання “бути втягнутими” у війну. Про це заявив прем’єр-міністр країни Віктор Орбан в інтерв’ю, фрагмент якого опублікував у себе в соцмережі Х.
    За його словами, ця стратегічна співпраця буде “прагматичною, гнучкою і ґрунтуватиметься на взаємних інтересах, а не на незворотній інтеграції”.
    “Членство України в ЄС призведе до перенесення війни в саме серце Європи, і наші сім’ї не мають зіштовхуватися з таким ризиком”, – стверджує угорський чиновник.
    Нинішні часи вимагають “виважених рішень, а не театральних погроз”, пояснив він.
    Також Орбан назвав Україну “буферною державою”.
    “Сьогодні доля України полягає в тому, що вона є буферною державою, яка межує з Росією. Ми не готові прийняти таку долю. Угорці тільки-но втекли від цього. Ми також були буферною країною під час Холодної війни. Ми не були частиною Радянського Союзу, але ми були на західному периметрі Радянського Союзу, на східному периметрі західного світу, але ми були буфером. Ми не хочемо повертатися до цієї позиції.
    Україна перебуває в такій ситуації. Це може бути некомфортно, це може бути недобре, і хтось хоче з цього вирватися, але факт у тому, що країні адресу змінити не можна”, – заявив він, але не став продовжувати думку про те, що Угорщині все ж вдалось “утекти” з позиції буферу, “не змінюючи адресу”.
    Як відомо, нинішній уряд Угорщини, починаючи з 2022 року раз у раз робить недружні заяви або навіть дії стосовно України. Черговий скандал трапився на тому тижні: радник угорського прем’єра і його тезко Балаж Орбан заявив, що буцім війна України проти Росії “ніяк не впливає на безпеку Угорщини”.
    Він, на відміну від свого шефа, вважає, що побоюватися нападу Росії на країни-члени НАТО “нереалістично”, оскільки “НАТО набагато сильніший за Росію”.
    Підпал церкви в Україні: в Угорщині підозрюють причетність режиму Орбана

  • Зеленський назвав п’ять завдань дипломатії України

    Зеленський назвав п’ять завдань дипломатії України

    Перед українськими дипломатами стоять п’ять основних завдань. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час звернення до учасників щорічної наради керівників закордонних дипломатичних установ України Від сили дипломатії до дипломатії сили в понеділок, 21 липня.
    “Маємо й надалі саме так розвивати все, що додає Україні сили. Зараз ключове – це дрони, усі типи дронів. У нас є значний дефіцит фінансування. Він є – це факт. Ми на всіх рівнях – це й відносини з країнами безпосередньо, і спільні формати, такі пріоритетні, як Рамштайн і коаліція охочих, – усюди ми шукаємо додаткове фінансування. На рівні посольств це треба максимально підтримувати. І також ви маєте бути активними – політично, медійно, якщо чесно, як завгодно – у питанні щодо ППО для України”, – заявив глава держави.
    У якості другого завдання Зеленський назвав спрямування російських активів на потреби України, посилення та синхронізація санкцій, конкретна відповідальність за війну. У цьому контексті він закликав послів контактувати через міністра закордонних справ Андрія Сибігу з керівником Нафтогазу Сергієм Корецьким, якщо у їхній країні є відповідний потенціал, щоб виконати рішення арбітражів.
    Він також доручив міністру закордонних справ підготувати реальний перелік кроків щодо термінів можливого запуску спецтрибуналу щодо агресії РФ проти України.
    Третім завданням президент назвав інтеграцію України з ЄС і НАТО, реалізацію двосторонніх безпекових угод, особлива увага нашим спеціальним форматам співпраці з партнерами.
    За словами Зеленського, четвертим пріоритетом є динаміка щодо перемовин з Росією.
    “Зараз наші представники готують ще щонайменше один обмін із Росією – і секретар РНБО Рустем Умєров запропонував російській стороні провести нову зустріч представників у Туреччині. Адженда зустрічі для нас зрозуміла – повернення полонених, повернення дітей, які були викрадені Росією, та підготовка зустрічі лідерів”, – розповів він.
    П’ятим пріоритетом президент назвав визначення кола країн, із якими будуть відкриватися відповідні процедури про множинне громадянство.
    “Я думав розпочати з країн, де найбільше українців зараз. Це передусім такі країни, як Німеччина, Польща, Чехія, держави Балтії. А далі – відповідні консультації з прем’єр-міністром України, міністром закордонних справ і з паном спікером. Я думаю, ми проведемо всі ці консультації, і список країн буде готовий”, – зазначив Зеленський.

  • Призначення 16 нових послів України: стали відомі подробиці

    Призначення 16 нових послів України: стали відомі подробиці

    Президент України Володимир Зеленський призначив нових послів у низку країн та організацій. Відповідні президентські укази від 21 липня розміщені на сайті Президента.
    Мова про призначення послами таких дипломатів:

  • Юрія Токаря Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Кенія і Постійним представником України при Програмі Організації Обʼєднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП), Постійним представником України при Програмі Організації Обʼєднаних Націй з населених пунктів (ООН-Хабітат);
  • Максима Субха Надзвичайним і Повноважним Послом України в Державі Кувейт;
  • Юлії Соколовської Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Іспанія і Постійним представником України при Всесвітній туристичній організації (ВТО);
  • Ольги Селих Надзвичайним і Повноважним Послом України в Султанаті Оман;
  • Андрія Плахотнюка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді і Представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (IKAO);
  • Сергія Погорєльцева Надзвичайним і Повноважним Послом України в Мексиканських Сполучених Штатах;
  • Сергія Ніжинського Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Кіпр;
  • Геннадія Надоленка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Малайзії;
  • Ярослава Мельника Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Бельгія;
  • Юрія Лутовінова Надзвичайним і Повноважним Послом України в Японії;
  • Андрія Касьянова Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Ангола;
  • Володимира Боєчка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Естонській Республіці;
  • Володимира Бачинського Надзвичайним і Повноважним Послом України у Боснії і Герцеговині;
  • Олександра Балануци Надзвичайним і Повноважним Послом України в Обʼєднаних Арабських Еміратах і Постійним представником України при Міжнародному агентстві з відновлювальних джерел енергії (IRENA);
  • Олександра Вороніна Надзвичайним і Повноважним Послом України в Алжирській Народній Демократичній Республіці;
  • Олександра Щерби Надзвичайним і Повноважним Послом України в Південно-Африканській Республіці.

    • Президент також підписав такі укази про звільнення:

  • Дмитра Сеніка з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Обʼєднаних Арабських Еміратах, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Бахрейн, Постійного представника України при Міжнародному агентстві з відновлювальних джерел енергії (IRENA);
  • Андрія Праведника з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Кенія, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Обʼєднаній Республіці Танзанія, Постійного представника України при Програмі Організації Обʼєднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП), Постійного представника України при Програмі Організації Обʼєднаних Націй з населених пунктів (ООН-Хабітат);
  • Андрія Плахотнюка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Швеція;
  • Дмитра Пономаренка з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Корея та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Монголії;
  • Сергія Погорельцева з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Іспанія, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Князівстві Андорра, Постійного представника України при Всесвітній туристичній організації (ВТО);
  • Руслана Німчинського з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Кіпр;
  • Ярослава Мельника з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Італійській Республіці, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Мальта, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Сан-Марино та Постійного представника України при Продовольчій та сільськогосподарській організації (ФАО) Організації Обʼєднаних Націй;
  • Максима Кононенка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Естонській Республіці;
  • Юлію Ковалів з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді та Представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (IKAO);
  • Василя Кирилича з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у Боснії і Герцеговині;
  • Миколу Дорошенка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Узбекистан;
  • Оксани Драмарецької з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Мексиканських Сполучених Штатах, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Панама, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Белізі, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Гватемала, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Коста-Рика;
  • Любові Абравітової з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Південно-Африканській Республіці.
  • Зеленський провів нараду з дипломатами

    Зеленський провів нараду з дипломатами

    Президент України Володимир Зеленський провів нараду з командами Міністерства закордонних справ та Офісу президента. Основні теми обговорення включали запуск Спеціального трибуналу для Росії за злочин агресії проти України, підготовку наради з українськими послами для модернізації їх завдань та кроки на міжнародних майданчиках, зокрема у Генасамблеї ООН. Зеленський підкреслив важливість активної роботи дипломатії в найближчі місяці та висловив подяку за підтримку від усіх, хто допомагає Україні.

  • У ISW назвали мету Кремля у дипломатії зі США

    У ISW назвали мету Кремля у дипломатії зі США

    Росія використовує свої дипломатичні зв’язки зі США, щоб відвернути увагу від війни в Україні та акцентувати на потенційному відновленні американо-російських відносин. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за четвер, 10 липня.
    Зокрема аналітики посилаються на звіт МЗС Росії про зустріч держсекретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ РС Сергія Лаврова.
    Зазначається, що під час зустрічі було зроблено великий акцент на повідомленнях про обговорення Рубіо та Лаврова двосторонніх американо-російських питань, не пов’язаних з війною в Україні, включаючи відновлення американо-російських контактів, економічну та гуманітарну співпрацю, пряме повітряне сполучення та дипломатичні місії.
    У звіті МЗС Росії зроблено висновок, що США та Росія продовжуватимуть діалог щодо “зростаючого кола питань, що становлять взаємний інтерес”. При цьому заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що не спостерігається “уповільнення прогресу” у розвитку американо-російських відносин.
    Аналітики ISW вважають, що Кремль намагається змусити Сполучені Штати призупинити свої дипломатичні зусилля щодо припинення війни в Україні в обмін на розвиток двосторонніх відносин між США та Росією та економічних можливостей.

  • РФ стала першою країною, яка офіційно визнала режим талібів

    РФ стала першою країною, яка офіційно визнала режим талібів

    У Росії було оголошено, що вони визнають Ісламський Емірат Афганістан, який контролюється рухом “Талібан”. Це сталося після того, як заступник міністра закордонних справ РФ отримав документи від нового афганського посла. Рішення про визнання прийняв президент Росії Володимир Путін за пропозицією глави МЗС Сергія Лаврова. Це зробило Росію першою країною, яка визнала Ісламський Емірат Афганістан, хоча раніше “Талібан” вважався терористичним. Раніше у Росії було прийнято закон, що дозволяє виключати “Талібан” зі списку заборонених організацій, і суд офіційно скасував заборону на їхню діяльність у країні.

  • ЗМІ дізналися ім’я нового посла ФРН в Україні

    ЗМІ дізналися ім’я нового посла ФРН в Україні

    Новим послом Німеччини в Україні стане Гайко Томс. Його кандидатуру висунув німецький кабінет міністрів, повідомляє у вівторок, 1 липня, Die Welt.
    Зазначається, що 57-річний чиновник до реформування уряду обіймав посаду державного секретаря у міністерстві фінансів. Він має чималий дипломатичний досвід: з 2020 до 2023 року був послом Німеччини у Бразилії, а ще раніше працював заступником голови місії ФРН при НАТО.
    Затвердження кандидатури нового посла з боку уряду має відбутися вже цієї середи.
    Томс змінить на чолі німецької дипломатичної місії у Києві Мартіна Єгера, якого перевели на посаду у Берліні – він очолить Федеральну розвідувальну службу Німеччини.

  • На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ

    На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ

    Саміт НАТО організували як витончену виставу – з окремими входами, королівським прийомом, вечерею в палаці XVII століття та ретельно продуманою атмосферою абсолютної поваги до президента США. Кожен жест, кожне слово були спрямовані на те, щоб зміцнити у Дональда Трампа відчуття величі. Про це повідомляє The Telegraph.
    Під час саміту в Гаазі лідери НАТО вдалися до дипломатії лестощів і підкресленої субординації, аби заручитися прихильністю Трампа. Такий підхід журналісти охрестили “стратегією тата” – саме так публічно назвав Трампа генсек Альянсу Марк Рютте.
    Рютте не просто працював на публіку – він грав на емоціях Трампа. Він назвав його “татком, який іноді змушений сваритися”. Вислів пролунав як дипломатичний комплімент, покликаний закріпити в уявленні Трампа НАТО як структуру, яка не просто поважає його, а обожнює.
    Під час обговорення теми Близького Сходу, коли Трамп назвав Ізраїль та Іран “дітьми, яких треба розвести”, Рютте вставив: “Татові іноді доводиться говорити жорстко”. Трамп у відповідь задоволено усміхнувся.
    На саміті було зроблено все: поселення в королівському палаці Huis Ten Bosch, окрема урочиста вечеря з монархами Нідерландів та власний вхід на місце зустрічі – щоб не перетинатися з іншими лідерами.
    Саміт тривав лише три години, тоді як підсумкова декларація складалася з п’яти абзаців – 424 слова. Для порівняння, у Вільнюсі документ налічував понад 11 тисяч слів.
    Основна причина – незмінна з 1949 року, позаяк США залишаються головною військовою силою НАТО і забезпечують 66% оборонних витрат. Інші 31 союзник – лише третину разом узяті.
    В обмін на згоду глави Білого дому залишитися в Альянсі та підтвердити зобов’язання за 5 статтею, союзники погодилися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП.
    У підсумковій заяві НАТО зберегло згадку про підтримку України, втім, вперше з 2022 року не засудило російське вторгнення.
    Журналісти відзначають, що така поступливість пояснюється бажанням утримати США в Альянсі. Інакше, раніше зауважив сам Рютте, “доведеться вчити російську”.
    На пресконференції Трамп назвав візит “вартим зусиль”.
    Єдина країна, яка відмовилася підвищити оборонний бюджет до 5% ВВП – Іспанія. Трамп назвав це “дуже жахливим” і пообіцяв “змусити їх платити вдвічі більше”.
    Додамо, раніше Рютте заявив, що не називав президента США Дональда Трампа “татом” (“daddy”), а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу