Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання.
Позначка: Дослідження
-
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
-
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Троє науковців – Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакакучі – отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за їхні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які захищають організм від аутоімунних захворювань, запобігаючи атаці імунних клітин на власний організм. Ці відкриття важливі для розуміння роботи імунної системи, лікування раку та аутоімунних захворювань, а також полегшують трансплантації. Робота лауреатів веде до розвитку нових методів лікування, які вже проходять клінічні випробування.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA виявили, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але й на 60% з води. Вони виявили, що основу хмар Венери становлять гідрати – сполуки води з різними солями, такими як сульфат заліза та магнію. Хоча вміст води у хмарах складає 62%, вона не у вигляді крапель, а зв’язана з іншими речовинами. Крім того, у хмарах також присутня сірчана кислота, але лише на 22%. Вчені вважають, що сполуки заліза можуть потрапити в атмосферу Венери разом із космічним пилом.
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
Поверхня морського льоду в Антарктиці цього року досягла третього за низькістю значення за останні 47 років. Це означає, що льодовий покрив зменшується, оскільки тепліші океанські води проникають у ці райони. Це може спричинити прискорене танення льодовика і підвищення рівня моря. Хоча більше снігопадів можуть тимчасово уповільнити цей процес, на довгострокову перспективу льодовий щит все одно тане при стабільно високих температурах.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що дієта з великою кількістю жирної “швидкої їжі” може впливати на роботу мозку. Вони встановили, що така їжа активує певний тип клітин у гіпокампі, які відповідають за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Після всього лише кількох днів споживання такої дієти пам’ять може почати працювати гірше. Однак відновлення рівня глюкози у мозку може покращити ситуацію. Інші методи, які можуть допомогти, це періодичне голодування після споживання жирної їжі, яке знижує активність відповідних клітин і покращує мозкові функції. Ці результати підкреслюють важливість здорового харчування для пам’яті і можуть виявитися корисними для боротьби з деменцією та хворобою Альцгеймера, пов’язаними з ожирінням та порушеннями обміну речовин.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські вчені з Університету Умео провели дослідження, під час якого виявили, що лід ефективніше, ніж рідка вода, вивільняє залізо з мінералів. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які останнім часом набули помаранчевого відтінку через танення вічної мерзлоти та викид заліза. Дослідження показало, що при низькій температурі лід виділяє більше заліза, ніж вода. Вчені пояснили, що під час замерзання утворюються мікроскопічні “кишені” рідини між кристалами льоду, які діють як реактори і сприяють вивільненню заліза з мінералів. Це може мати серйозний вплив на якість води та екосистеми в арктичних регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Нове дослідження показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Учені з Університету Джорджії проаналізували дані понад 1,2 мільйонів учасників опитувань CDC у США і виявили, що користувачі вейпів мають вищий ризик переддіабету на 7%, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет ризик зростає на 15%, але найбільша небезпека спостерігається у тих, хто вживає і те, і інше одночасно. Також встановлено, що люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники певних етнічних груп стикаються з більшим ризиком. Це дослідження, хоча й має обмеження, підкреслює, що вейпінг може негативно впливати не лише на легені, а й на загальне метаболічне здоров’я.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Згідно з дослідженням добробуту в Україні, українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов. Хоча якість їхнього життя оцінюється значно нижче за світові стандарти, середній бал задоволеності життям українців становить лише 5,4 з 10. За дослідженням, зменшилася частка респондентів з низькими оцінками якості життя та зросла частка тих, хто вважає своє життя задовільним. Однак рівень тривожності серед українців зростає, і більшість опитаних відчувають тривогу. Незважаючи на це, відчуття сенсу в житті залишається високим, що є психологічною опорою та ресурсом адаптації. Дослідження показало, що українці зберігають високе відчуття сенсу в житті навіть у кризових умовах, що свідчить про їхню суспільну згуртованість.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може шкодити кістковій тканині людини, впливаючи на стовбурові клітини кісткового мозку та сприяючи утворенню клітин, які руйнують кістку. Мікропластик може знижувати життєздатність клітин, прискорювати старіння, змінювати їх розвиток та сприяти запальним процесам. Дослідження показали, що мікропластик може призводити до ослаблення, деформацій і навіть патологічних переломів кісток. Вчені запускають проєкт, щоб вивчити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на можливий ризик для здоров’я кісток людини і можуть мати наслідки для лікування та профілактики кісткових хвороб.
-
Вчені знайшли найдавніші докази муміфікації – їм понад 14 тисяч років
Науковці виявили найдавніші докази муміфікації людських останків у північному В’єтнамі. Вік однієї кістки становить близько 14 тисяч років, що удвічі перевищує попередні рекорди. Дослідники дослідили 54 поховання на території південного Китаю, північного В’єтнаму та острова Суматра. Останки були знайдені в незвичних позах – люди були поховані навпочіпки. Експерти вважають, що це свідчить про спеціальне втручання. Під час аналізу кісток виявлено сліди впливу вогню та обвуглення, що свідчить про використання диму та тепла для муміфікації. Вчені вважають, що ця технологія використовувалася в регіоні протягом тисячоліть.