Рада ЄС звернулася до Єврокомісії з проханням розробити додаткові заходи для підвищення енергетичної безпеки України після нових терористичних атак Росії на енергомережу країни. Верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила про це після зустрічі Ради ЄС у Люксембурзі, де міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів про атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру. Каллас наголосила, що Росія спрямовує свої дії на завдання шкоди цивільному населенню, тому Європейська комісія має розглянути нові заходи для підтримки енергетичної безпеки України. Країни-члени ЄС також домовилися про звернення до третіх держав для забезпечення постачання ремонтного обладнання та збільшення обсягів газу для України. Нагадаємо, Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики перед зимою через російські атаки на енергосистему. Уряд України також затвердив дії для запобігання блекаутів через російські удари, щоб уникнути темряви в країні.
Позначка: Допомога
-
Відень закриває останній центр для українських біженців
Останній центр прийому вимушених переселенців з України у Відні, Австрія, Quartier Schlossberg, припинить свою роботу до кінця року. Цей центр обслуговував понад 8 900 українців, надаючи їм тимчасове житло, харчування та допомогу в організації переїзду до інших регіонів країни. Центр був останнім у ланцюзі схожих закладів, які були закриті в інших регіонах Австрії. Від моменту відкриття центру, він надав допомогу майже 9 тисячам українців. Уряд виділяв по 190 євро на кожну особу для їхнього первинного забезпечення, але це не покривало всі витрати. Закриття центру було попередньо обговорене з Міністерством внутрішніх справ Австрії. В даний момент у Відні перебувають на базовому забезпеченні 10 786 осіб з України, а в цілій країні – близько 30 000.
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ці ініціативи допоможуть зміцнити бойовий потенціал України. Частину коштів виділять на навчальне та тренувальне обладнання, а також на підтримку у сфері реабілітації та постачання пального. Загалом, цей пакет допомоги включає пожертви на майже 2,7 млрд крон упродовж 2025-2028 років, включаючи інвестиції в безпілотники, боєприпаси та ракети, закуплені через українську оборонну промисловість. Данія також інвестує €40 млн в інновації для України на полі бою.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни у законі щодо підтримки громадян України, які включають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку трудової діяльності та самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, залишається стабільною, але зменшилася кількість прибулих. У 2025 році зросла кількість українців, яким скасували статус тимчасового захисту через невчасне подання документів на проживання. Ситуація на ринку праці для українців покращується, і вже було працевлаштовано майже 10 тисяч українців у Латвії. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але в 2026 році ця сума скоротиться. Переглянуті будуть послуги та заходи підтримки для українців. Також змінено умови надання допомоги у сфері охорони здоров’я та інших галузях. Кабінет міністрів Латвії також виділив п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
-
Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими
Україна звернулася до МВФ з проханням відкрити нову програму фінансування через те, що старі кошти вичерпані, а війна з Росією триває. Потреба в коштах нагальна, оскільки Україні потрібно покриття фіскального дефіциту. Представники МВФ та українська влада обговорюють умови нової програми, яка буде спрямована на глибше реформування та стабілізацію економіки. Нова програма може включати вимоги щодо гарантії незалежності антикорупційних органів, реформу держпідприємств та інші заходи. Рішення щодо відкриття нової програми буде залежати від домовленостей щодо реформ і фінансування.
-
Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї Лі Дже Мен звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напругу у регіоні. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю, але це не підтверджено з Білого дому. Раніше Кім Чен Ін повідомив про розробку потужної секретної зброї та наказав посилити ядерний потенціал КНДР.
-
Суд США дозволив Трампу утримати $4 млрд іноземної допомоги
Верховний суд США дозволив адміністрації президента Дональда Трампа утримати близько чотирьохмільярдів доларів іноземної допомоги, виділеної Конгресом на поточний фінансовий рік. Суд вирішив, що гуманітарні групи можуть не мати юридичних повноважень для подання позову, а також висловив стурбованість тим, що рішення проти Трампа загрожує обмежити його повноваження вести зовнішню політику. Ліберали суду назвали це порушенням конституційного принципу розділення влади між трьома гілками влади уряду США. Адміністрація Трампа стверджує, що цільові кошти суперечать зовнішній політиці США, яка передбачає скорочення допомоги за кордоном.
-
Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про допомогу українським біженцям, який змінює умови попередньої допомоги. Закон обмежує пільги для українських громадян, які не працюють в Польщі, у сферах реабілітації, лікування, охорони здоров’я та інших послуг. Це рішення означає припинення безкоштовних медичних послуг для українців, які не мають роботи в Польщі. Керівник президентської канцелярії Збігнев Богуцький вважає, що такі зміни є кроком до рівності між українцями та іншими іноземцями в Польщі.
-
Троє дітей рік жили самі: історія з лінії фронту
У Донецькій області розслідують справу щодо трьох дітей, які понад рік були без належного догляду. Слідчі підозрюють у бездіяльності місцеву соцслужбу. Ці діти, троє братів з Покровського району, залишилися без піклування після смерті бабусі. Двоє із них, 13-річні хлопці з тяжким генетичним захворюванням, були прикуті до ліжка. Мати дітей, яка жила поруч, через хвороби та наркозалежність не надавала їм належної уваги. 10-річний хлопчик самостійно доглядав за братами, годував їх і навіть під час обстрілів спускав до підвалу. Діти потрапили до благодійного центру у вкрай важкому стані: виснажені, із нелікованими травмами та без достатньої медичної допомоги. Прокуратура розпочала розслідування щодо можливого неналежного виконання обов’язків соцслужбою. Дітей евакуювали до медичного центру, де їм надали необхідну допомогу. Мати відмовилася супроводжувати дітей і залишилася на місці проживання. Наразі вона перебуває у нестабільному психологічному стані.