Необхідність встановлення американського контролю над Гренландією продиктована “слабкістю” Європи та стратегічними інтересами США. Про це завив міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент в інтерв’ю програмі Meet the Press на телеканалі NBC.
“Ми – найсильніша країна у світі. Європейці демонструють слабкість. США демонструють силу. Якщо ми подивимося в минуле, то американські президенти хотіли придбати Гренландію понад століття. Гренландія є необхідною для національної безпеки США. Ми будуємо Золотий купол (систему протиракетної оборони – ред.).
Президент Трамп діє стратегічно. Він дивиться не на цей чи наступний рік, а на те, що може статись у битві за Арктику. Ми не збираємося віддавати на аутсорсинг нашу національну безпеку іншим країнам”, – пояснив свою думку американський урядовець.
За його словами, Сполучені Штати мають “діяти на випередження”, дотримуючись принципу “мир через силу”.
Він додав, що боротьба за Арктику є реальною загрозою в майбутньому, і якщо Гренландія стане частиною США тепер, то це “допоможе уникнути майбутньої війни”.
Міністр також розкритикував європейських партнерів за недалекоглядність у відносинах з Росією, провівши паралелі з ситуацією в Україні.
“Під час своєї першої каденції президент Трамп казав європейцям: не будуйте “Північний потік-2″, не покладайтеся на російську нафту. І вгадайте що? Що фінансує зусилля Росії проти України? Європейські закупівлі російської нафти. Тому Америка мусить мати контроль тут (над Гренландією – ред.)”, – запевнив він.
На запитання журналістки про те, чи розглядає Вашингтон можливість силового захоплення острова, як це зробила Росія з Кримом, Бессент ухилився від прямого заперечення.
Бессент також відкинув побоювання, що такі дії зруйнують НАТО. Він запевнив, що США залишаться в Альянсі.
Він зазначив, що не обговорював це питання з президентом, але висловив упевненість, що “європейці зрозуміють”, що перехід Гренландії під контроль США є найкращим варіантом для них.
Позначка: Дональд Трамп
-
Голова Мінфіну США пояснив бажання Трампа здобути Гренландію
-
FT: ЄС готує жорстку відповідь США на 93 млрд євро
Європейський Союз готує жорсткі заходи у відповідь на дії США, пов’язані з намірами президента Дональда Трампа встановити контроль над Гренландією. Брюссель розглядає можливість запровадження мит на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро або обмеження доступу американських компаній до єдиного європейського ринку. Про це у понеділок, 19 січня, повідомляє Financial Times.
За даними видання, ситуація загострилася настільки, що стала найсерйознішою кризою у трансатлантичних відносинах за останні десятиліття. 27 послів країн ЄС обговорили можливі заходи у відповідь, щоб підготувати європейських лідерів до ключових переговорів із Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, який розпочинається цього тижня.
Дії ЄС передбачають два основні сценарії. Перший – реактивація списку мит на суму 93 мільярди євро, який був підготовлений ще раніше, проте його реалізацію тимчасово призупинили, щоб уникнути торговельної війни.
Другий сценарій – застосування “Інструменту протидії примусу” (ACI), ухваленого ще у 2023 році, проте жодного разу не застосованого. Цей механізм дозволяє обмежувати інвестиції та блокувати експорт послуг, що може серйозно вдарити по великих американських технологічних компаніях на ринку ЄС.
Зазначається, що Франція виступає за жорсткішу позицію та активно підтримує застосування ACI. У той же час багато членів ЄС пропонують спершу вирішити ситуацію шляхом діалогу і комбінувати стратегії заощадження і примусу. Наразі Париж і Берлін координують свої дії, а їхні міністри фінансів планують провести спільну зустріч перед загальним обговоренням у ЄС.
Європейські політики наголошують, що прагнуть мирного врегулювання суперечки. Проте вони попереджають про рішучі дії у разі продовження тиску з боку Трампа. За словами одного з дипломатів, розроблені інструменти дають змогу протистояти подальшим погрозам президента США, але ЄС готовий залишити простір для діалогу.
На тлі напруженої ситуації, найбільші фракції Європарламенту вже вирішили відкласти заплановане голосування щодо зниження мит на американські товари.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Європа залишатиметься твердою в захисті суверенітету Гренландії та Данії, а також своїх стратегічних економічних і безпекових інтересів.
Через загострення кризи порядок денний зустрічей радників нацбезпеки західних країн у Давосі був змінений. Крім обговорення питань щодо України, значну увагу приділять ситуації навколо Гренландії.
Раніше повідомлялося, що глава Мінфіну США не став прямо відповідати, що важливіше для національної безпеки США – Гренландія чи НАТО. Він назвав це “помилковим вибором”. Втім, він підтвердив, що Сполучені Штати залишаться у складі Північноатлантичного альянсу.
ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа
-
ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа
Європейський Союз скликає екстрений саміт після заяв президента США Дональда Трампа, які викликали різку реакцію щодо територіальної цілісності та торговельних відносин між союзниками. Консультації на найвищому рівні стануть відповіддю на заяви США та запровадження торговельних мит проти низки європейських країн. Про це пізно ввечері в неділю, 18 січня, повідомляє Politico.
Як зазначає видання зустріч лідерів 27 країн ЄС пройде найближчими днями, про її підготовку повідомили після екстреного засідання послів Євросоюзу у Брюсселі. В ході обговорень порушувалися заяви Трампа про купівлю Гренландії та економічні санкції проти країн, які виступають проти цього.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив скликання саміту, наголосивши на принципах міжнародного права, поваги до територіального суверенітету та солідарності з Данією і Гренландією. Також зазначено, що введення тарифів може зашкодити трансатлантичним відносинам та суперечить існуючим торговельним угодам.
За даними джерел у ЄС, саміт заплановано на 22 січня в очному форматі за участі всіх глав держав та урядів ЄС.
Раніше Дональд Трамп заявив про намір запровадити 10-відсоткові мита проти низки європейських країн, включно з Великою Британією, Францією та Німеччиною, звинувативши їх у підтримці Гренландії.
Після цього ключові європейські лідери виступили із заявами про солідарність і готовність захищати суверенітет.
-
Італію запросили до Ради миру для Гази
Італію запросили долучитися до роботи Ради миру з питань Гази. Про це заявила прем’єр-міністерка країни Джорджа Мелоні, спілкуючись із журналістами в Сеулі, інформує ANSA.
“Нас також запросили стати її частиною. Я вважаю, що Італія може відігравати провідну роль, ми готові зробити свій внесок у розробку мирного плану”, – зазначила Мелоні.
За її словами, Італія є “дуже активним гравцем у регіоні” та підтримує добрі відносини з усіма іншими регіональними суб’єктами.
“Тому ми задоволені і зробимо все можливе, щоб внести свій вклад, який, як ми вважаємо, може мати значення”, – додала глава італійського уряду.
Раніше Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, запропоновану делегацією США, яка підтримує мирний план Дональда Трампа в секторі Гази та регламентує створення Міжнародних стабілізаційних сил.
-
Мелоні втрутилася у конфлікт щодо Гренландії
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила припущення, що конфлікт у торгівлі між США та Європейським Союзом через Гренландію може бути результатом “непорозумінь та збоїв у комунікації”. Вона зазначила, що розгнівання президента Трампа та загрози введення мит можуть бути пов’язані з європейською військовою активністю у Гренландії, яку у Вашингтоні можуть сприйняти як антиамериканську. Мелоні також підкреслила, що заходи НАТО спрямовані проти Росії та Китаю, а не проти США. Вона планує провести переговори з главами інших країн ЄС, щоб уникнути ескалації конфлікту. У Брюсселі вже обговорюють можливі реакції на можливі американські мита, які Трамп погрожує ввести з 1 лютого, і деякі країни висловили обурення через ці загрози, які, на їхню думку, підривають відносини між Європою та США.
-
Трамп хоче від учасників “Ради миру” мільярд готівкою
Білий дім розробляє проєкт нової міжнародної організації з назвою “Рада миру”, де країни можуть отримати постійне членство, внісши мільярд доларів готівкою. Згідно з проєктом статуту, головою Ради стане Дональд Трамп з правом вето на рішення. Членство обмежене трьома роками, але може бути продовжене. Ті, хто внесуть 1 млрд доларів готівкою, звільняються від обмеження терміну. Мета організації – сприяти стабільності в зонах конфліктів. Трамп надіслав запрошення світовим лідерам, серед яких підтвердили участь Аргентина та Канада. Ізраїль висловив занепокоєння, що деталі діяльності не узгоджені з ним. Ініціатива отримала критику в ООН як “міні-ООН під керівництвом Трампа”. Офіційно організація почне працювати після підписання Хартії трема державами-членами. Адміністрація Білого дому поки утримується від коментарів щодо фінансових умов вступу.
-
Трамп: Прийшов час шукати нове керівництво Ірану
Президент США Дональд Трамп висловив думку, що час змінити керівництво в Ірані після звинувачень аятоли Алі Хаменеї у насильстві проти протестувальників. Трамп заявив, що Хаменеї повинен піти, назвав його режим репресивним і насильницьким. Ці висловлювання відбулись на фоні масових протестів в Ірані, що вимагали змін у країні. У свою чергу, Хаменеї звинуватив Трампа у жертвах та збитках в Ірані, поклавши на нього відповідальність за насильство та хаос. Трамп відповів, що влада в Тегерані тримається на репресіях. Попередньо повідомлялось, що після протестів в Ірані наступило тривожне затишшя. Трамп спочатку висловив підтримку протестувальникам, але потім пом’якшив свою позицію, стверджуючи, що страти та вбивства протестувальників припинилися.
-
Трамп хоче від учасників “Рада миру” мільярд готівкою
Білий дім працює над створенням нової міжнародної організації під назвою “Рада миру”. Країни, які хочуть мати постійне місце в Раді, повинні внести мільярд доларів готівкою. Згідно з проєктом статуту організації, Дональд Трамп стане першим головою Ради з правом вето на будь-які рішення. Членство в організації буде обмежене трьома роками, але може бути продовжене. Ті, хто внесуть 1 млрд доларів готівкою протягом першого року, звільняються від обмеження терміну членства. Мета Ради – сприяти стабільності та відновленню управління в зонах конфліктів. Деякі світові лідери підтримали ідею Ради, але інші висловили критику, стверджуючи, що ця ініціатива може підірвати існуючий світовий порядок. Організація почне працювати після того, як три держави-члени підпишуть її Хартію. Адміністрація Білого дому поки утримується від коментарів щодо умов вступу до Ради.
-
ЄП планує зупинити торговельну угоду зі США – ЗМІ
Депутати Європарламенту вирішили зупинити процес ратифікації торговельної угоди між ЄС і США через заяву президента Трампа про введення мит для європейських країн, які виступають проти анексії Гренландії. Президент Європейської народної партії Манфред Вебер заявив, що угода зі США наразі неможлива через ці погрози. Угода передбачала зниження мит на товари з ЄС на обмін із скасуванням мит на американські товари. Європейські депутати вважають угоду однобічною на користь США, тому вимагають призупинити її імплементацію. Також вони висловили готовність використовувати механізми протидії економічному тиску, які ще не застосовувалися, якщо погрози з боку США не припиняться.
-
Лідери ЄС відреагували на нові мита Трампа
Посли країн Європейського Союзу планують провести екстрену зустріч після того, як США ввели нові мита для європейських противників анексії Гренландії. Лідери ЄС висловили свою солідарність з Данією та Гренландією, підкресливши важливість територіальної цілісності та суверенітету. Вони також попереджають, що мита можуть нашкодити трансатлантичним відносинам і спричинити небезпечну ситуацію. Європа обіцяє залишатися єдиною у захисті свого суверенітету та координації дій. Дипломати наголошують, що конфлікт між США та Європою не повинен відволікати їх від важливіших завдань, зокрема допомоги в припиненні війни Росії проти України. Кіпр скликав зустріч посадовців ЄС для обговорення цієї ситуації.