Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн.
Позначка: Державний бюджет
-
Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд
-
Названо витрати України на оборону за сім місяців
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:- на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
- на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).
Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.
-
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн. -
Чому ВВП України зростає повільно і які є прогнози на майбутнє
НБУ про стан української економіки У НБУ кажуть, що зростання ВВП у першому півріччі було стриманим. “Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, ці чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці.
Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.
Загалом економічне зростання ВВП України залишається нестійким. Про це йдеться у липневому Макроекономічному та монетарному огляді регулятора.
За оцінками НБУ, інфляція – вище цільових рівнів ЦБ. У травні вона сягнула свого піку (15.9% р/р), але вже в червні повернулася до зниження, передусім за рахунок високої минулорічної бази порівняння адміністративно регульованих цін. “Водночас зниження інфляції було повільнішим, ніж передбачалося квітневим прогнозом, через збереження високих темпів зростання цін на продукти харчування”, – констатують в НБУ. Діяльність у низці секторів промисловості сповільнилася на тлі ремонтів потужностей, погіршення цінової кон’юнктури та обстрілів з боку РФ.
Своєю чергою обсяг послуг транспортної галузі скорочувався через вичерпання минулорічних запасів агропродукції й повільні темпи жнив. Водночас потреби сектору безпеки та оборони підтримували пожвавлення будівництва, а торгівля і споживчий попит і надалі стійко зростали.
Тривало розширення пропозиції на ринку праці: зростання кількості резюме випереджало зростання кількості вакансій. Це сприяло полегшенню пошуку працівників, хоча дефіцит робочої сили залишається високим та стимулює подальше підвищення зарплат.
У травні зовнішньоторговельний дефіцит залишився майже на рівні квітня. Водночас обсяги міжнародної фінансової допомоги відчутно скоротилися, що призвело до зниження резервів. Проте завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів у червні зростання резервів відновилося.
Дефіцит державного бюджету в червні дещо звузився. Бюджетні потреби фінансувалися за рахунок міжнародної допомоги.
Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики та збереження в червні облікової ставки на рівні 15.5% підтримували інтерес до строкових гривневих активів. Останнє було важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку: чистий попит на іноземну валюту залишався стриманим, а курсові коливання – помірними. Причини уповільнення економіки На думку експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) сільське господарство стало одним з головних чинників уповільнення економіки. У І кварталі валова додана вартість (ВДВ) скоротилась на 4,3% (через тваринництво), а в червні падіння прискорилося до 19% до попереднього року через пізніший початок збору озимих культур.
Своєю чергою, видобувна промисловість залишається у кризі. “Через окупацію Україна втратила кілька вугільних шахт на сході країни, а газове видобування постраждало через удари російськими дронами та ракетами. Крім того, обстріли, логістичні проблеми, брак робочої сили є причинами падіння в цій галузі”, – кажуть в ІЕД. Будівництво також показало значне падіння у І кварталі через скорочення урядових витрат на фортифікації та менші обсяги житлового будівництва. У ІІ кварталі темпи падіння, сповільнились.
Транспорт продовжує скорочуватися. Основними причинами є зупинка транзиту російського газу до ЄС та зменшення залізничних перевезень зерна через вичерпання запасів попередніх років.
Торгівля у І та ІІ кварталах зростала переважно завдяки роздрібній торгівлі на тлі стабільних доходів населення. Прогнози на майбутнє Прогнози щодо того, яким буде ВВП в майбутньому різняться.
Так, НБУ погіршив свій прогноз щодо зростання економіки у 2025 р. з 3,1% до 2,1%.
Темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 рр.
Водночас голова НБУ зазначив, що у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.
ІЕД теж переглянув свою оцінку зростання реального ВВП на 2025 р. вниз. На їх думку, швидше за все темпи зростання економіки у 2025 р. будуть ближчими до 2%, а не 3%, як вониочікували раніше.
Своєю чергою Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International (RBI) оцінює, що зростання ВВП України у 2025 р. складе 3,5%, а прогноз на 2026 р. – 4,5%. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому звіті RBI за I півріччя цього року.
Згідно з документом, в Україні війна “продовжує тиснути на економіку та затримувати відбудову”.
В банківській групі заявили, що шанси на припинення вогню найближчим часом невеликі, триваючі та посилені обстріли цивільної та промислової інфраструктури створюють серйозні виклики для України. Крім того, ЦБ, ймовірно, залишатиметься обережним через постійний інфляційний тиск. “Проте ми очікуємо зростання економіки у 2025 р. за умови, що країна продовжуватиме отримувати достатню підтримку від своїх союзників”, – кажуть експерти RBI В інвесткомпанії Dragon Capital очікують прискорення ВВП в другій половині року. “Ми очікуємо, що зростання реального ВВП прискориться в другій половині року і сягне 2% за результатами року завдяки відсутності суттєвих дефіцитів електроенергії та руйнувань критичної інфраструктури, хоча нестача кваліфікованої робочої сили й надалі обмежуватиме потенціал економіки”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі Dragon Capital повідомили. У Dragon Capital прогнозують подальше сповільнення темпів зростання реального ВВП у 2026 р.до 1,5% р/р в сценарії “тривалої війни”. Рушієм економічного зростання залишиться сектор ВПК за умови збільшення його фінансування з бюджету та від партнерів.
За оцінками аналітиків компанії, виробництво сектору може наблизитись до 20 млрд дол. у 2026 р., збільшившись більше ніж в два рази з 9 млрд дол. у 2024 р.. Економіку також підтримуватиме стійкий споживчий попит, який підживлюватиметься ростом номінальних зарплат та сповільненням інфляції. Стримуватимуть економічний розвиток виробничі втрати, спричинені війною, та дефіцит робочої сили.
У разі досягнення стійкого перемир’я на початку 2026 р., зростання ВВП може прискоритися до 5% р/р завдяки зростанню споживання та відновленню інвестиційної активності на тлі зниження безпекових ризиків, початку відбудови і часткового повернення біженців.
Вікторія Хаджирадєва -
Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання. -
Рада розгляне новий законопроєкт про оборону
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання. -
Для України €8,5 млрд: у ФРН прийняли бюджет-2026
Німецький уряд на засіданні в середу, 30 липня, погодив проєкт бюджету на 2026 рік, а також середньострокове фінансове планування до 2029 року, яке включає збільшену підтримку України. Про це повідомляє Європейська правда.
Згідно з даними видання, федеральний бюджет Німеччини на 2026 рік передбачає витрати у розмірі близько 520,5 мільярда євро, що на 3,5% більше порівняно з цьогорічними показниками. За планом, обсяг запозичень складатиме близько 174,3 мільярда євро, що перевищує показники цього року на 31 мільярд євро.
Державні інвестиції теж зростуть, досягнувши рекордної позначки в 126,7 мільярда євро – це на 11 мільярдів євро більше, ніж у 2023 році. Таке збільшення стало можливим завдяки послабленню боргових обмежень.
Повідомляється, що значне зростання спостерігається і в оборонному секторі. Видатки на оборону у 2026 році піднімуться з 62,4 мільярда євро до 82,7 мільярда євро, головним чином через фінансування закупівель зброї та боєприпасів.
Крім того, середньострокова фінансова стратегія передбачає поступове збільшення оборонного бюджету до 2029 року, щоб досягти квоти НАТО у розмірі 3,5% ВВП.
Окремо в бюджеті закладено близько 8,5 мільярда євро військової допомоги для України. Такі плани були озвучені раніше і тепер підтверджені у фінансовому документі.
Остаточне обговорення бюджету розпочнеться наприкінці вересня в Бундестазі, після чого його мають схвалити обидві палати парламенту Німеччини до кінця року.
Нагадаємо, лідер ХДС Фрідріх Мерц ініціював переговори з соціал-демократами щодо можливого створення спеціального фонду оборони обсягом до €200 мільярдів. Це вдвічі більше за аналогічний фонд, затверджений три роки тому.
Німеччина додатково озброїть Україну – Пісторіус
-
Масована атака дронів на Київ: є перші наслідки
Російські війська і надалі здійснюють терористичні атаки, спрямовані проти мирних українських міст. Пізно увечері 30 липня у Києві прогриміли вибухи на тлі атаки ударних дронів типу Шахед. Про це інформують Telegram-канали очільника міста Володимира Кличка та начальника КМВА Тимура Ткаченка.
Після 23:00 у Києві пролунали звуки вибухів, мер Києва повідомив про роботу ППО.
Згодом, о 23:49 Тимур Ткаченко повідомив про перші наслідки атаки дронами.
Попередньо без постраждалих, – повідомляє начальник КМВА.
Доповнення. Ткаченко пізніше уточнив, що вже п’ять локацій з ураженнями. Серед наслідків:
– пожежа в освітньому закладі,
– загоряння автомобілів,
– уламки впали на дев’ятий поверх житлового будинку.Начальник КМВА додав, що у Соломʼянському районі також горить квартира на п’ятому поверсі.
Інформації щодо постраждалих у Києві наразі не надходило.Водночас Повітряні сили ЗСУ попередили, що групи ударних дронів рухаються в кількох напрямках.
Нагадаємо, у Києві пізно ввечері 27 липня лунали вибухи. Російські військові атакували українську столицю дронами.
Також вночі 21 липня російські війська здійснили масовану атаку на Київ. Внаслідок нічної атаки Росії на столицю України постраждали семеро людей, одна людина загинула.
-
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету. -
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
У Верховній Раді було прийнято законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету щодо фінансування сектору безпеки і оборони. Зокрема, передбачено збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких найбільшу частину отримають Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші служби. Ці кошти передбачається виділити на придбання зброї, обладнання та інше необхідне для забезпечення обороноздатності. Збільшені видатки будуть фінансуватися за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема через перевиконання планових показників та інші джерела доходів.