Позначка: Давання

  • Кораблі НАТО провели спецоперацію через підозріле російське судно

    Кораблі НАТО провели спецоперацію через підозріле російське судно

    Кораблі НАТО разом із береговою охороною Швеції здійснили спеціальну операцію поруч з російським риболовним судном Механік Степанов, яке виявило проблеми з двигуном та електропостачанням у водах Швеції. Кораблі Данії та Великої Британії також були присутні в районі, але деталі операції залишаються конфіденційними. Російське судно, побудоване в 2025 році, після усунення проблем продовжило свій шлях на північ, під наглядом шведської берегової охорони.

  • $375 млн від Данії: Кулеба розповів, на що підуть гроші

    $375 млн від Данії: Кулеба розповів, на що підуть гроші

    Україна та Данія запустили нову програму під назвою Ukraine Transition Program на 2025-2028 роки, яка спрямована на відновлення української держави. Бюджет програми складає 2,8 млрд данських крон (близько $375 млн) і передбачає розвиток критичної інфраструктури, гуманітарну допомогу, підтримку ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, розвиток бізнесу, зелений перехід в енергетиці та транспорті, а також продовження реформ. Основний акцент програми робиться на Миколаїв та область, куди буде спрямовано близько 60% коштів. Решта 40% бюджету призначена для інших регіонів України, які постраждали від війни. Програма також передбачає зміцнення прозорості та підзвітності влади, розвиток демократичних інституцій. Україна бере активну участь у визначенні пріоритетів і в управлінні програмою. Очікується, що мільйони українців отримають позитивні зміни у своєму житті завдяки цій ініціативі. Крім того, уряд розпочав виплати за житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій та залучив додаткові 3,6 млрд євро на відновлення України.

  • Після атаки на Польщу: Данія планує найбільшу купівлю систем ППО

    Після атаки на Польщу: Данія планує найбільшу купівлю систем ППО

    Уряд Данії прийняв рішення про закупівлю систем протиповітряної оборони європейського виробництва на суму 58 мільярдів данських крон. Це сталося після інциденту з порушенням повітряного простору Польщі російськими безпілотниками. Данія планує придбати вісім систем, включаючи платформу великої дальності SAMP/T від консорціуму Eurosam та системи середньої дальності від Норвегії, Німеччини чи Франції. Це стане найбільшою купівлею зброї в історії країни. Польща відповіла на інцидент активацією статті 4 статуту НАТО та переміщенням військ до кордону з Білоруссю та Росією. Кілька країн, зокрема Німеччина, Нідерланди, Франція та Великобританія, висловили готовність підтримати Польщу у зміцненні оборони. Польща також відправить своїх військових до України для навчання протидії безпілотникам.

  • Данія запускає проєкт для України на 375 млн євро

    Данія запускає проєкт для України на 375 млн євро

    Данія запускає Ukraine Transition Program для України з бюджетом у 375 млн євро на три роки. Програма має три ключові напрями: підтримка стійкості та раннє відновлення, енергетична безпека та перехід на зелену енергетику, розвиток інституцій. Ця програма є найбільшою і найамбітнішою контрактною в історії данської допомоги розвитку. Данія також надає значну допомогу Україні в сфері безпеки, інвестує в український ОПК та надає підтримку у різних ініціативах.

  • У Данії запускається перша лінія спільного виробництва дронів – Зеленський

    У Данії запускається перша лінія спільного виробництва дронів – Зеленський

    У Данії зараз запускається перша лінія спільного виробництва дронів з Україною. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою в Ужгороді в п’ятницю, 5 вересня.
    “Зараз ми розвиваємо копродакшн з країнами Європи. І перша лінія вже запустилась в Данії. Принаймні, ми про все домовились, вона зараз запускається. Такі лінії будуть відкриватися з іншими країнами Європи”, – розповів глва держави.
    Зеленський підкреслив, що для України це дуже важливе завдання.

  • ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

    ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

    В Організації Об’єднаних Націй висловили обурення через ракетний удар, здійснений російськими військами проти гуманітарної місії з розмінування поблизу Чернігова 4 вересня. Про це стало відомо з заяви гуманітарного координатора в Україні Матіаса Шмале.

    Він висловив своє потрясіння через загибель двох співробітників Данської ради у справах біженців та поранення ще восьми осіб, які виконували свої гуманітарні обов’язки під час атаки.

    “Я шокований трагічною новиною про те, що двоє наших колег із Данської ради у справах біженців загинули, і ще восьмеро були поранені під час виконання своїх обов’язків унаслідок сьогоднішнього удару Збройних сил Російської Федерації в Чернігівській області”, – передає слова Шмале пресреліз ООН.

    Шмале наголосив, що його колеги присвятили життя допомозі постраждалим від війни в Україні, часто ризикуючи власною безпекою. За його словами, тільки цього року до зазначеного удару в Україні вже загинули щонайменше чотири гуманітарні працівники, а ще 34 отримали поранення.

    Гуманітарний координатор акцентував увагу на тому, що цивільне населення та ті, хто надає їм допомогу, повинні бути захищені відповідно до міжнародного гуманітарного права і не можуть ставати ціллю.

    Нагадаємо, російські війська 4 вересня завдали ракетного удару по блокпосту біля Новоселівки на околиці Чернігова. Російський удар був спрямований по співробітниках гуманітарної місії з розмінування, які виконували роботи з очищення території від мін та інших вибухонебезпечних предметів.

    Повідомлялося, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Росія “вкотре порушує основоположні норми міжнародного права, і світ має на це реагувати.

  • Зеленський зустрівся із прем’єркою Данії

    Зеленський зустрівся із прем’єркою Данії

    Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен провели зустріч у резиденції Марієнборг у форматі тет-а-тет. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 3 вересня.
    Лідери обговорили ключові пункти майбутньої архітектури безпеки та скоординували позиції перед засіданням глав держав та урядів Нордично-Балтійської вісімки.
    Окремо йшлося про продовження оборонної підтримки, серед іншого про розширення данської моделі для нарощування українського виробництва дронів, яка довела свою ефективність і збільшила можливості ОПК України. Також сторони обговорили реалізацію домовленостей щодо українсько-данського виробництва зброї. Данія стала першою країною, яка відкрила спільні з Україною заводи, де виготовляють озброєння для нашої країни.Зеленський і Фредеріксен говорили про поглиблення такого партнерства.

    Лідери також приділили увагу розвитку програми PURL. Глава держави подякував Данії за участь у цьому інструменті. Станом на зараз країни – члени НАТО вже виділили понад 2 млрд доларів на закупівлю американської зброї.

    Особливу увагу приділили переговорному процесу щодо членства України у Європейському Союзі. Президент подякував за підтримку спільного та одночасного руху України й Молдови зараз і надалі. Зеленський і Фредеріксен узгодили свої наступні кроки, щоб знайти справді справедливе рішення.

    Крім того, говорили про необхідність збільшення тиску на Росію. Лідери погодилися, що 19-й санкційний пакет Євросоюзу повинен містити більше санкцій проти банківського сектору, вторинні санкції та санкції щодо російського тіньового флоту – власників, капітанів і членів екіпажів суден.

  • Зеленський прибув з візитом до Данії

    Зеленський прибув з візитом до Данії

    Президент Володимир Зеленський прибув з візитом до Данії. Про це повідомив журналістам прессекретар президента Сергій Никифоров у середу, 3 вереся.
    “Володимир Зеленський прибув до Данії для двосторонньої зустрічі із пані премʼєр-міністром Метте Фредеріксен та переговорів із лідерами формату NB8 (Nordic-Baltic 8)”, – заявив він.
    У свою чергу данські ЗМІ інформують, що Зеленський вертольотом прилетів до резиденції данської прем’єрки, де його зустріла Метте Фредеріксен.
    Раніше у середу Зеленський повідомив, що сьогодні у Данії візьме участь у саміті Україна – держави Північної Європи та Балтії. А ввечері він прибуде з візитом до Франції. Завтра він візьме участь у засіданні коаліції охочих.
    У Данії вироблятимуть ракетне пальне для України – ЗМІ

  • У Данії вироблятимуть ракетне пальне для України – ЗМІ

    У Данії вироблятимуть ракетне пальне для України – ЗМІ

    У Данії почнуть виробляти тверде ракетне пальне для потреб України. Про це напередодні повідомило Danmarks radio з посиланням на конфіденційний лист.
    “Виробництво розташовуватиметься прямо по інший бік паркану від авіабази Скрідструп, де базуються датські винищувачі F-35”, – йдеться у публікації.
    Стверджується, що початок вирбництва заплановано на 1 грудня поточного року.

  • Данія витратить 1,4 млрд євро на виробництво зброї українським ОПК

    Данія витратить 1,4 млрд євро на виробництво зброї українським ОПК

    Цьогоріч внесок Данії у так звану “данську модель” становитиме близько 1,4 млрд євро.Про це заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен, передає Європейська правда.
    Міністр позитивно оцінив результати “данської моделі” ” – фінансування союзниками виробництва зброї, якої потребує Україна, українськими підприємствами, та закликав розширювати її.
    За словами Поульсена, за минулий рік Данія розмістила таких контрактів на 600 млн євро.
    “Мої очікування – що цього року ми зможемо інвестувати близько 1,4 млрд євро напряму в українські компанії ОПК. А зроблені висновки також досить амбітні… По-перше, український ОПК працює дуже швидко – порівняно з європейськими компаніями. Вони це можуть робити за місяці, а не роки. А по-друге – це ефективно з фінансової точки зору”, – зазначив він.
    Міністр висловив сподівання, що до такого формату підтримки України надалі долучиться ширше коло країн.
    “Сьогодні ми почули чимало слів підтримки щодо того, щоб робити більше через “данську модель”, тож мені приємно це бачити”, – додав Поульсен.
    Він також наголосив, що Україні потрібна ще більша військова підтримка і це нагальна потреба.