Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала президента США Дональда Трампа припинити “погрози” щодо Гренландії. Про це йдеться у заяві уряду Данії, передає у неділю, 4 січня BBC.
“США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства”, – наголосила Фредеріксен.
Вона зазначила, що абсолютно немає сенсу говорити про необхідність захоплення Сполученими Штатами Гренландії. Фредеріксен закликала Вашингтон “дуже прямо” припинити погрози.
“Я рішуче закликаю Сполучені Штати припинити погрози на адресу історично близького союзника та на адресу іншого народу, який дуже чітко заявив, що вони не продаються”, – додала прем’єрка.
Вона також нагадала про оборонні гарантії НАТО та угоду зі США.
“Данія – а отже, і Гренландія – є членом НАТО, і ми вже маємо оборонну угоду зі США, а також збільшуємо інвестиції в безпеку Арктики”, – підкреслила глава уряду Данії.
Як повідомлялось, 4 січня Кеті Міллер, дружина радника американського лідера Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера, опублікувала мапу, на якій острів Гренландія пофарбований у кольори прапора Сполучених Штатів Америки. До зображення жінка додала короткий підпис: “Невдовзі”.
Після цього Трамп, коментуючи операцію у Венесуелі, підтвердив, що наступною країною, яка піддасться американській інтервенції, може стати Гренландія. “Нам дійсно потрібна Гренландія, безперечно, вона нам потрібна для оборони”, – сказав він.
Позначка: Давання
-
“Припиніть погрози”: у Данії звернулися до Трампа через Гренландію
-
У протоці біля Данії знайшли найбільший середньовічний торговий корабель
Археологи виявили затонулий корабель біля узбережжя Копенгагена, який вважається найбільшим середньовічним когом, знайденим коли-небудь. Корабель, названий Svælget 2, міг перевозити до 300 тонн вантажу. Він був затоплений у протоці Ересунн і знаходився на дні протягом понад 600 років на глибині близько 13 метрів. Дослідники виявили, що корпус судна зберігся майже повністю, що рідко зустрічається у середньовічних кораблях. Під час розкопок виявлено різноманітні предмети побуту, такі як взуття, гребінець та посуд. Довжина корабля становила 28 метрів, ширина – дев’ять метрів, висота – шість метрів. Корабель був побудований для швидкого комерційного використання і мав можливість готувати їжу під час плавання. Експерти пов’язують його з періодом правління королеви Маргрете I і вважають важливим для розвитку торгівлі в регіоні Ересунна. Уламки корабля зараз піддаються консервації, а виставка про морську археологію та цей корабель відкрилася в Роскілле.
-
Польща підтримала Данію та Гренландію після заяв Трампа
Віце-премʼєр і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підтвердив підтримку територіальної цілісності Данії, коментуючи плани Білого дому приєднати Гренландію до США. Про це він написав у соцмережі X.
“Звичайно, Польща підтримує територіальну цілісність союзного Королівства Данії. Попри політичні розбіжності, ми повинні захищати міжнародне право і принцип недоторканності кордонів”, – написав він.
Політик додав до свого допису уривок з промови, яку у вересні в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку виголосив президент Польщі Кароль Навроцький і в якій критикував спроби порушити принцип суверенітету держав.
“”Принцип суверенітету?”, спитаєте ви. (Він) все частіше порушується. “Заборона агресії?” (Вона) перетворилася на мертву букву. Замість права – спроба застосування голої і брутальної сили. Ми мусимо розглядати поточну ситуацію як поле битви за принципи, додержання яких може вирішити майбутнє нашої цивілізації”, – мовиться в уривку. -
У Данії відреагували на призначення спецпосланця США у Гренландії
Після рішення президента США Дональда Трампа про призначення спецпосланця у Гренландії у Данії закликали Сполучені Штати поважати їхню територіальну цілісність. Про це повідомляє Reuters.
За словами міністра закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена, рішення Трампа призначити губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланником у Гренландії свідчить про незмінний інтерес Америки до арктичного острова.
“Це призначення підтверджує незмінний інтерес Америки до Гренландії. Однак ми наполягаємо, що всі, включаючи США, повинні виявляти повагу до територіальної цілісності Королівства Данія”, – заявив Расмуссен. -
Стародавній човен Данії розкрив таємниці морських походів
Науковці встановили походження найдавнішого відомого дощаного човна Данії, знайденого у болоті Хйортспрінг, завдяки унікальному відбитку пальця, залишеному в смолі близько 2 400 років тому. Дослідження провели фахівці Лундського та Гетеборзького університетів у співпраці з Національним музеєм Данії.
Човен датують доримською залізною добою (IV–III століття до н.е.). На ньому до острова Альс прибули близько 80 озброєних воїнів. Під час ремонту суден один із членів екіпажу залишив відбиток пальця в м’якій смолі між дошками. Планований морський напад завершився поразкою: місцеві жителі перемогли, а один із човнів затопили як жертву для богів.
Завдяки безкисневому середовищу болота судно збереглося у відмінному стані. Його рештки були знайдені наприкінці ХІХ століття, а з 1921 року експонуються у Національному музеї Данії.
Сучасні аналізи смоли показали, що її склад включав тваринний жир і соснову смолу. Це здивувало науковців, оскільки в IV столітті до н.е. соснові ліси в Ютландії та північній Німеччині були майже вирубані. Ймовірно, човен побудували в регіоні з доступом до великих соснових лісів, а потім подолали сотні кілометрів відкритим морем задовго до епохи вікінгів.
Радіовуглецеве датування мотузок із липового лика підтвердило давність човна – між 381 та 161 роками до н.е. Найбільшу сенсацію вчені відзначають у частково збереженому відбитку пальця: за допомогою рентгенівської томографії створили його 3D-модель. Відбиток, ймовірно, належав одному з моряків або воїнів, проте визначити стать або інші біологічні характеристики поки неможливо.
У майбутньому дослідники планують спробувати виділити давню ДНК зі смоли. Це допоможе дізнатися більше про походження людей, які здійснювали морські походи, та підтвердити, що далекі рейди були характерні для Скандинавії задовго до появи вікінгів. -
З Данії екстрадовано житомирянина на запит України
Поліцейські з Житомирщини спільно з інтерпольними колегами затримали у Данії співорганізатора злочинної групи, яка займалася незаконним гральним бізнесом. Чоловіка екстрадували до України, де він перебуває під вартою. Цей житомирянин був розшукуваний кілька років за кордоном та мав кримінальні зв’язки. Він був співорганізатором групи, яка контролювала гральний бізнес, розподіляла кошти для засуджених та вчиняла інші злочини. Йому загрожує від 7 до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.
-
Баскетболісти України перемогли Грузію в першій грі кваліфікації ЧС
Національна команда України з баскетболу кроком домінування стала на кваліфікаційний шлях, що веде на чемпіонат світу 2027 року з баскетболу.
Українці здолали збірну Грузії у виїзному поєдинку, що складався із чотирьох чвертей.
Команда, що виступає під керівництвом Айнарса Багатскіса, початок гри продемонструвала не дуже впевнено. Кавказці обійшли українську команду на вісім очок, незважаючи на те, що після половини проведеної чверті “синьо-жовті” стрімко кинулися скорочувати відставання. Грузини наприкінці чверті повернули гру в необхідне для себе русло.
Друга чверть показувала розрив в очках до 10 пунктів кілька разів, проте наприкінці десятихвилинки розрив уже становив лише п’ять пунктів.
Третю чверть українці провели з п’ятьма очками різниці вже на свою користь.
І завершальний чвертний відрізок гри команда Багатскіса провела в домінантному стилі. Підсумкова перевага у 13 очок утвердила переможні позиції українців після першої гри.
Наступний матч збірна України зіграє зі збірною Данії 30 листопада.
Чемпіонат світу 2027 року
Матч кваліфікації, група A
Грузія – Україна – 79:92 (23:15, 25:28, 13:23, 18:26)
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Лідери восьми північних країн заявили, що продовжать поставки зброї Києву
Лідери країн Північної та Балтійської вісімкки (NB8) у суботу, 22 листопада виступили із спільною заявою, в якій підтвердили непохитну підтримку України намір і надалі надавати Україні озброєння.
У заяві Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції наголошується, що Росія досі не взяла на себе зобов’язань щодо припинення вогню або будь-яких кроків, які могли б привести до миру. Тим часом, як Україна постійно демонструє серйозність своїх намірів щодо досягнення миру.
“Від самого початку агресивної війни Росії ми стояли на боці України і продовжуватимемо це робити. Наша рішучість ґрунтується на усвідомленні того, що йдеться не лише про безпеку України, а й про ширшу безпеку Європи”, – йдеться у заяві.
У заяві наголошується, що повну підтримку матимуть лише такі рішення, які “поважають суверенітет України і здатні забезпечити Україні та Європі більшу безпеку і стабільність”.
“Ми продовжимо постачати зброю Україні та зміцнювати оборону Європи, щоб стримати подальшу агресію Росії. Поки Росія продовжує війну проти України, ми також підтримуватимемо посилення санкцій та інших економічних заходів”, – йдеться в заяві.
Завершується документ зверненням до українського народу:
“Ваша незламність, рішучість і мужність від самого початку війни були по-справжньому вражаючими. Ми хочемо, щоб ви знали: ви не самі й можете розраховувати на нашу підтримку”.
За словами міністерки закордонних справ Швеції Марії Мальмер Штенгард, скандинавські країни, з населенням менше 30 мільйонів людей, забезпечують третину військової підтримки, яку цього року надають країни НАТО. -
Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю
Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ