Життя у ритмі новин

Позначка: Давання

  • Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні

    Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні

    У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.

    У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.

    У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.

    Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).

    Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.

    Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.

    У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.

    Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.

    Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.

  • Баскетболісти України перемогли Грузію в першій грі кваліфікації ЧС

    Баскетболісти України перемогли Грузію в першій грі кваліфікації ЧС

    Національна команда України з баскетболу кроком домінування стала на кваліфікаційний шлях, що веде на чемпіонат світу 2027 року з баскетболу.

    Українці здолали збірну Грузії у виїзному поєдинку, що складався із чотирьох чвертей.

    Команда, що виступає під керівництвом Айнарса Багатскіса, початок гри продемонструвала не дуже впевнено. Кавказці обійшли українську команду на вісім очок, незважаючи на те, що після половини проведеної чверті “синьо-жовті” стрімко кинулися скорочувати відставання. Грузини наприкінці чверті повернули гру в необхідне для себе русло.

    Друга чверть показувала розрив в очках до 10 пунктів кілька разів, проте наприкінці десятихвилинки розрив уже становив лише п’ять пунктів.

    Третю чверть українці провели з п’ятьма очками різниці вже на свою користь.

    І завершальний чвертний відрізок гри команда Багатскіса провела в домінантному стилі. Підсумкова перевага у 13 очок утвердила переможні позиції українців після першої гри.

    Наступний матч збірна України зіграє зі збірною Данії 30 листопада.

    Чемпіонат світу 2027 року

    Матч кваліфікації, група A

    Грузія – Україна – 79:92 (23:15, 25:28, 13:23, 18:26)

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Лідери восьми північних країн заявили, що продовжать поставки зброї Києву

    Лідери восьми північних країн заявили, що продовжать поставки зброї Києву

    Лідери країн Північної та Балтійської вісімкки (NB8) у суботу, 22 листопада виступили із спільною заявою, в якій підтвердили непохитну підтримку України намір і надалі надавати Україні озброєння.
    У заяві Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції наголошується, що Росія досі не взяла на себе зобов’язань щодо припинення вогню або будь-яких кроків, які могли б привести до миру. Тим часом, як Україна постійно демонструє серйозність своїх намірів щодо досягнення миру.
    “Від самого початку агресивної війни Росії ми стояли на боці України і продовжуватимемо це робити. Наша рішучість ґрунтується на усвідомленні того, що йдеться не лише про безпеку України, а й про ширшу безпеку Європи”, – йдеться у заяві.
    У заяві наголошується, що повну підтримку матимуть лише такі рішення, які “поважають суверенітет України і здатні забезпечити Україні та Європі більшу безпеку і стабільність”.
    “Ми продовжимо постачати зброю Україні та зміцнювати оборону Європи, щоб стримати подальшу агресію Росії. Поки Росія продовжує війну проти України, ми також підтримуватимемо посилення санкцій та інших економічних заходів”, – йдеться в заяві.
    Завершується документ зверненням до українського народу:
    “Ваша незламність, рішучість і мужність від самого початку війни були по-справжньому вражаючими. Ми хочемо, щоб ви знали: ви не самі й можете розраховувати на нашу підтримку”.
    За словами міністерки закордонних справ Швеції Марії Мальмер Штенгард, скандинавські країни, з населенням менше 30 мільйонів людей, забезпечують третину військової підтримки, яку цього року надають країни НАТО.

  • Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
    Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
    Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
    Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
    Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
    Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
    У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
    Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
    Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
    Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
    Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
    Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
    Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ

  • Данія виділить 2,5 млрд євро на розробки у сфері оборони

    Данія виділить 2,5 млрд євро на розробки у сфері оборони

    Парламент схвалив виділення 2,5 мільярдів євро на наукові розробки на період з 2026 по 2029 рік. Ця ініціатива передбачає виділення коштів на наукові дослідження у сферах оборони, стратегічних технологій та “зеленого переходу”. Загалом на цей проєкт планується витратити 19 мільярдів данських крон, що становить приблизно 2,54 мільярдів євро. Новину опублікував DR.

  • Данія наполягає на передачі Україні російських активів

    Данія наполягає на передачі Україні російських активів

    Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наполягає на необхідності надання Україні репараційного кредиту з російських активів, попри висновки саміту лідерів Євросоюзу. Про це Фредеріксен, чия країна нині головує в Раді Європейського Союзу, заявила за підсумками зустрічі “Коаліції охочих” у п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Радіо Свобода.
    “Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір”, – зазначила вона.
    Прем’єрка Данії зазначила, що вважає оптимальним варіантом схвалити рішення до Різдва, тобто 24 грудня, “щоб ми могли забезпечити фінансування України протягом наступних років”.
    “Я знаю, що деякі колеги вважають цей шлях вперед складнішим, ніж я. І ми повинні вирішити проблеми, але… альтернатива полягає в тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну, і в тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії”, – наполягла Фредеріксен.
    За її словами, потрібно лише вирішити технічні питання. Зауважимо, що з 2022 року після початку великої війни в Україні країни ЄС заморозили активи РФ на загальну суму приблизно 210 млрд євро.
    Більша частина з цієї суми – 185 млрд євро – зберігаються на бельгійському депозитарії Euroclear.

  • Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону

    Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону

    Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ці ініціативи допоможуть зміцнити бойовий потенціал України. Частину коштів виділять на навчальне та тренувальне обладнання, а також на підтримку у сфері реабілітації та постачання пального. Загалом, цей пакет допомоги включає пожертви на майже 2,7 млрд крон упродовж 2025-2028 років, включаючи інвестиції в безпілотники, боєприпаси та ракети, закуплені через українську оборонну промисловість. Данія також інвестує €40 млн в інновації для України на полі бою.

  • Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури

    Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури

    Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури. План охоплює закупівлю 16 винищувачів F-35, двох арктичних патрульних кораблів, морського патрульного літака, нових безпілотників і підводного кабелю в Північній Атлантиці. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
    Також буде побудовано штаб-квартиру Об’єднаного арктичного командування в Нууку, а в Гренландії створять окремий військовий підрозділ.
    Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив на необхідності посилення присутності для забезпечення суверенітету, проведення навчань та ефективного спостереження. За його словами, ситуація в північній частині Королівства, особливо в Гренландії, стала складнішою за останні роки.
    Зазначається, що заходи вживаються на тлі активізації інтересу до Арктики, де Росія нарощує військову присутність, а президент США Дональд Трамп прагне контролювати Гренландію. Танення льодів відкриває нові маршрути судноплавства і доступ до корисних копалин, перетворюючи регіон на центр глобальної конкуренції. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав ЄС зміцнювати співпрацю для захисту цифрової інфраструктури.
    Як повідомляється, на закупівлю нових винищувачів Lockheed Martin виділено 4,5 млрд доларів. Загальний парк F-35 досягне 43 одиниць, що істотно підвищує бойову міць і внесок Данії в НАТО.
    Як відомо, Данія лідирує серед європейських країн за обсягом допомоги Україні, поступаючись лише Німеччині та Великій Британії. Порівняно з Францією, яка виділила 7,56 млрд євро, Данія з меншою економікою надала 10,1 млрд євро, демонструючи значну підтримку.

  • Футболістки Ворскли зіграли внічию з данками в матчі Кубка Європи УЄФА

    Футболістки Ворскли зіграли внічию з данками в матчі Кубка Європи УЄФА

    У середу, 8 жовтня, жіноча футбольна команда Ворскли грала матч у рамках чергового раунду Кубка Європи УЄФА.

    Матч полтавчанки проводили з Фортуною з Данії.

    Команди-суперниці провели результативний матч, відзначившись кожна в першому таймі.

    Поєдинок закінчився внічию – 1:1.

    На 24-й хвилині чудовим ударом головою Роксолана Кравчук відкрила рахунок у матчі.

    Суперниці українок відігралися своїм голом.

    Другий тайм результативних дій ні в однієї, ні в іншої команди не зафіксував.

    Жіночий Кубок Європи УЄФА. Другий раунд. Перший матч

    Ворскла (Україна) – Фортуна (Данія) 1:1 (1:1)

    Голи: Кравчук (24) – Гансен (31).

    Ворскла: Самсон, Вороніна, Савка, Шайнюк, Корсун, Китаєва (Левицька, 82), Осіпян, Котяш (Кумеда, 66), Калініна, Радіонова, Кравчук (Козуб, 76).

    Фортуна: Тисгард, Йоганссон, Пелтонен, Франк, Кордія, Олар, Йоргенсен, Гансен, Ріфнер (Нільсен, 76), Оґочукву, Вальвік.

    Попередження: Калініна (86).

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Українські військові збили кілька БПЛА у Данії

    Українські військові збили кілька БПЛА у Данії

    Українські військові успішно знешкодили кілька БПЛА у повітряному просторі Данії під час обміну бойовим досвідом у складі української делегації. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
    “Наші спеціалісти з протидії ударним БпЛА підняли у повітря дрон Стінг, який точно ліквідував данський Банши”, – зазначено у повідомленні Генштабу.
    На демонстрацію були запрошені представники різних європейських країн, які могли на власні очі оцінити ефективність українських рішень у протидії повітряним загрозам”.
    Показ збиття зафіксували на відео, після чого українські оператори БПЛА отримали десятки запитань від іноземних колег. У Генштабі зазначили, що Україна продовжує навчати європейських партнерів протидії сучасним викликам, сприяючи зміцненню обороноздатності Європи.